Що цікавого почитати: десять книг від сучасних українських письменників

Тривалі вихідні можна провести з користю. Зокрема, прочитати книгу від класного українського письменника.

На початку XX століття український літературний процес почав набирати неабияких обертів. Пов’язано це в першу чергу з більшою свободою, яку Україна виборола на пострадянському просторі. Автори творів сучасної української літератури все частіше звертаються до раніше заборонених цензурою тем: сексуальність, голодомор, наркотичні речовини. Про низку таких творів ми сьогодні й поговоримо.

Інформатор підібрав десятку науково-популярних та художніх творів сучасної української літератури.

Іван Байдак “(Не)помітні”

Готові до чесної розмови про інакшість? До обговорення того, що люди не завжди здатні приймати в інших — або і в самих собі. Вітиліго, синдром Туретта, алопеція, гемангіома — герої цієї книжки готові розповісти про те, що їх вирізняє. Тож у вас є нагода поговорити з тими, хто гостро відчув на собі увесь біль від неприйняття рис, які не від них залежать. Їхній досвід доводить, що головне — насамперед навчитися любити себе, незалежно від того, що кажуть інші.

Ця книжка — відверта сповідь про щоденну боротьбу тих, хто потребує прийняття і підтримки. Тут усе правдиво і щиро. Тут нарешті звучить голос тих, хто зазвичай прагне бути непомітним.

Марк Лівін, Ілля Полудьонний “Простими словами. Як розібратися у своїх емоціях”

 

Розум: та все добре! У тебе є робота, дах над головою, їжа і друзі. Емоції: щось так тоскно.

Якщо ви переживали схоже й не могли втямити, у чому річ — ця книжка для вас. У ній журналіст Марк Лівін і психотерапевт Ілля Полудьонний простими словами розповідають про емоції та почуття. Вони вчать розшифровувати повідомлення, що приходять у чат із самим собою: “Ти вже кілька днів сумуєш. Зверни на це увагу”. Або: “Здається, ти заздриш другові, який знайшов нову роботу. Може, тобі теж час щось змінити?”. Структурно книжка складається з 20 розділів. Кожен присвячується окремому почуттю чи емоції: злості, заздрості, образі, сорому, самотності тощо. Автори популярно викладають теорію, пояснюють теми на прикладах із власного життя, діляться вправами для пропрацювання. А ще багато говорять про нинішні реалії.

Марк та Ілля разом створюють найпопулярніший український подкаст про психологію — “Простими словами”, який став приводом до написання книги.

Анатолій Дністровий “Пацики”

“Пацики” — центральний роман молодіжної трилогії письменника (“Місто уповільненої дії”, 2003; “Патетичний блуд”, 2005). Його дія відбувається в депресивних спальних районах Тернополя останніх років СРСР, в середовищі проблемних тінейджерів із неблагополучних сімей. Виданий у 2005 році, роман щороку примножує собі епітети ― роман-реконструкція, роман-одкровення, роман-цунамі. Дія відбувається 1990-го року, напередодні розвалу СРСР, у Тернополі. Це був час національно-демократичних мітингів. Однак автор звертається до “тіньової сторони” тогочасної дійсності – змальовує щоденне життя банд тінейджерів-петеушників на тлі соціальної депресії, що полонила останні радянські покоління. Відвертість і правдоподібність, якими Дністровий наповнює свій роман, інколи розмивають грань із літературним епатажем ― і в одних читачів вони викликають захоплення, а в інших навпаки ― відразу. Багатий мовний матеріал твору зробив із нього своєрідну енциклопедію українського молодіжного сленґу, арґо та нецензурної лексики. А наставник сучасної української соціології, професор НаУКМА Володимир Оссовський після публікації “Пациків” відгукнувся по-лаконічному промовисто ― “дуже соціологічний роман”.

Сергій Жадан “Інтернат”

Війна завжди приходить несподівано. Просто розумієш, що чуєш звук пострілів та бачиш вогонь у вікні, і звичний хід днів безповоротно порушується. Тепер настав час боротися за власне виживання та вирішити, за якими барикадами доведеться опинитися. Саме такий вибір доведеться зробити Павлу, до чийого будинку наближається лінія фронту, яку потрібно переступити…

Люко Дашвар “Мати все”

Все життя Іветта присвятила хворому синові Платону. Старша дочка Ліда змушена, як і мати, доглядати за братом, жертвуючи всім. А мати вирішила купити сину живу ляльку, яка б задовольняла природні потреби юнака. Так у родині з’явилася Рая, і… Світло однієї любові розігнало морок іншої. Саме тепер Ліда дізналася, що Платон і сільське дівча не єдині маріонетки в руках Іветти!

