“Потрібно вірити у свою справу й не здаватися”: Марина Ставицька із Переяслава – про “Веснянку”, успіхи та невдачі

Марина Ставицька має фотостудію, яка користується популярністю у Переяславі. Про наполегливість, творчу роботу та подорожі розповіла в інтерв’ю Інформатору.

Переяславка Марина Ставицька (26 років) рік тому відкрила у місті фотостудію “Веснянка”, яка швидко стала однією з улюблених локацій для зйомок. Дівчина не лише організовує цікаві творчі тематичні івенти та фотодні, а й подорожує світом та на власному прикладі показує, як можна досягти успіху у будь-якій справі завдяки наполегливості. Про все це розповіла журналістці Інформатору.

“Я БУЛА НА САМОМУ ДНІ, ПРИЙНЯЛА СИТУАЦІЮ ЯК Є”

– Моя професія та робота взагалі не були пов’язані з фотосесіями та зйомками. Я любила фотографуватись, але робила це для власного задоволення, – розпочала Марина Ставицька. – У Києві працювала продавцем-консультантом, веб-дизайнером, smm-менеджером. Коли почалася війна, я ще рік працювала менеджером, а потім влітку почала чути від знайомих та друзів, що було би класно, якби у Переяславі з’явилася фотостудія, адже до Києва не завжди зручно їздити. І я задумалась, загорілась ідеєю: чому б не спробувати?

Відкриття чогось для мене було в новинку, ніколи не мала з цим справи, але бачила в цьому потребу для міста. Хотілося створити творчий простір для людей та фотографів, щоб вони змогли втілювати свої ідеї та творчі задуми. У вересні 2022 року почала шукати для студії приміщення. Знайшла одну кімнату, зробила там за місяць ремонт, все продумала. Планувала через два тижні відкритися, вже було багато ідей, навіть до новорічних фотосесій.

І тут, за два тижні до відкриття, – телефонний дзвінок, який перекреслив все. Мені сказали, що я вже не можу орендувати це приміщення, бо у зв’язку з війною на тому поверсі розширювали швейний цех, де шили одяг для військових. У мене був розпач, шок, адже вже стільки напланувала. Невже всього цього не буде? Я була просто на самому дні, була депресія, але розуміла, що в цьому ніхто не винен і прийняла ситуацію як є.

Місяць я була засмучена та розчарована. Приміщення немає, нічого немає, але бажання відкрити студію було настільки сильним, що вирішила почати знову – все з нуля. Знову все по колу – знайшла приміщення, три кімнати, розпочався капітальний ремонт, який тривав вже чотири місяці. І от 1 березня 2023 року було відкриття, я познайомилася з багатьма новими людьми, які стали мені дуже близькими. Вже озираючись назад, побачила, що якби не ця ситуація, якби мені тоді не відмовили, то цього всього не було б. Там була лише одна маленька кімната, а тут три кімнати, дві з яких зробила під студію. Я зрозуміла, що все, що не робиться, робиться на краще. І коли здається, що ти на самому дні, що це кінець, то це може бути початком чогось нового. Варто вірити у свою справу, мати велике бажання і тоді подолаються всі труднощі.

“ЗА ЧОТИРИ ДНІ МИ ВІДФОТОГРАФУВАЛИ 35 ДІВЧАТ, ЦЕ РЕКОРД У ПЕРЕЯСЛАВІ”

– Фотостудію всі називають весняною, люди кажуть: “Ми приходимо в студію, і ти усміхаєшся, відразу відчувається тепла приємна енергетика”, атмосфера всім дуже подобається. Фотостудія мінімалістична, у ній дві кімнати, висока стеля, великі вікна. Одна кімната повністю біла, також є два фони – чорний та білий, зараз там весняна локація, є різні реквізити, диванчики, стільчики, килимки, вази. В іншій кімнаті – зелена стіна, вона також дуже всім подобається для роботи.

Я не хотіла заставляти студію, щоб можна було все переміщати, швидко та легко змінювати локації. З часом людям хочеться чогось новенького, тож потрібно вносити зміни у простір. А назва фотостудії “Веснянка” виникла з назви мого нікнейму в Instagram, я вже давно там так підписана. За ним мене знають всі друзі та знайомі, тож вирішила, хай студія асоціюється із цим ім’ям. Там проходять дуже різні фотосесії: сімейні, індивідуальні, тематичні, новорічні, була зйомка ню.

Ми також проводили багато творчих зйомок. Відразу після відкриття я захотіла провести фотодень з тюльпанами, для цього потрібно було знайти фотографа. На відкритті познайомилася з Юлією Солошенко і запропонувала їй взяти в цьому участь. Вона погодилася і ми почали шукати, хто буде робити макіяж моделям. Вона ж порекомендувала Анастасію Ващенко. Так у нас з цими двома дівчатами розпочалася творча колаборація. Спочатку ми планували провести два дні з тюльпанами, але, коли почався запис, дівчата почали активно писати. Не лишилось вже вільних годин, тож вирішили продовжити ще на два дні. І за ці чотири дні ми відфотографували 35 дівчат, це, напевно, рекордна кількість за фотодень у Переяславі.

