Голова податкового комітету Верховної Ради Данило Гетманцев хоче підвищити податки для провайдерів інтернету у 7 разів. Це вкрай негативно вплине на роботу середніх та дрібних провайдерів, які й забезпечують більшість українців інтернет-зв’язком.
На думку народного депутата Данила Гетманцева, який очолює парламентських податковий комітет, інтернет-провайдери платять замало податків. Він хоче їх змусити платити так, як у Європі. Фактично постраждають середні та дрібні інтернет-провайдери, яким Гетманцев хоче збільшити податкове навантаження у 7 разів. А вигідно це буде великим провайдерам, у яких зникнуть конкуренти, а якість інтернету при цьому буде знижуватися, як це вже спостерігається у Київстару. Представники провайдерів пояснили, чому Гетманцев помиляється, передає Інформатор Україна.
Нардеп Данило Гетманцев написав колонку, в якій стверджує, що постачальники інтернету нібито “ухиляються від сплати податків”. Голова податкового комітету Верховної Ради зазначає, що загальні доходи від надання послуг фіксованого зв’язку у 2023 році склали 21,2 млрд грн. Це зростання порівняно з попереднім роком на 33,3%. Для порівняння: доходи операторів мобільного зв’язку склали 61,7 млрд грн (лише +9,8% до попереднього року). І звісно, побачивши чужі гроші, у профільного політика виникає бажання “общипати гуся” та здерти більше податків. Коли у бюджет не вистачає коштів, де їх взяти, як не збільшити податки для бізнесу?
При цьому Гетманцев пише, що “середній дохід на одного користувача послуг фіксованого зв’язку – 219 грн (проти 102,1 грн у мобільного). Тож зрозуміло, що сегмент фіксованого зв’язку та Інтернету не зміг не скористатись можливістю масово маскуватись під фізичних осіб-підприємців. Адже вигода безсумнівна – отримуючи від одного користувача 219 грн доходу, при використанні спрощеної системи оподаткування з них сплачується усього 10,95 грн податків, тоді як податкове навантаження на загальній системі склало б 75,34 грн”. Щоправда, поверхові знання керівника податкового комітету Верховної Ради не співпадають з реальністю. Але це не припиняє його бажання обкласти бізнес новими податками. При цьому, скільки реально сплачує такий бізнес та витрачає на власну діяльність та модернізацію обладнання – Гетманцев не знає.
Теорію Гетманцева розбивають представники галузі телекомунікацій з реальними фактами та цифрами. Згідно з реєстром постачальників електронних комунікаційних мереж та/або послуг в Україні нараховується 4638 провайдерів/операторів послуги доступу до інтернету. Але фактично працює 3182 провайдерів. З них 1960 – як ФОПи та 1222 як ТОВ.
455 з 456 перевірених в OpenDataBot ФОПів, внесених в реєстр провайдерів/операторів, використовували спрощену систему оподаткування (сплачують 5% з обороту до бюджету або 3% + ПДВ). Тому можна припустити, що з 1960 ФОПів-провайдерів майже всі використовують спрощену систему оподаткування. 303 з 784 перевірених у Опендатабот ТОВ, внесених в реєстр провайдерів/операторів використовували спрощену систему оподаткування.
На думку Гетманцева, саме на тих операторах інтернет-зв’язку, хто працює за спрощеною системою, держава втрачає близько 3 млрд грн на рік, які могла б отримати, якби податки були більшими для провайдерів. Тобто депутат хоче збільшення оплати від провайдерів ще на 35% від обороту для тих, хто на спрощеній системі (порівняно з тим, що вони платять зараз). При цьому він забуває, що окремі великі провайдери можуть всього платити по 2% від прибутку в бюджет (бо витрачають кошти на інші послуги), що значно менше за тих, хто користується спрощеною системою.
Згідно з даними директора інтернет-провайдера Еліт-Лайн з Краматорська Миколи Кучерука, податкове навантаження на інтернет-провайдерів насправді більше. Наприклад, ТОВ Інтернет Схід Груп – загалом сплачує 21,6% податків зі свого обороту. Бо платники єдиного податку платять не тільки 5% від обороту, як рахує Гетманцев. Вони так само сплачують ПДФО зі співробітників, військовий збір, єдиний соціальний внесок, страхові та всі інші виплати. А ще вони вкладають у ремонт та закупівлю обладнання (у т.ч. джерела резервного живлення). Для порівняння найбільші компанії платять:
- ПрАТ “Датагруп” – 16,68%
- ТОВ “Воля Кабель” – 4,17%
- ТОВ “Фрінет” – 23%
- АТ “Укртелеком” – 23,08%
- Загалом ТОП-4 гравців (без Київстару) – 17,99%
Якщо порівняти доходи найбільших провайдерів за квартал, то Київстар має дохід 293,5 млн грн (без ПДВ) з 1 млн 173 тис. 959 абонентами – в середньому по 100 грн з абонента на місяць. Укртелеком – 414,52 млн грн доходу без ПДВ (487 тис. 929 абонентів – в середньому платять по 340 грн на місяць з кожного), ТОВ “Воля-Кабель” – 222,42 млн грн без ПДВ (425 тис. 442 абонентів в середньому по 209 грн/міс.), ТОВ “Датагруп” – 162,92 млн грн без ПДВ (133 тис. 683 абоненти в середньому по 487 грн/міс.), ТОВ “Фрінет” – дохід 90,58 млн грн без ПДВ (149 тис. 923 абонентів з середньою оплатою 242 грн/міс.), ТОВ “Фарлеп-Інвест” – 49,98 млн грн без ПДВ / (92 тис. 352 абонентів в середньому платять по 216 грн/міс.).
