Олена Самолюк – юна метальниця диска та штовхальниця ядра. Про початок спортивного шляху у 10 років, перші змагання та особистий рекорд розповіла в інтерв’ю Інформатору.
Олена Самолюк – 14-річна вихованка Переяславської ДЮСШ, яка вже змалечку штовхала ядро, а згодом почала займатися й метанням диска. До цього її спонукала родина – тато, тітка, дідусь та бабуся – багаторазові призери з легкої атлетики у цьому ж виді спорту. Наприкінці вересня Олена виборола “бронзу” у метанні диска на чемпіонаті України з легкої атлетики у Івано-Франківську. Про тренування п’ять разів на тиждень, техніку “з розвороту” та ціль потрапити на Олімпійські ігри розповіла журналістці Інформатора.
Олена навчається у 9 класі у Переяславському академічному ліцеї імені Івана Мазепи. До спорту привчалась із дитячих років, адже росте у сім’ї спортсменів-тренерів Самолюків. У 10 років вперше спробувала штовхати ядро вагою 2 кілограми:
– Спочатку я не дуже хотіла цим займатись, але тато сказав, що вся сім’я у цьому спорті і мені потрібно спробувати. Я трохи походила на тренування і закинула. З часом перейшла на диск і стала серйозно тренуватись. Тоді я втягнулась у це – почало подобатись. Мені довелось відмовитись від танців, на які тоді ходила. Хоча зараз я рада, що все так вийшло. Ніколи не думала про інший вид спорту.
Для дівчинки Олени мало що змінилось з початком тренувань, її й до цього спонукали до правильного режиму дня. А щодо харчування, то обмежень немає. Тренується п’ять разів на тиждень по дві години:
– У вівторок та суботу ми займаємось у залі – тягаємо штанги. В інші дні зазвичай бігаємо по 3-5 кіл на стадіоні, тренуємо витривалість. Крім цього, бігові вправи, метання диска, штовхання ядра та стрибки в пісок. Перед змаганнями у нас немає особливої підготовки. Беремо менше навантаження, а більше займаємось відпрацюванням техніки. Проводимо буквально кілька тренувань, ще два дні просто відпочиваємо.
Для кращого результату зі штовхання ядра чи метання диска важливо дотримуватись правильної техніки, є дві основні – “з повороту” та “зі стрибка”. Олена виконує “з повороту”:
– “Зі стрибка” легше, але іноді може боліти спина, тож мені більше подобається “з повороту”. Коли розганяєшся, то швидкість кидка збільшується і полетить далі. Найголовніше увійти в перший поворот так, щоб не впасти на спину, і прискоритись у кінці. Штовхання ядра та метання диска мають однакову техніку. Я вже звикла саме до диска і прямо відчуваю його. Коли штовхаю ядро, то трішки плутаюсь, як правильно поставити ноги.
Перші змагання у спортивному житті Олени Самолюк відбулись, коли їй було 11-12 років, у Конча-Заспі. Спортсменка посіла п’яте місце з результатом 22 метри. На той момент у думках було лише: “Хочеться більшого”.
– Найкращий результат для мене був на останньому чемпіонаті України з легкої атлетики у Івано-Франківську, де я здобула бронзову медаль. Взагалі як це проходить: ми приїжджаємо на місце та заселяємось у квартиру, де живемо до змагань. За пів години до початку відмічають присутніх. Далі ми розминаємось з ядром та диском. Є дві спроби, щоб провідчувати, як це. Потім відбуваються самі змагання. Дають три спроби для заліку і відбирають 8 людей до фіналу. На чемпіонаті України немає призів, цього разу дали лише медаль. А на звичайних змаганнях, наприклад, як у Конча-Заспі, нагороджують грамотами, медалями і подарунком, типу книжки, футболки або ручки. Ще пам’ятаю змагання у Білій Церкві (чемпіонат Київської області з легкої атлетики). Я з дороги відразу мала йти на стадіон. Там в один день були і ядро, і диск. Так от, з першим у мене вийшло не дуже і я засмутилась. Потім пішла на метання диска. І відразу +4 метри до особистого рекорду – 35,49 метра.
Олену Самолюк тренують її дідусь та бабуся, які в минулому були майстрами спорту зі штовхання ядра та метання диска. Вони і є мотивацією для дівчини. Окрім цього, її тато Віктор Самолюк – багаторазовий чемпіон України зі штовхання ядра:
– Оскільки вся сім’я займається цим видом спорту, то і я маю. У буденному житті чи у вихованні це ні на що не впливає. Але на змаганнях прикольно, коли метаєш, і всі тренери, які приїхали з дітьми, говорять: “О, це ж його внучка”. Приємно, що впізнають. У майбутньому хочеться, щоб як у тата – приїхала на змагання і там всі знають прізвище Самолюк.
Поєднувати навчання у ліцеї та тренування для дівчини стало звичним:
– Зараз це вже не так складно. Коли потрібно, я спокійно відпрошуюсь, викладачі все розуміють. Планую вступати у переяславський університет. Хочу на спеціальність, пов’язану зі спортом, – мабуть, теж на тренера, як рідні. З великих цілей – хочу потрапити на Олімпійські ігри. Через чотири роки буду подаватись. Зараз все роблю для цього. У нас досить часто змінюється програма, додаються нові навантаження.
Нагадаємо, що раніше Карина Тищенко розповіла Інформатору про тренування шість разів на тиждень, спортивні збори у горах та підтримку тренера. Інтерв’ю – за посиланням.
Дарія Сухотенко
Фото: Яна Малишко та надані Оленою Самолюк
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.