ЖИТТЯ

Рік тому в авіакатастрофі в Ірані загинув переяславець Денис Лихно: ми пам’ятаємо

8 січня 2020 року о 6:14 за іранським часом поблизу столиці Ірану Тегерану збили літак Boeing 737. Він належав компанії “Міжнародні авіалінії України”. Загинули всі 176 людей, які перебували на борту. Серед них – 11 українців, зокрема, переяславець Денис Лихно.

За кількістю жертв ця авіатроща на рейсі “Тегеран — Київ” увійшла до п’ятдесяти наймасштабніших в історії. Іранська влада 11 січня, після кількох днів заперечень, визнала, що український літак був помилково збитий зенітно-ракетним комплексом протиповітряної оборони. Розслідування триває досі: наразі досліджують планшет знайдений на місці катастрофи. Про це повідомляє Інформатор, посилаючись на інтернет-публікації.

З-поміж 9 осіб екіпажу, на борту перебував переяславець Денис Лихно. Він працював бортпровідником. Йому було 24 роки. Свого часу навчався у переяславській ЗОШ №1, старші ж класи закінчив у міській гімназії. З 2012 по 2018 рік навчався в Національному авіаційному університеті на аерокосмічному факультеті. Близько 5 років працював у авіації, з них — півроку у МАУ бортпровідником. 29 грудня 2020 року його посмертно нагородили званням Героя України — за героїзм і самовіддані дії, виявлені під час виконання службового обов’язку.

Дениса Лихна поховали на Підварському кладовищі у Переяславі 20 січня 2020 року поруч з могилами дідуся та бабусі. На похорон прийшло кілька сотень людей.

“Денис відмінний хлопець і хороший друг. Не найзразковіший студент, але як будь-який АКІшнік міг вивчити все в останній тиждень і здати в останню секунду, а також допомогти іншим одногрупникам. Завжди здавалося що його чекає довге та успішне життя”, – відгукувалися про Дениса одногрупники.

“Денис був мені не просто учнем, а як рідна дитина, дуже хороша дитина. Сьогодні я прийшла на роботу і дістала плакати з фотографіями Денисового класу. На всіх фото Денис усміхається, він був дуже позитивним хлопчиком”, – відгукувалася його класний керівник Ольга Якименко.

“Помню, как два дня назад ты подошел ко мне и как всегда пожелал – Дашуль, хорошего рейса. У меня скоро Тегеран и много STB. Ты как всегда улыбался и на душе становилось тепло. Дверь закрылась, ты ушёл, а я все так же помню твою солнечную улыбку”, – писала на сторінці Дениса користувачка Darya Kalashnikova.

Пам’ятаємо. Сумуємо. Денис пішов у небо…

Нагору