З початком осені все більше людей спалюють сухе листя та траву, це призводить до пожеж. Як із цим борються на Переяславщині та що загрожує паліям?
Восени українці часто спалюють листя, суху траву та рештки рослин, не підозрюючи, яку серйозну шкоду це завдає довкіллю та здоров’ю людей. Крім того, такі дії можуть призвести до масштабних пожеж. На Переяславщині лише за три дні – із 15 до 17 вересня – зафіксували 25 пожеж сухої рослинності. Про небезпечні наслідки від паління листя, штрафи та куди подіти непотрібні рослинні рештки розповідає Інформатор.
До чого призводять пожежі сухої трави?
На сайті Центру екологічних ініціатив “Екодія” повідомляють, що під час спалювання листя виділяються важкі метали, канцерогени, бензапірен, чадний газ, діоксини та пил. Наприклад, отруєння чадним газом викликає головний біль, запаморочення, пришвидшене серцебиття та ускладнене дихання. Дихання пилом тривалий час провокує у людини розвиток хронічних хвороб дихальної системи.
Окрім здоров’я людини, від паління сухостою руйнується ґрунтовий покрив і вся його мікрофлора, знищуються насіння і коріння рослин. Після такого підпалу для відновлення ґрунту, життя рослин і комах потрібно 5-6 років. Також це збільшує промерзання ґрунту у 2-4 рази.
Найстрашніше, що може статися, – це степові, лісові або торф’яні пожежі. Вогнище від загоряння сміття неконтрольоване і може швидко поширюватись, особливо якщо дме сильний вітер. У найгірших випадках руйнуються цілі екосистеми: згорають гнізда птахів та гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту – зайці, їжаки, плазуни, земноводні.
Не спалюйте, а компостуйте або вивозьте
Інспектор з благоустрою відділу капітального будівництва та житлово-комунального господарства Переяславської міської ради Михайло Галаган розповів Інформатору, що ситуація з палінням сухої трави у Переяславі наболіла, хоча паліїв стало менше, порівняно з минулими роками. Зазвичай підпали роблять ввечері або вночі. Найчастіше паліями є люди похилого віку, які прибирають на городах бадилля. Деякі переяславці влаштовують смітєзвалища по місту, наприклад, на вулицях Ярмарковій та Грушевського.
– У таких випадках до мене або на диспетчерську службу міської ради (тел. (04567) 5-80-00 – ред.) звертаються люди зі скаргами, що неможливо дихати. Ми приїжджаємо та проводимо профілактичні заходи. Пояснюємо, що палії можуть отримати немаленький штраф. Якщо ситуація не вирішується, то складаємо протокол та відправляємо в адмінкомісію. Ну, люди добрі, не робіть такого! Кооперуйтесь із сусідами та вивозьте на компосну яму на вулиці Музейній. Та ніхто не хоче, це ж треба платити кошти та шукати, кому вивезти. Краще зробіть компосні ями у дворі – і буде вам добриво. Намагаємось достукатися до людей через міські установи та особисто. У Facebook теж часто публікують наслідки таких дій, – розповів Михайло Галаган.
Замість того, щоб палити сміття, листя та інші рослинні рештки, їх можна компостувати або використовувати для мульчування, що не лише безпечніше для довкілля, а й корисніше для ґрунту.
Для компостування можна придбати спеціальний контейнер або зробити з дошок та поставити у провітрюваному місці й подалі від сонячних променів. Або ж просто викопати яму та складати у неї листя та інші компоненти, помірно зволожуючи. Така яма має бути розташована на відстані не менше 30 метрів від джерела питної води. Для прискорення процесу компостування краще дрібнити усі компоненти. Правильно приготований компост не буде мати неприємного запаху. Він перетвориться на якісне природне добриво та покращить урожайність.
Мульчування – це покриття ґрунту захисним шаром із різноманітних матеріалів. Для виготовлення мульчі подрібнюють опале листя, дрібні гілки, залишки рослинності та суху траву. За допомогою мульчі захищають рослини від впливу високих чи низьких температур. Також мульча збагачує корені рослин поживними речовинами, зберігає вологу у ґрунті та зменшує імовірність появи бур’янів. Необхідно покривати ґрунт шаром мульчі товщиною 5-15 сантиметрів. Важливо, щоб біля стебел залишався незаповнений невеликий проміжок для циркуляції повітря.
