Школа у Великій Каратулі існує 120 років: її історію нагадують на виставці у музеї просто неба в Переяславі

У музеї народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини в Переяславі триває виставка “Великокаратульська школа: минуле та сучасність”. Що на ній можна побачити?

З 27 вересня у будівлі колишньої Великокаратульської школи, яка розміщується у переяславському музеї просто неба, триває виставка “Великокаратульська школа: минуле та сучасність”. Її відкрили з нагоди 120-річчя школи та 60-річчя музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини. Представили 26 фотоматеріалів, що розповідають про освітні заклади Великої Каратулі у ХХ-ХХІ ст., та 10 елементів повсякденного одягу вчителів та учнів середини ХХ ст. Триватиме виставка до 6 жовтня. Інформатор розповідає деталі.

Історія закладів освіти у Великій Каратулі

Освітній заклад села Велика Каратуль пройшов шлях від невеличкої церковно-парафіяльної школи до земської школи і сучасної гімназії. У 1896 році 20 учнів вперше зайшли у трирічну церковно-парафіяльну школу. Тоді ще був дефіцит паперу, тож писали на грифельних дощечках, з якого потім учні самостійно робили зошити. Після закінчення школи випускникам видавали свідоцтва, а відмінникам – ще й Євангеліє.

У 1904 році стару церкву переробили на земську школу. А з часом, у 1928 році, у Великій Каратулі створили однорічну сільськогосподарську агрономічну школу на 35 учнів. У 1932 році в селі організували семирічну школу, першим директором якої був Василь Тарасенко.

З початком Другої світової війни на фронт пішли директор школи та вчителі-чоловіки. А село Велика Каратуль окупували німецько-фашистські загарбники. Після звільнення у 1943 році розпочалось навчання у середній школі-восьмирічці, де директоркою була Наталія Зінов’єва.

Влітку 1967 року почали будівництво нової двоповерхової будівлі десятирічної школи, яку відкрили вже 1 вересня того ж року. Саме ця будівля приймає учнів зараз. У 2024 році у Великокаратульській гімназії навчається 93 учні та працює 31 вчитель.

Про будівлю школи у музеї та виставку

Завідувач музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини Микола Шкіра розповів Інформатору, що Великокаратульську школу перевезли та зібрали на території скансену у 1968-1970 роках. Першу експозицію робила історикиня та етнографиня Ніна Захарчук.

– Коли будували цей музей, відтворили всі верстви населення і громадські будівлі села. Наприклад, шинок, корчма і земська управа. Тоді ж постало питання відтворити церковно-парфіяльну школу, хоча її збудували у 1904 році за проєктом земської. Цьогоріч школа святкує 120-річчя від побудови, тому ми вирішили провести різні заходи, як от виставка. Також ми запрошували сюди учнів 6-9 класів сучасної школи, – розповів Микола Шкіра.

На виставці представили 26 фотоматеріалів, які зображують минуле Великокаратульської школи. Їх надали працівники школи. Можна побачити останні дні будівлі старої школи перед перенесенням у музей. Також є фото учнів та педагогічного колективу, які навчались та працювали в середині ХХ ст. Ліворуч на стенді зображено діток, які вперше заходять до ще старої школи, а з іншого боку – знімок із лінійки теперішнього часу. На стенді поруч показано весь шлях розвитку Великокаратульської школи.

Також на виставці представили повсякденний одяг вчителів середини ХХ ст. Його торік передав заповіднику переяславець Віктор Герасименко. Цей одяг виготовляв на замовленння Переяслав-Хмельницький побуткомбінат для його мами – вчительки початкових класів Переяславської школи №3 (50-ті роки ХХ ст.). Тут є і учнівський одяг 50-60 рр. ХХ ст. з фондової колекції НІЕЗ “Переяслав”. Верхній одяг, який теж представили, датується кінцем ХХ ст.

Нагадаємо, що 28 вересня у музеї просто неба провели благодійний захід “Козацька слава”. Як це було, дізнавайтесь тут.

Дарія Сухотенко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.