“Вона сформувала археологічну школу в Переяславі”: Галина Бузян працює у заповіднику вже 50 років

У НІЕЗ “Переяслав” відзначили День археолога. Привітали Галину Бузян, яка працює у заповіднику вже 50 років.

15 серпня в Україні відзначають День археолога. З цієї нагоди у приміщенні фондів НІЕЗ “Переяслав” (колишній “Старий вертеп”) провели урочистий захід. Під час нього вітали археологиню, старшу наукову співробітницю НІЕЗ, Заслужену працівницю культури України Галину Бузян, яка нещодавно відзначила важливу дату – 50 років роботи у заповіднику. Про це повідомляє Інформатор.

Генеральний директор НІЕЗ “Переяслав” Олексій Лукашевич вручив Галині Бузян подяку “за наполегливість, професіоналізм, порядність, відданість улюбленій справі та вагомий внесок у становлення та розвиток переяславської археологічної школи”. Він наголосив, що таким розвитком археології може похвалитися далеко не кожне місто: “Ви були біля її витоків, ви її формували, формуєте і передаєте знання наступним молодим поколінням”.

Галина Бузян у свою чергу подякувала за оцінку її внеску в археологію: “Мені пощастило, що я отримала сюди направлення. Я завжди вважаю, що колектив музею усіх поколінь – це фактично моя сім’я”.

Заступник гендиректора НІЕЗ “Переяслав” Олександр Колибенко зазначив, що за період, коли Галина Миколаївна очолювала відділ археології, у заповіднику захистив докторську дисертацію Володимир Ричка, кандидатські дисертації – Олександр Колибенко, Микола Товкайло, Олександр Прядко, Олександр Павлик, Олександр Юрченко. “У жодному відділі нашого заповідника немає подібної ситуації. Я вважаю, що це пряма заслуга Галини Миколаївни, яка змогла створити у своєму відділі таку атмосферу, коли не треба було давати кожному працівнику вказівку, що йому робити. Вони самі знали, що робити, чітко виконували всі необхідні роботи”, – сказав Колибенко.

Також він поділився спогадами про Галину Бузян. Розповів, як вони познайомилися, а також процитував одне із її інтерв’ю для газети “Вісник Переяславщини” у 1991 році. Одна із цитат археологині: “Ті, хто бачить у археології романтику, глибоко помиляються. Археологія – це насамперед тяжка праця, щоденний пошук, адже, поки трапиться якась цінна річ (а цінність її визначається не тим, із золота вона чи якогось іншого металу, а її унікальністю, неповторністю), доводиться перекидати не одну тонну землі. Та й головне – не пошук таких речей, а аналіз всіх залишків, які знаходяться у землі. Інколи простий, на перший погляд непримітний черепок може мати більшу цінність для історика, ніж коштовний виріб”.

Завідувачка науково-дослідного відділу музею хліба Олена Жам, за словами Колибенка, написала найгрунтовнішу на Переяславщині наукову статтю про Галину Бузян. Тож вона також поділилася деякими фактами, які знає про ювілярку. Зокрема, розповіла про експонати, якими саме вона поповнила фонди заповідника.

Завідувач науково-дослідного сектору Археологічна експедиція Олександр Прядко привітав усіх археологів із професійним святом. А Галині Бузян побажав наступний рік на роботі зустріти вже у мирній країні. Від профспілкової організації заповідника виступив старший науковий співробітник Віктор Ткаченко, а також вручив подяку “за сумлінну працю”.

Продовжилася зустріч уже неформально – за святковим столом. Там друзі та колеги Галини Бузян мали змогу привітати її та поділитися приємними спогадами.

Біографічна довідка Галини Бузян

Як йдеться на сайті НІЕЗ “Переяслав”, Галина Бузян народилася 17 лютого 1952 року у Богуславі на Київщині. Після школи стала студенткою історичного факультету Київського державного університету ім. Т.Г. Шевченка. У 1974 році завершила навчання на кафедрі археології та музеєзнавства і була направлена на роботу до Переяслав-Хмельницького державного історичного музею. Тут познайомилась із Михайлом Сікорським – директором музею, який розгледів у ній перспективного працівника і призначив на посаду науковця.

Працюючи у заповіднику, Галина Миколаївна досліджувала різночасові пам’ятки минувшини. Та особливу зацікавленість у неї викликали розкопки трипільських селищ у різних регіонах України. Тож і в науковому світі вона відома насамперед як дослідниця переяславського Трипілля. Археологічні експедиції під її керівництвом працювали на трипільських поселеннях поблизу Переяслава в урочищах Крутуха-Жолоб та Ялова Долина, селах району Гребля, Циблі, Веселе та інших. Під час розкопок виявили рештки трипільських жител, вивчили їхні інтер’єри. Це дало можливість зробити графічні реконструкції жител, які були збудовані ще шість тисяч років тому.

Проведені Галиною Миколаївною дослідження дали змогу по суті виокремити окрему локальну групу трипільських племен на території Переяславського Лівобережжя. Більшість із цікавих та загадкових знахідок із розкопок археолога-дослідниці представлені в експозиції музею Трипільської культури.

Нагадаємо, що 14 серпня у молодіжному просторі “Зустріч” у Переяславі відбулася презентація проєктів для покращення Переяславської громади. Як це було, дізнавайтесь тут.

Віталій Усик

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.