Якщо ці способи не підходять і все ж потрібно кудись подіти рослинні рештки, гілля та інші органічні відходи, то можна звернутися до місцевого комунального підприємства ВУКГ. Там надають послуги з транспортування та утилізації до спеціальної компостної ями на вулиці Музейній (територія старого кар’єру).
Тарифи транспортних послуг ВУКГ (за годину роботи) такі:
- для населення (пальне ВУКГ) – 931,07 грн;
- для населення (пальне людей) – 308,30 грн;
- для бюджетних організацій (пальне ВУКГ) – 1064,08 грн;
- для бюджетних організацій (пальне організації) – 352,30 грн;
- для приватних організацій (пальне ВУКГ) – 1241,40 грн;
- для приватних організацій (пальне організації) – 411 грн.
Для того, щоб замовити вивезення органічних відходів, можна залишити заявку на підприємстві, зателефонувавши за тел. (04567) 5-17-50.
Також переяславці можуть безкоштовно транспортувати сміття до компостної ями власним транспортом. Жителям сіл радять особисто звернутися до місцевих фермерів, які надають таку послугу.
Пожежників не вистачає, щоб усе погасити
19 вересня ми звернулись до провідного фахівця організації заходів цивільного захисту Бориспільського РУ (Переяслав) ГУ ДСНС у Київській області Дениса Порохні, щоб дізнатись про кількість загорянь сухої рослинності останнім часом. Спочатку хотіли порахувати за тиждень, та дійшовши до 25-ї пожежі лише за три дні, зрозуміли, що цифри справді величезні.
Наймасштабніша пожежа через загоряння сухої рослинності сталась минулого тижня на вулиці Героїв Дніпра у Переяславі. Тоді вогонь з трав’яного настилу перекинувся на складські будівлі, що спричинило пожежу, до якої залучили 4 одиниці техніки та 18 людей особового складу. Збитки склали майже 2 мільйони гривень.
– Ми вже не знаємо, що робити. Коли це сталося, у нас навіть не було вільних автомобілів у підрозділі. Та й підкріплення не могли направити. Все було залучено до гасіння інших пожеж через підпал сухої трави, – бідкається Порохня.
Працівники ДСНС регулярно проводять профілактичні рейди, щоб попередити виникнення пожеж. Якщо під час таких виїздів на Переяславщині виявляють паліїв сухої рослинності, їм виписують штраф.
– Вже не знаємо, що ще казати людям. Вони все одно палять траву. Їх не лякають штрафи. Вони просто це роблять і продовжуватимуть. З кожним роком кількість випадків таких пожеж лише зростає. До того ж впливає суха погода, як зараз, – наголосив Денис Порохня.
Що загрожує паліям?
За статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Самовільне випалювання рослинності або її
залишків) розмір штрафу становить:
- для громадян: 3 тисячі 060 – 6 тисяч 120 грн (від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів);
- для посадових осіб: 15 тисяч 300 – 21 тисяча 420 грн (від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів).
Також за знищення чи пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, уздовж залізниць, стерні, сухих трав, рослинності на землях сільськогосподарського призначення загрожує:
- штраф 91 тисяча 800 – 153 тисячі грн (від 5400 до 9000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян);
- або обмеження волі на строк від 2 до 5 років;
- або позбавлення волі на той самий строк.
У випадку, коли такі дії спричинили загибель людей, масову загибель тварин чи інші тяжкі наслідки, палія можуть відправити до в’язниці на строк від 5 до 10 років.
Якщо ви бачите, що хтось палить суху рослинність та не реагує на ваше зауваження, потрібно діяти так:
- зафіксуйте порушення за допомогою фото або відео як доказ;
- викликайте поліцію (102) або зверніться до інспектора з благоустрою за тел. (04567) 5-27-12;
- представник поліції або громадський інспектор складуть протокол про вчинення адміністративного порушення.
Нагадаємо, що 16 вересня на Переяславщині горіли гектари сухої трави, у Ковалині двічі палало у лісі. Деталі – тут.
Дарія Сухотенко
Фото надав Денис Порохня
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.