Робота в б’юті-індустрії, тренди та наполегливість. Переяславка Марина Легкобит поділилася своїм досвідом.
Марина Легкобит із Переяслава вже п’ять років працює в б’юті-індустрії майстром бровистом. Аби професійно створювати красу, пройшла чималий шлях у роботі, розвитку та кар’єрі. Про те, на скільки популярна та прибуткова ця ніша, які є тренди та чи доглядають за бровами чоловіки, розповіла в інтерв’ю журналістці Інформатора.
Марина Легкобит (23 роки) народилася в Переяславі, навчала у місцевій ЗОШ №7 (тепер – ліцей імені Володимира Мономаха), ще школяркою почала цікавитися доглядом за бровами:
– Я почала помічати брови людей. Дивилася на дівчат зі свого класу та школи загалом і вже уявляла, яку б їм зробила форму, який би колір підібрала, мені це було дуже цікаво. Але тоді особливого значення цьому не придавала, ніколи не думала, що буду цим займатися. А потім почала купувати якусь фарбу у “Єві” та пробувати на своїй подрузі, процес мені подобався.
Тепер розумію, що то було не дуже, але все приходить з досвідом, потрібно ж із чогось починати. У шостому класі мені й собі захотілось зробити брови. Обрала майстра, сама собі зробити не ризикнула. Мені все зробили натурально, і це помітили всі однокласниці, що було дуже приємно. Бо навіть корекція змінює наш загальний вигляд та погляд.
У 2019 році Марина все ж наважилася піти на курси майстра бровиста. Зізнається, що дуже хвилювалася, адже потрібно було їхати до Києва і навчатися чомусь новому.
– Курси тривали два дні. Перший – теорія, другий – практика, і це було дуже важко. Взагалі багато хто знецінює цю роботу, думають, що це кожен зможе. Але потрібно тільки спробувати постояти день на ногах та в різних зігнутих позах, щоб зрозуміти, яка це праця. Після практики у мене навіть ще пару днів була кріпатура. Потім потрошку почала закуповувати матеріали, бо хотілося відразу закріпити свої знання та навички.
Тоді 18-річна Марина вже навчалася у Каневі на працівника культури на факультеті “Естрадні інструменти”. Значну частину життя вона присвятила музиці, і навіть думала пов’язати з цим своє майбутнє та роботу. І вже там, у гуртожитку, почала “набивати руку” у справі бровиста:
– Оскільки більшість часу я була у Каневі, а лише на вихідні приїздила до Переяслава, то почала робити брови дівчатам прямо у гуртожитку. Купила собі дзеркало, барний стілець і почала публікувати в Instagram оголошення, що мені потрібні моделі за символічну ціну 50 гривень. Дівчатам це сподобалось, бо в гуртожитку ніхто такого не робив, і відразу з’явилось багато охочих. Я відразу після пар приходила, нічим більше не займалася, тільки бровами. Приходила о четвертій з пар і до 8-9-ї стояла та активно працювала. Настільки мені це подобалось, що навіть не зважала, чи голодна, чи хочу відпочити або поспати, адже на парах також багато енергії віддавала.
Через кілька місяців Марина орендувала кімнату в Переяславі й почала самостійно працювати у вихідні. Каже, що було страшно розпочинати власну справу, але велике бажання цим займатися та досягти прогресу перемогло:
– Спочатку від рідних я чула, що це не серйозно. Мені говорили, що, може б, англійською зайнятися та піти далі в цьому напрямку. Але своїми діями я показувала, що ні, так не буде. Я багато років віддала музиці, думала, що працюватиму або в музичній школі, або в садочку діткам грати на фортепіано. Але зрозуміла, що мені це зовсім не потрібно, та й не дуже цінується зараз ця робота. Тож я вибрала те, що ближче до душі.
Після завершення навчання та повернення до Переяслава я почала шукати клієнтів тут через Instagram: публікувала пости, історії, відмічала розташування, також подругам пропонувала. Фотографувала, знімала відео, викладала все у соціальні мережі – дівчата бачили та писали мені. Також кидала оголошення у “Барахолку”, так теж прийшли деякі клієнти. Але набути базу клієнтів вдалося зовсім не швидко, все було поступово і не легко. Думаю, що найкраще працює “сарафанне радіо” і коли людина бачить живий приклад, адже на фото можна десь щось підмалювати, підрівняти, а коли люди бачили живий відгук, то йшли до мене на процедуру.