Коли знімаю бекстейджі зі зйомок, то бачу, як люди розкриваються під час фотосесії. Особливо коли це перша зйомка, видно, як людина позбувається якихось комплексів, відчуває себе зовсім по-новому. Після того, як вона побула на фотосесії та переглянула світлини, справді розуміє, що всі комплекси лише в голові. Люди їх бачать красивими, а фотограф розкрив їх такими, які вони є – прекрасними та унікальними. Головне – знайти свого фотографа та довіритися йому, щоб стався конект, адже важливий не тільки результат зйомки, а й сам процес, щоб людина справді кайфувала від цього.

“ЦЕ БУВ ФУРОР, ВСІ дякували”

– У цьому році у фотостудії була річниця. Потрібно було підготувати щось нове та цікаве. У голові я собі уявляла романтичність, вінтажність, легкість, тож зайшла в Pinterest і почала шукати ідеї. Склалася картина, підготовка до події зайняла три тижні. Зробила світлі кремові тканини, антикварний декор був на локації, вінтажні сукні та деталі, було 150 живих красивих тюльпанів. Я хотіла, щоб дівчинка, яка буде у кадрі, відчувала себе як Дафна із серіалу “Бріджертони” або Елізабет з фільму “Гордість та упередження”.

Все так і вийшло. Очікувала, що всім сподобається, але не очікувала, що настільки. Це був фурор, всі дякували, казали, що все дуже красиво. Я запросила 11 фотографів, ми відсвяткували, вони пофотографували модель 4 години, потім прийшов відеограф, який ще зняв невеличке кіно. Була невимушена атмосфера.

У студії є сезонність, яка триває із жовтня по квітень, – це активні записи. Якщо брати один день, то може бути 2-3 фотосесії, у вихідні зазвичай більше записується – по 5-7 зйомок. Початковий капітал для подібної справи має бути орієнтовно від 300 тисяч гривень, але ж дивлячись, який це бізнес. Проте за рік роботи це ще не окупилось, адже після ремонту було ще багато вкладень.

З Юлею Солошенко ми якось вирішили поєднати творчість зі зйомкою та робити творчі фотодні, а також проводити фотоівенти просто неба. Оскільки в літній період всі фотографуються надворі ми зробили локацію на природі та малювали з дівчатами картину-афірмацію, також була зйомка з кабріолетом. Таким чином трішки реабілітували ситуацію в “несезон”. Також у студії робили майстер-клас з виготовлення різдвяних віночків, проводили безкоштовну зйомку для дівчат ЗСУ та розіграли зйомку за донат для армії.

“А якщо ми приєднаємо салон краси до фотостудії?”

– “Веснянка бюті” – це не зовсім моя ідея. У мене в студії була одна вільна кімната. Якось влітку за чашкою кави ми сиділи з Анастасією Ващенко та говорили, і вона каже: “А якщо ми з тобою зробимо колаборацію та приєднаємо мій салон краси до твоєї фотостудії?”. Я сказала, що ідея – топ, і ми почали займатися організацією, знову почався ремонт. У вересні минулого року відкрилась “Веснянка бюті”, а назвати її так захотіла саме Настя.

Я задоволена нашим колективом, він дуже дружній. Ми ділимося ідеями, підтримуємо одна одну, часто разом знімаємо смішний контент, всі дівчата щирі, добрі та завжди допоможуть у будь-якому питанні. У салоні надають такі послуги: макіяж, зачіска, тобто можна зробити повний образ, оформлення та перманент брів. Це дуже зручно, адже людина може прийти зробити все на одному місці і піти в сусідню кімнату на фотосесію.

“ЗА РІК СХУДЛА НА 17 КІЛОГРАМІВ, ПОВНІСТЮ ЗМІНИЛОСЬ МИСЛЕННЯ ТА СТИЛЬ ЖИТТЯ”

– Спорт я любила завжди, але у мене були проблеми з харчуванням. Почався університет – фастфуд, бутерброди, не було коли нормально поїсти. І так у 21 рік моя вага сягнула 67 кілограмів, мені було дуже некомфортно. Я приїхала у Переяслав і вирішила схуднути, пішла до тренерки Таї Рибак. Тренувалася тричі на тиждень, правильно харчувалася, бігала, вона контролювала моє харчування, я скидала їй всі фото, важила їжу. Так схудла на 7 кілограмів за 7 місяців. Потім, повернувшись до Києва, швидко повернула свою вагу назад і навіть більше. Бо коли тренерка перестала мене контролювати, я здалася, тобто займалася цим, лише поки мене контролюють, а тоді швидко здулася. Знову почала їсти булочки, піцу і таке інше.

