Обряд встановлення віхи на Переяславщині увійшов до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини

Встановлення віхи на Переяславщині увійшло до Нацпереліку елементів нематеріальної культурної спадщини. Що це означає?

Обряд встановлення віхи на Переяславщині увійшов до Національного переліку елементів нематеріальної культурної спадщини України. Про це 31 липня повідомили на сайті Міністерства культури та інформаційної політики України, передає Інформатор.

У повідомленні зазначили, що особливе місце у традиції Зелених свят є обряд встановлення “Віхи” або “Вихи” – дерева життя, який складається з низки послідовних дій. Таке дійство поширене майже на всій території Переяславщини, зокрема у селах Горбані, Єрківці, Дівички, Стовп’яги, Дем’янці, Ковалин, Велика Каратуль, Мала Каратуль, Виповзки, Строкова, Сомкова Долина, Ташань, Положаї, Харківці, Лецьки, Пристроми, Мазінки, Шевченкове, Циблі, Дениси та у місті Переяслав. Подібні обряди практикують і в інших частинах України, але мають свої особливості та звичаї, а також іншу назву, наприклад, “Ставити тополю” на Полтавщині, “Водити куста” на Поліссі.

Встановлюють обрядове дерево на Зелені свята, які увібрали як християнську, так і дохристиянську традицію. Трійцю відзначають на 50-й день після Великодня та вшановують створення Всесвіту. До свята прикрашають оселі гілками дерев і запашними травами-оберегами, що символізують відродження всього живого на землі.

ЕТНОГРАФІЧНИЙ ОБРЯД ВСТАНОВЛЕННЯ ВІХИ

Як йдеться у повідомленні, для встановлення віхи громада обирала найвищу ділянку своєї території. Це міг бути вигін чи вільна ділянка місцевості, яка добре провітрювалася й освітлювалася сонцем. У суботу в другій половині дня чоловіки йшли до лісу чи гаю та вирубували високе рівне дерево (висотою 6-16 метрів). Потім доправляли його на місце, де проходитимуть святкові дійства. Зверху на віху одягали колесо, як символ сонця, або хрест з іконою та рушником, як символ сплетіння енергій. Віха прикрашалася заздалегідь накошеною травою та квітами. Цю роботу виконували дівчата.

За традицією встановлюють віху всі разом та в різних кутках села. Раніше ж молодь охороняла свою віху всю ніч та в окремих районах намагалася завалити сусідню. Кому не вдалося зберегти дерево – рік без одруження. У неділю до святково прикрашеного дерева приходять дорослі та малі, проводять спільну трапезу. Господині несли до віхи приготовлені вдома страви: молоду картоплю, пиріжки з вишнями, налисники із сиром та сметаною, компот із ягід шовковиці, суниці, смородини. Обов’язковим цього дня були традиційні напої: домашня наливка та узвар.

Навколо віхи танцювали, водили кривий танець, як символ нескінченності життя. Співали обрядові пісні. Танцювали та стрибали діти та підлітки на скакалках, виплетених перевеслами із зеленої трави. Це дійство єднало покоління українців та символізувало їхню спорідненість з пращурами та природою. Стояти віха має до наступного вівторка, подекуди дерево затримувалося на довший час, поки його “звалять” та “продадуть” за могорич.

Нагадаємо, що у Переяславі віху зазвичай встановлюють у музеї просто неба. Як це було у 2023 році, дізнавайтесь тут.

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.