Житель Переяслава Сергій Чемерис знайшов себе в цікавій творчості – стрінг-арт. Що це таке?
Стрінг-арт — це мистецтво створення об’ємних картин і панно за допомогою цвяхів і ниток. 31-річний переяславець Сергій Чемерис займається цим вже більше року й мріє, щоб його хобі стало популярнішим. Він розповів про це журналістці Інформатора.
— Як ти почав займатися стрінг-артом?
— Близько року тому мене втомила, так би мовити, “битовуха” – робота-дім-робота-дім… Я відчував, що опустився на дно. Це, певно, і було поштовхом. Бачив вашу статтю про Ігоря Козлова. Це мій друг. Одного разу ми з ним поїхали стрибати з парашутом. З того моменту, як я переступив через свій страх, зрозумів, що маю шукати для себе дещо інше. Можливо, це й був той самий знак, поштовх шукати себе.
Я придбав музичний інструмент під назвою ханг, з яким поїхав на фестиваль, де й побачив ці роботи тоді ще невідомої дівчини. Мені це в душу запало. Потім шукав цю людину, яка займається стрінг-артом. Знайшов її в Києві, познайомився. Як виявилося, вона продавала набори для початківців у цьому мистецтві — дощечка, схема, гвіздки та інші речі. Я придбав, а потім понеслося.
— Це приносить тобі дохід?
— Зараз я звільнився з роботи й працюю над роботами зі стрінг-арту. Раніше був інженером з виготовлення прототипів на “Косталі”, працював там 9 років. Я би не сказав, що моє хобі приносить дуже хороший дохід, але зрозумів, що не можу працювати на когось, окрім самого себе. Взагалі хотілось би проводити майстер-класи в Переяславі. Можливо, для діток, але для деяких це може виявитися складнувато.
— Де купуєш матеріали?
— Матеріали можна знайти і в Переяславі. Я використовую ДСП-дошку, звичайні гвіздки (можна брати ще й декоративні, але вони дорожчі). Ще планую замовляти матеріали на спеціальних фабриках. На виготовлення однієї такої роботи, в залежності від складності, може піти три дні. Є складніші – на них, буває, витрачаю й п’ять днів.
— Чи підтримують тебе близькі та рідні?
— Так, звичайно. Можливо, після того, як я звільнився, вони думають по-іншому, але я не переживаю з приводу цього. Батько каже “все класно”, але по очах бачу, що він трішки турбується. Розумію, що вони — люди іншого покоління. Я не кажу, що буду займатися стрінг-артом усе життя. Просто зараз, коли є кошти, я придбав усе необхідне і займаюся тим, що приносить мені задоволення. Це все взагалі річ дивна – дорослий мужик сидить і нитки плете. Але ти сидиш, час пролітає непомітно й розумієш, що це те, чим справді гориш.
— Де шукаєш натхнення?
— Останнім часом намагаюся перейти на самостійне відтворення власних ідей. Втім, іноді можна знайти схеми в інтернеті. Наприклад, на сайті Pinterest — звідти можна брати як готові роботи, так і просто знаходити якісь ідеї чи натхнення.
— Стикався із вигоранням до улюбленої справи?
— Так, коли зовсім нічого не виходить. Наприклад, незадовго до того, як прийти до вас я робив картину, але вона зовсім не виходила. Друзі кажуть “вау, клас”, але мені не подобається, я дуже уважний до деталей. “Грався” з тією роботою два тижні, тоді розрізав усі нитки, перефарбував дошку й буду перероблювати. Певно, що моя посидючість пов’язана з минулою роботою, але тепер я переніс це на творчість.
— Використовуєш власні роботи як подарунки?
— Це ідеальні подарунки. В мене вже все замовлено наперед на всі свята. Я роблю виріб так, що він сподобався мені. Тоді це буде справді вдалий подарунок.
Нагадуємо, що 18 листопада, з нагоди Міжнародного дня відмови від куріння студентка з Переяслава розповіла нам свою історію. Про те, як вона кинула палити, дізнавайтеся за посиланням.
Юлія Кравченко
Фото надав Сергій Чемерис
