Фільм “Мої думки тихі” — комедійна історія про непрості стосунки батьків та дітей. Чому його варто подивитися?
У рубриці “Інформатор вихідного дня” ми продовжуємо розповідати про цікаві фільми, мультфільми, серіали та книги. Наша журналістка нещодавно подивилася український фільм-трагікомедію “Мої думки тихі” (2019) режисера Антоніо Лукіча, для якого вона стала дебютною повнометражною художньою стрічкою, та яку було представлено на понад 70 кінофестивалях світу. Також картина посідає 20-у позицію у списку 100 найкращих фільмів в історії українського кіно.
Вадим – фрілансер звукорежисер, а його замовники – іноземці, яким потрібні записи різних звуків. Вадим узяв кредит під “ремонт” зубів і тепер його потрібно віддавати, але тут він отримав замовлення від якогось Джеймса Ткачука з Канади – записувати звуки тварин для відеогри “Ноїв ковчег”. Після виконання якого йому навіть готові запропонувати роботу на іншому континенті. От тільки для цього хлопцю потрібно записати кілька рідкісних українських тварин на рідному Закарпатті.
Попутником Вадима у поїздці стає мама (Ірма Вітовська), що додає подорожі складнощів. Сюжет розповідає дуже милу і навіть дещо трагічну історію стосунків батьків та дітей. У результаті більшість жартів у фільмі приходять зі знайомих усім життєвих ситуацій.
Напевно, найкумедніший епізод картини – коли Вадим записував папугу подруги матері. І для того, щоб спровокувати пернатого друга щебетати, потрібно було зімітувати любовні обійми: птах нібито ревнував власницю до чоловіків. І дійсно, з кожним занадто вільним жестом рук – кількість трелей збільшувалася. Персонажі так захопилися імітацією любові, що у птаха були дедалі вагоміші підстави цвірінчати…
А ось поїздка по Закарпаттю матері та сина стає чим далі, тим драматичнішою, особливо на тлі гострої хвороби героїні Ірми Вітовської. Але в чому безперечна перевага картини – це те, що будь-який сумний епізод несподівано обертається анекдотичним. Наприклад, після спроби мами навчити сина кермувати авто (щоб він став самостійним) і серйозної сварки – у них ще й ламається в машині коробка передач. Однак урочистий в’їзд до Рахова заднім ходом – одна з найсмішніших сцен.
Випробування, що випадуть на долю Вадима в заключній частині фільму, багато в чому його змінять. У фіналі він показаний вже не настільки інфантильною особистістю, і закінчиться все на ліричній ноті. “Мої думки тихі” є справді українською комедією для глядача, якого досі не влаштовували популярні комедії в широкому прокаті. Цей фільм зняв талановитий автор, який бачить багато дотепного та вміє це показати. Мені сподобалась ця стрічка, адже вона пропонує якщо не вихід, то хоч спосіб знайти щось позитивне у тому, що відбувається.
Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наш редактор розповів про серіал “Берлін”. Матеріал почитайте тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
