Інформатор вихідного дня: як жити не заради чогось хорошого, а всупереч усьому поганому – покаже фільм “Прихована краса”

Фільм “Прихована краса” – розповідь про успішного рекламодавця, життя якого немає сенсу після втрати маленької донечки. Друзі намагаються провернути його до реальності та перед болем безсильні навіть час, кохання та смерть. 

Черговий вечір фільмів, психологічна драма та Віл Сміт у головній ролі – чудове поєднання. Зазвичай коли знаю наперед, що фільм для роздумів, то готова відразу вловлювати якісь сенси та слідкувати за всіма деталями. Але одного вечора разом з головним героєм я потрапила в яму розпачу. Про шлях чоловіка від повного безсилля до крихти усвідомлення, дивіться у фільмі “Прихована краса” (2016). Про нього і розповім у рубриці “Інформатор вихідного дня”.

Фільм починається з мотиваційної промови від креативного рекламщика Говарда Інлета: “Все на світі взаємопов’язано: любов, час, смерть. Ці три речі єднають усі людські створіння на землі. Ми прагнемо любові, нам завжди мало часу і ми боїмося смерті”. Вже за мить успішний чоловік писатиме зневажливі листи цим трьом абстракціям. Час виявиться “старим тілом, яке муміфікували”, коханню він скаже “прощавай”, а смерть “бездарний офісний менеджер, який нездатний укласти звичайну угоду”, а саме – забрати Говарда замість його маленької донечки, яка тяжко хворіла.

Справи у компанії Говарда йдуть погано, а він в змозі лише складати споруди з доміно і розвалювати їх. Він просто помер всередині. Головного героя зіграв Вілл Сміт, який зробив це максимально проникливо. І черговий драматичний фільм непомітно стає таким близьким до душі. Чи то через похмуру картинку фільму, чи сльози Вілла, який прожив цю роль по-справжньому. Таким чином, ми разом з героєм проходимо цей болючий шлях.

Пройшло три роки від втрати донечки. Та все ж у чоловіка є колеги по роботі, які хвилюються за нього та компанію. Здавалося б, не по-дружньому вони вигадують план, щоб довести недієздатність свого боса та врятувати компанію. Тут глядач стикається з дилемою – це допомога чи корисливість? Мотив можливо егоїстичний, та з іншого боку Говард працював над компанією все своє життя, так само як і його друзі, а тепер є загроза втратити своїх найцінніших клієнтів. Якби там не було, схему для такої афери коментатори вважають доленосною, та, на мою думку, це був легенький поштовх.

Говард починає бачити тих, кому писав ті листи ненависті – час, кохання та смерть. Глядач дивиться на це, як на на щось жалюгідне, адже як банальні балачки допоможуть залатати дирку в серці? Та ніяк, поки ви не усвідомите втрачене, не захочете жити далі та змінюватися, ці балачки до пустого місця.

Саме від героїні “Смерті” походить назва і філософська ідея стрічки. Прихована краса – відчуття, яке наступає після дуже болісних втрат, коли в один момент відчуваєш глибинну єдність із усім на світі. Про це Говарду розповіла керівниця групи підтримки батьків, які втратили своїх дітей. На мою думку, про спорідненість та важливість часу, любові та смерті розуміють інші герої, але Говарду про це ще доведеться почути. Багато хто пише, що його змінили ті три актори, але ні. Лише підтримка та власне бажання прийти до тями робить магію. Так, можливо поява акторів підштовхнула, але буквально трохи, і не в тому про що вони говорили, а тому, що у Говарда почались галюцинації і він вирішив щось з цим робити.

Часом життя дуже несправедливе і приносить стільки болю, що, здається, воно все з нього і складається. Але не варто забувати, що навіть в найтемніший період в цьому божевільному світі залишається прихована краса, яку варто впустити в своє серце. Тож Говарду допомогла жінка та власне бажання. Або ж фільм настільки увігнав в сум, що глядач теж втратив надію на якусь магію.

Як швидко плине час, наскільки близько смерть до кожного із нас та наскільки потужною є любов, яка не вмирає, навіть коли вмираємо ми? Чи зможе у результаті Говард Інлет знайти себе, аби почати жити далі? Шукайте відповідь у психологічний драмі “Прихована краса.”

Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наш редактор розповів про книгу Стівена Кінга “Аутсайдер”.  Матеріал читайте тут.

Дарія Сухотенко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.