За своє життя людина кілька разів змінює професію. Майже завжди це трапляється логічно, поступово і заплановано. А іноді – дуже несподівано, швидко, раптово та в іншій країні.
Зараз багато українців їдуть працювати за кордон у пошуках більшої заробітної плати та кращого життя. Можна використовувати кілька джерел пошуку роботи за кордоном. Це самостійний пошук роботодавця, пошук роботи через державні структури або пошук роботи через агентство з працевлаштування. Випускники переяславського університету різних років поділились з Інформатором своїм досвідом роботи за кордоном.
Владислав Сейкель, 23 роки (закінчив історичний факультет)
– Я мав працювати в історико-культурному заповіднику, мені говорили очікувати вакансії пару тижнів чи місяць. Але я не став чекати і ще з грудня готував документи на виїзд до Польщі. У Переяславі з нами жив хлопчина (працює в Щецині, північна Польща). Він порадив жінку, яка робить документи і запрошення. Зараз я живу в місті Лодзь, а працюю за 15 км від нього в селищі Добра. Бо великі склади заборонено будувати в самому місті.
Я працюю молодшим працівником на поштовому складі, виконую різну роботу: завантаження, розвантаження машин, сканування товарів, розвезення товарів по доках (так запаси називаються). Робота за кордоном скоріше відповідає моїм очікуванням, ніж ні. Спочатку було важко, але звик, адаптувався і працюю вже 5 місяців.
В Польщі співвідношення цін і зарплати геть інакше, ніж в Україні, а ціни на продукти стабільні. За роботу я отримує 16,9 злотих за годину (1 злотий – понад 7 грн). За місяць – десь 3300-3400 злотих. Графік – з 15:00-17:00 до 2:00-5:00. Години від початку тижня до кінця зменшуються. У Польщу ще не раз поїду. Також ще можна спробувати в Німеччину, Болгарію, Чехію або Угорщину.
Владислав Сейкель поїхав на заробітки у Польщу
Фото із міста Лодзь
Юлія Мацюта, 21 рік (закінчила філологічний факультет)
– По-перше, звісно, я вирішила попрацювати за кордоном, тому що хотілося заробити грошей, по-друге, краще вивчити мову від носія. Потрапила я в Німеччину після першого курсу навчання в 2019 році за допомогою програми ZAV Germany. Дізналася про цю програму випадково в інтернеті. Працювала я в Макдональдзі у місті Ферман. В обов’язки входило прибирання приміщення, миття посуду і виніс сміття. Мене одразу попередили, чим я буду займатися. Я вважаю, що працювати в будь-якій країні нелегко.
Заробила близько двох тисяч євро за два місяці. Але було більше, просто доводилось витрачати гроші на їжу, одяг і житло. Шеф із Макдональдза, який надавав нам житло, вираховував гроші із зарплати на комунальні послуги. На роботу я приходила на 10 ранку і закінчувала о 23-й. Вихідний був один або два рази на тиждень. Умови для проживання були гарні. Я жила в кімнаті з трьома дівчатами: одна з України, а дві з Киргизстану (вони ще трішки мене киргизької вчили). Хотіла б ще потрапити в інші країни, тому що люблю подорожувати і дізнаватися про нові місця.
Леонід Шелест, 24 роки (закінчив фінансово-гуманітарний факультет)
– Цікаво було спробувати щось нове, побачити нові місця, людей та змінити картинку. Ну і заробити щось, звичайно, хотілося. Це було стажування/практика, тому особливо заробітком назвати не можна. Стажування було в Іспанії. Це була можливість поїхати від нашого університету (зима 2013-2014) під час канікул. До ситуації з ковідом час від часу різні програми та стажування були доступні для наших студентів.
Працював я у ресторані при готелі. Обов’язки досить обширні — від прибирання до серверування столів і обслуговування гостей. Також інколи працював помічником бармена. Чи є можливість більше заробляти за кордоном, виконуючи той же спектр обов’язків в Україні, — певне, так. Але, як на мене, якщо є бажання рости і розвиватись, можна заробляти і в Україні. Кому що більше до вподоби.
Стажування винагороджувалось “кишеньковими”. Отримувати нові враження і досвід — уже непогана нагорода. Графік роботи був 4 години вранці (10:00-14:00), потім перерва і 4-5 годин ввечері (19:00-23:00), 5 днів на тиждень. Надавалось і житло, були окремі апартаменти для працівників. Житло розташовувалося за 5 хвилин пішки від робочого місця. Можливо, я б поїхав ще раз, це був гарний досвід і цікава практика, яка розширює світогляд. Проте зараз я не думаю, що з такою неоднозначною ситуацією в світі це буде так просто.
Краєвиди Іспанії
Готель, у якому працював Леонід
Вся команда в зборі
На цьому стажуванні була різна робота
Нагадаємо, що подружжя із Переяслава подорожує Україною на мотоциклі. Детальніше про це дізнавайтесь тут.
Оксана Симоненко