Дівчина поділилася, що найскладніше у її роботі те, що трапляються дні, які починаються зі скасуваня запису, потім все йде шкереберть, плани змінюються з ніг на голову. Тоді важко підлаштуватися під ритм:
– Я нормально і лояльно до такого ставлюсь, головне, щоб завчасно попередили. Також важко фізично, як я вже говорила, тому стараюсь дозувати роботу, десь походити або відвідати перед роботою зал, і вже потім працювати, щоб спина давала менше про себе знати.
Майстриня розповіла, що навіть дивується, які у Переяславі розуміючі та адекватні клієнти:
– У Каневі мені траплялися дівчата, які по кілька разів записувалися, а потім десь зникали, це було неприємно. Я завжди підлаштовуюсь під побажання клієнтів, а це найголовніше. Адже, якщо я зроблю так, як подобається мені, то, можливо, відгуки тоді будуть не дуже добрі, тож головне зробити те, що потрібно їм.
Переваги у моїй роботі – це графік, який я підлаштовую під себе. Ну й звичайно, бонус у тому, що мені це подобається, бо якщо хтось йде за грошима, то не завжди отримає бажаний результат. У Переяславі майстрів бровистів кожні пів року стає все більше. Вважаю, що потрібно одна одній допомагати, спілкуватися між собою та запитувати порад і не вважати цих людей за конкурентів, а просто за колег.
Саме в цій роботі у мене були й перерви, адже ще працювала у кав’ярні, бо хотілося щось нове відкрити для себе. Планувала поєднувати дві роботи, але зрозуміла, що фізично не вивожу й потрібно ставити акцент на чомусь одному.
Дівчина розповіла, що коли розпочалася повномасштабна війна, то спершу, звісно, було не до брів. Але потім побачила, що наші дівчата все ж хочуть доглядати за собою, знову почали писати та дізнаватись про послуги. Тож повноцінну роботу майстриня відновила через 3-4 місяці після паузи.
– Звісно, я планую розвиватись у цій сфері та створити щось своє для майбутніх майстрів бровистів. Але для початку хочу сама від себе почути, що справді до цього готова, випрацювати власний стиль та відштовхуватись від цього. Також хотілось би мати власне приміщення для роботи.
Марина зазначила, що така сфера не стабільна у фінансовому плані, адже бувають місяці, коли великий потік клієнтів, а буває затишшя. Тому відразу на початку свого шляху на якусь стабільність розраховувати точно не варто:
– Не знаю, як казати про свій заробіток на початку… Його практично не було, працювала на репутацію та відгуки. Але в цій сфері впевнено можу сказати, що заробляти можна добре, адже головне не те, скільки нових клієнтів прийде, а те, скільки повернеться. За місяць у мене по 60-70 клієнтів, серед них навіть є постійні хлопці – 7-8 десь, це як 17-18-річні, так і 40-річні.
У сучасному світі, звісно, є і тренди, але вважаю, що модні брови ті, які личать самій людині. Постійно все змінюється, проте зараз майже всі за натуральність. Гарний майстер бровист – це той, хто робить те, що вимагає клієнт та й просто приємна людина, з якою можна поспілкуватися на будь-яку тему і почуватися комфортно як з другом. Надаю я такі послуги, як корекція, фарбування брів/комплекс, ламінування брів/комплекс, ламінування та фарбування вій.
Майстрам-початківцям раджу не засмучуватись на початку, побільше робити реклами, брати якомога більше моделей, вірити в себе. Потрібно активно вести соціальні мережі, адже зараз всі “ведуться” на візуал сторінки. Треба, щоб були фото майстра та розмовні історії, показувати своє життя, окрім роботи, адже клієнтам за цим цікаво спостерігати, а не тільки суто за роботою.
Нагадаємо, що раніше власниця салону краси у Переяславі Вікторія Олійник розповіла Інформатору про ведення бізнесу, прийняття й усвідомлення себе та допомогу тваринам. Інтерв’ю – за посиланням.
Яна Малишко
Фото: Віталій Усик та надані Мариною Легкобит
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