Решта операторів у формі ТОВ мають дохід у 211,48 млн грн, 2 млн 833 тис. 594 абоненти та середню вартість всіх тарифів у 291 грн/міс. Провайдери, що працюють як ФОПи, мають оборот у 2 млрд 47,82 млн грн, надають послуги 2 млн 900 тис. 279 абонентам, які в середньому платять по 235 грн/міс. А от середня вартість послуг серед усіх операторів – 244 грн/міс. з ПДВ.
Виникає логічне запитання: чому у Київстару тарифи у 2,5 раза нижчі за середні на ринку? Звичайно, це дуже зручно для абонентів, які економлять гроші. Проте вартість тарифу нижча взагалі за собівартість надання цих послуг. Київстар “вливає” гроші, отримані ним від абонентів мобільного зв’язку, у послуги інтернету. Відповідно, компанія має менші кінцеві прибутки та сплачує менше податків, про які так мріє Данило Гетманцев.
Київстар часто проводить акції, значно занижуючи ціни, на що не можуть відповісти чесні конкуренти. Це і акційні тарифи по 10 грн на місяць на декілька років тощо. А виходить, що найбільший провайдер з доходів за послуги інтернету сплачує чи не найменше податків порівняно з великими гравцями ринку.
Якщо подивитися, як працює інтернет під час вимкнень світла – то у Київстара станом на 2023 та 2024 роки практично немає абонентів з технологією PON – які можуть продовжувати користуватися інтернетом у випадках вимкнень світла. Отже, якщо у вас вимкнуть світло на 8 годин, то модем від Київстару працювати не буде.
При чому, як могли помітити абоненти з телефонами, що обрали Київстар, під час тривалих вимкнень світла мобільний інтернет від Київстару почав працювати набагато гірше. Можна припустити, що створюючи проблеми на ринку демпінгом та занадто низькими тарифами, компанія Київстар не вкладає достатньо коштів в оновлення обладнання, купівлю акумуляторів та батарей.
На ділі виходить так, що найбільше абонентів з послугою PON мають саме невеликі інтернет-оператори. І саме їх можуть придушити податковими інноваціями, а виграють від цього ті, хто є лідерами на ринку, – Київстар, Укртелеком та інші. Зникнення значної кількості конкурентів зробить якість послуг ще нижче.
А найбільше переймаються про проблеми своїх абонентів, відновлюють пошкоджені внаслідок обстрілів чи негоди оптичні лінії, теж невеликі оператори. Адже для них кожен абонент має більшу вагу, ніж для провайдера з сотнями тисяч абонентів. І саме дрібні та середні оператори зазвичай надають свої послуги у прифронтових територіях на відміну від лідерів ринку. Як показує практика, від великих операторів, особливо на прифронтових територіях, можна чекати на ремонт та відновлення інтернет-зв’язку протягом кількох тижнів.
“Невеликі та середні провайдери охоплюють у рази більше віддалених куточків України та малонаселених районів міст, ніж великі гравці. Вони готові працювати у селищах та малоповерхових будинках, куди великі гравці не зацікавлені вкладати гроші”, – говорить директор Elite-Line Микола Кучерук. У сільській місцевості 50,5% абонентів обслуговують саме дрібні провайдери.
Якщо Гетманцеву б вдалося викорчувати значну частину провайдерів, то значна частина користувачів інтернету, насамперед у невеликих населених пунктах, на тривалий час залишилася б без кабельного інтернету. А кому це вигідно? Операторам мобільного зв’язку, насамперед Київстару, які можуть запропонувати мобільний інтернет, втім працюватиме він гірше, ніж, наприклад, в обласному центрі.
“Держава з свого боку зробила все для того, щоб бізнес навчився виживати в створених умовах. Люди, які законним шляхом шукають можливість працювати, не можуть собі того дозволити, бо законописці прозріли? “Галузь доволі багата, а в умовах, коли через часті знеструмлення вона залишається працювати стабільно – вона має додаткові переваги та, відповідно, зростання виручки”, – Гетманцев.
А що ви доклали до того, що ми в час знеструмлення працюємо стабільно? Може генераторів з акумуляторами дали нам? Чи фізично побігали з нами від серверної до серверної серед ночі і в день? Чи з абонентами спілкувалися, щоб втримати і запевнити, що звʼязок буде, бо ми відповідальні провайдери?”, – обурюється доброволець ЗСУ та директор інтернет-провайдера ТОВ WestNETWORK Віталій Головня, який боронить країну з 2015 року. Військовий побоюється, що з такими ініціативами влади може залишитися без бізнесу, коли повернеться з війни: його доведеться закрити через податковий тягар.
Отже, не розібравшись у питанні видатків та фактичної кількості сплачених податків, Данило Гетманцев пропонує руйнівне рішення. Не всі середні та дрібні оператори витримають кратне підвищення податків – наприклад, з 21% до 56% від обороту, частина закриється. Значна кількість абонентів може залишитися без послуг інтернету або чекатиме місяцями до моменту, коли великі провайдери нарешті зможуть надати їм якісь послуги. І, як наслідок, податків буде менше, а людей доведеться звільняти.
Дмитро Чернишов, Інформатор Україна
Партнерський матеріал
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
