Хочу працювати баристою: Юрій Черней – про лате-арт, педагогічний фах та кавові смаки жителів Переяслава

Ми впевнені, що жителі Переяслава нерідко купують каву “з собою” у маленьких кав’ярнях, кафе чи спеціалізованих кіосках з гарячими напоями “на виніс”. А як інакше? Ми постійно рухаємося, щоби встигнути за темпом життя й не завжди звертаємо увагу на тих, хто радує нас запашною кавою, яка дарує бажану бадьорість день у день.

Робота повинна приносити задоволення й масу позитивних емоцій. Працюючи з людьми, ти не повинен втомлюватися дарувати їм усмішки та гарний настрій, а навпаки, маєш отримувати енергію й психологічну підзарядку. На цьому гарно, як ніхто інший, знається бариста з Переяслава Юрій Черней. Інформатор поспілкувався з Юрієм щодо аспектів його професії.

Що взагалі таке “бариста”? Що це за професія і як давно ти цим займаєшся?

— Бариста — це фахівець з кави, людина, котра готує каву. За фахом я педагог, але все одно працюю баристою. Взагалі пов’язаний із “барним” життям приблизно десять років, але саме в цьому закладі працюю з часу його заснування — чотири роки.

Яку каву люблять жителі Переяслава?

— У Переяславі не всі люди знаються на смаку та на сортах кави. Чому? Тому що більшості важлива міцність: міцна або слабенька. Або ж іноді люди кажуть: “Таку, щоб можна було її пити”. У таких випадках в принципі вони можуть звернутися будь-куди, а не до якісної кав’ярні.

Чи малюєш ти на каві та хто цьому навчає?

— Ми постійно використовуємо лате-арт (навмисне утворення малюнків на поверхні кави — ред.), малюнки на каві. В дійсності це йде як одна з основних складових того, щоб був не тільки продаж, а ще й цікавість клієнта. Це додає задоволення. Навчитися цьому можна навіть із відеороликів на YouTube.

Який головний принцип роботи для тебе?

— Немає невмілого. Всі вміють, але кожен щось різне.  Не може людина в собі мати все однакове, що має й інша. Каву кожен також готуватиме по-різному, в кожного буде своє ставлення до роботи, бо не можуть всі люди працювати абсолютно однаково.

Є стереотип, що бариста негативно ставиться до розчинної кави. Це правда? І як до неї ставишся ти?

— Особисто я до цього ставлюся нормально. Не вбачаю в розчинній каві нічого поганого. Хоча розчинна кава являє собою решти робусти (вид кавових зерен — ред.), які в принципі нічого гарного не передбачають. Але в цьому немає нічого поганого, я сам іноді споживаю таку каву.

Цікаві ситуації, які виникали під час роботи.

— Цікаві ситуації тут трапляються майже щодня. В мене що не день — усе цікаве. Найцікавіше, напевно, по неділях, коли базар. Люди іноді просять алкоголь, але в нас у продажу тільки кава На це вони відповідають запитанням типу: навіщо ми взагалі тоді тут працюємо, якщо не продаємо алкоголь?

Які стереотипи про барист ти можеш розвіяти?

— Перш за все, баристу дуже часто плутають із барменом. Робота з кавовими напоями це не робота з алкоголем. І на це потрібно зважати. Хоча в кавових напоях алкоголь теж використовуємо, але це вже у іншій специфіці та в іншому вигляді.

Поради для людей, які хочуть працювати баристою.

— Перш за все, тому, хто хоче працювати баристою, я радив би мати велике бажання пробувати, намагатися й не боятися. Чому? Бо здається, що є у цій роботі багато моментів, яких можна боятися. Насправді ж, усе дуже легко. Робота баристою передбачає не тільки навички праці з кавою і кавовим обладнанням, тут ще є щось на кшталт навичок психолога: потрібно слухати людей, потрібно відчувати їх — це одні з найголовніших речей. Можна просто стояти й продавати, а можна робити це з усмішкою.

Нагадуємо, перший випуск рубрики “Хочу працювати” ми присвятили людині, яка обожнює дітей, глибокі розмови та постійно готова до аналізу внутрішнього світу особистостей. Ми поспілкувалися з Анастасією Бурчик, яка протягом 12 років працює психологом у переяславській ЗОШ №2.

Юлія Кравченко

Фото та відео: Юрій Товкайло