Макс Кідрук “Де немає Бога”

Люди — соціальні істоти. Існування суспільства неможливе без співпраці, розуміння та дотримання справедливості. Та чи існує це все поза соціумом, коли людина опиняється на межі життя та смерті?

Доведена до відчаю українка з великою сумою грошей, яка ігнорує дзвінки від чоловіка. Росіянин-пілот, який намагається приборкати аерофобію після загибелі коханки в катастрофі рейсу MH17. Найвідоміший політик Баварії на пікові кар’єри, який ненавидить свою роботу. Гравець американської Національної футбольної ліги, життя якого розвалилося після одного невдалого розіграшу. Таємний папський кардинал, який прямує до країни, де офіційно не існує Католицької церкви… Незнайомці з різними долями. Єдине спільне для них — рейс 341, і він веде до найбільшого випробування у їхньому житті.

Видавництво Старого Лева “Коли сніг пахне мандаринками”

Коли сніг пахне мандаринками? Мабуть, у новорічно-різдвяну пору. Тоді так хочеться вірити в дива і чекати на подарунки святого Миколая, потайки сподіваючись, що він виконає твоє найзаповітніше бажання. Але що, коли ти вже не дитина? Невже у твоєму житті більше не буде святкової магії?

Герої оповідань сучасних українських письменниць і письменників, що увійшли до цього збірника, — підлітки. Іноді у святкову пору вони втрапляють у халепи чи переживають дивні пригоди, часом отримують несподівані дари або сумують через болісні втрати і не розуміють, як увімкнути кнопку “радість” на замовлення. Але врешті-решт найважливіше для кожного з них — зустріти Новий рік та Різдво з найближчими. І в цьому — справжня святкова магія.

Лесь Подерв’янський “Таинственный амбал”

На цей роман Леся Подерв’янського читачі чекали десятиліття. Хоча культовий автор, художник і драматург не збирався його писати. Та й убгати непристойно живу прозу Подерв’янського у тісний корсет літературних канонів — марна справа. Так само, як обмежувати уяву художника. Він сам створює свій канон. Постмодерністи зруйнували поняття високого й низького в мистецтві, а публіка позбулася ілюзій, що правила гри диктує вона. Залишивши позаду складні теорії систем, метанаративи, ідеології, гру в бісер, громадські вбиральні у головах усіх народів усіх часів, Автор запрошує читача на територію Таємного знання, яке відкривається не кожному. А коли в передчутті катарсису і монументального Grand Finale ви закінчуєте читання, на вас чекає сюрприз. У кращих традиціях практики Дзен, коли майстер лупцює своїх учнів дерев’яним дрючком, аби допомогти освіжити їхній шлях пізнання. Усе тільки починається.

Оксана Забужко “Музей покинутих секретів”

Цей роман визнано українською та зарубіжною критикою не тільки за найвидатніший твір української літератури доби незалежності, а й за один із найважливіших у всій літературі Східної Європи після падіння комунізму. Нагороджений Центральноєвропейською літературною премією “Анґелус” (2013), перекладений англійською, німецькою, польською, чеською, російською мовами, неодноразово відзначався як “книжка року” (в Україні, Німеччині, Швейцарії, Польщі), “Музей покинутих секретів”, “роман нобелівського класу”; по праву став візитною карткою нової української літератури.

Це — сучасний епос сучасної України: родинна сага трьох поколінь, події якої охоплюють період від 1940-х років до весни 2004-го. Велика література і жорстока правда — про владу минулого над майбутнім, про кохання, зраду і смерть, про споконвічну війну людини за право бути собою.

Галина Ткачук “Книжка про сміття”

Ця книжка про те, що ми виносимо з нашого помешкання у сміттєвих пакетах і викидаємо у бак. Або, у найкращому разі, в кілька різних баків. Про те, що зустрічає нас, коли ми приходимо на пікнік до лісу. Про те, що пропливає повз нас у річці або в морі. І про те, що може заполонити всю нашу планету. Простіше кажучи, ця книжка про сміття — таку дивовижну річ, яку дуже легко створити, але якої неймовірно важко позбутися.

Юлія Кравченко