І мені знову ж таки було некомфортно у такій вазі, реально відчувала, що ходжу із задишкою. Потім почалась війна, я знову повернулася до Переяслава і відновила тренування у спортзалі з цією ж тренеркою. Вирішила, що все, пора, Марино, закривати рот і щось робити. І все заново, багато бігала, люблю це робити, долала і по 10 кілометрів.

Але це друге схуднення далося набагато важче. Кілька місяців вага взагалі стояла, у мене вже не було мотивації якось продовжувати, але Тая підтримувала, мотивувала та вірила в мене. І все ж за рік я схудла на 17 кілограмів – важила 70, а зараз 53, – і вже рік тримаю цю вагу. Повністю змінилося харчування, мислення, стиль життя, без спорту вже не уявляю себе. Відчуваю, що мій організм говорить за це “дякую”. Потрібно все робити для себе, а найголовніше – робити свідомо.

“З ПОДОРОЖІ ПОВЕРТАЮСЬ ПОВНІСТЮ НОВОЮ”

– Я дуже люблю подорожувати як Україною, так і за кордоном. З подорожі повертаюсь повністю новою, бо дивлюсь, як живуть інші люди, які у них звичаї, традиції, стиль життя, і наче хочу відкрити щось нове для себе, переймаю цей досвід. Зазвичай подорожую з компанією, подругою або сім’єю. В цілому відвідала багато різних міст в Україні та 12 країн. Найбільше мені сподобалася Італія, Рим – це могутнє місто, антична архітектура просто заворожує, там я скуштувала найсмачніші морозиво та тирамісу. А якщо брати Україну, то у мене вже багато років є незакритий гештальт – хочу піднятися на Говерлу.

Найяскравіша подорож – це Франція, Париж. Була там кілька разів, проте дехто каже, що це місто брудне, а Ейфелева вежа – просто залізна споруда. Але насправді все залежить від того, під яким кутом це бачити, адже в усьому можна знайти щось прекрасне. І от найяскравішим було побачити саме Ейфелеву вежу. У Парижі ми із сестрою поїхали в “Діснейленд”, там цікаво не тільки дітям, а й дорослим. Коли заходиш туди, то наче потрапляєш у якийсь мультфільм – всі ці костюми, маски, грим просто заворожують.

Мене дуже вразив собор Sagrada Famіlia в Барселоні – це велична готична архітектурна споруда, яка й досі перебуває на реконструкції. Коли дивишся на неї, то наповнюють емоції типу “вау, це щось прекрасне” і водночас трохи стає страшно та відштовхує. На цьому соборі зображено багато різних тем з Біблії. Також мене вразило священне місце у Ватикані – Собор Святого Петра. Це теж дуже масштабне місце, там є оригінальна статуя Ісуса Христа художника та скульптора Мікеланджело Буонарроті. А в Парижі у Луврі сильно хотіла подивитись на картину “Мона Ліза”, але, коли побачила, розчарувалася, думала, вона хоча би більша розміром, висить під куленепробивним склом і біля неї завжди натовп людей.

“ПОТРІБНО ВІРИТИ У СВОЮ СПРАВУ, НЕ ЗДАВАТИСЯ І ЗАВЖДИ БУТИ НА КРОК ПОПЕРЕДУ”

– Планую розвиватися у своїй сфері, зазвичай роблю сезонні локації на весну, Великдень, Новий рік. Проте відкривати щось нове поки немає у планах, бо вже є багато задумів зі студією. Але я завжди відкрита, готова до нових ідей та співпраці. А в майбутньому буду придумувати щось нове, займатися студією, щоб вона була сучасна та цікава людям, організовуватиму фотодні з різними фотографами та у різних стилях.

Насамперед тим, хто хоче щось відкрити, потрібно мати ідею та, звісно, стартовий капітал. Потім потрібно розробити бізнес-план, тобто скільки будете витрачати коштів, чи вистачить цього, через скільки все окупиться, а ще потрібно вести обіг. Варто врахувати всі ризики, повністю розпланувати, що може піти не так, а обов’язково щось піде не так, навіть у фінансовому плані. Після цього всього почати робити. Звичайно, як і в будь-якій справі, будуть перешкоди та конкуренція, але це добре, бо вона породжує попит на послугу. Потрібно вірити у свою справу, не здаватися і завжди бути на крок попереду.

Нагадаємо, що раніше відома у Переяславі та за його межами блогерка Анастасія Ковальова розповіла Інформатору про активний спосіб життя, улюблену роботу та про те, як навчає жінок любити себе. Інтерв’ю – за посиланням.

Яна Малишко

Фото: Валентин Шеремет

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.