Інформатор вихідного дня: “Танці з кістками” – книга року ВВС, яка мені сподобалася (а це дивина)

Медичний трилер “Танці з кістками” не залишає байдужим. Чим саме, розповідає наш редактор.

Цієї осені я читаю так багато, що аж сам собі заздрю. Щоправда, коли книги перетворюються у якийсь потік, у певний момент перестаєш відчувати унікальність кожної із них. Більшість відразу ховається у закутках пам’яті, бо на перший план виходять вже нові герої, новий сюжет, нова історія. Але справді непересічні романи на такому тлі видаються ще яскравішими. Таким для мене став медичний трилер Андрія Сем’янківа “Танці з кістками”. Просто не можу залишити вас без відгуку на нього у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.

Я чув про цю книгу раніше, але навіть не планував її читати. Передусім мене відлякувало визначення її як “медичний трилер”. Відразу асоціації – це щось про лікарню, про медиків, операції, кишки і тому подібне. Мене, як будь-яку адекватну людину (чи ні?), не приваблюють медичні заклади, бо звертаються туди зазвичай не з приємних причин. І справді, “Танці з кістками” – про лікарню, медиків, частково операції, нутрощі також, проте це лише тло для неймовірної розповіді про патологоанатома Северина, який дуже любить гроші і заради них готовий робити не найкращі речі. І розпочинається все такими собі “квіточками”, а завершується роздавленими ягідками та кількома мертвими “зайчиками”. Ну що, нічогенько так завернув?

Також мене не приваблювало те, що роман “Танці з кістками” став книгою року ВВС в Україні у 2022 році. Останнім часом, що не читав, навіть із коротких списків номінантів, чомусь взагалі мене не зачіпало. То я собі й вирішив: мабуть, не для мене найкраща сучасна українська література, читатиму щось простіше, скажімо, Стівена Кінга. Але цей роман Сем’янківа мені досить наполегливо порекомендували люди, смаку яких, безумовно, довіряю. Мабуть, хіба що перший невеличкий розділ здався дещо депресивним (ну ось, подумав, чергова сумна українська книга), але потім сюжетна карусель почала розкручуватися і стало весело, хоча й у глобальному сенсі сумно.

Вся історія будується навколо одного головного героя Северина, і автор прописав його максимально майстерно. Тому що персонаж не просто розвивається протягом роману, а буквально трансформується із медика-невдахи у потужного чоловіка з непересічним досвідом. Однак відбувається це все досить плавно і непомітно для читача, тож і здається реалістичним. Северин переступає одну червону лінію за іншою, зрештою доходить до такого етапу, що ті перші червоні лінії стають для нього звичайнісінькою зоною комфорту.

Головний герой не просто не позитивний, а безумовно негативний. Хотілось знайти у ньому щось хороше, проте знаходилося хіба що жалюгідне або таке, що демонструє його слабкість. Одначе, навіть всіма силами опираючись, Северину не можливо було не співпереживати. Чим далі, тим більше його затягувало у глибоченну дупу, й щиро хотілось, щоб він із неї вибрався. При цьому, він отримував покарання за свої жахливі вчинки – не прямі, скоріше, те, що зветься кармою. Але в цілому (спойлер) він подолає усі свої перепони, тільки переможцем не залишиться. Бо Сева програв, ще коли зробив свій перший неправильний вибір. Не дарма гасло книги звучить так: “Вибір у вас є завжди. Запитайте себе, чи він того вартий”.

Фінал книги класний. По-перше, він неочікуваний і шокуючий. У певний момент вам може здатися, що пропустили щось важливе, що саме ви нічого не зрозуміли, а автор уже все пояснив. Насправді, пояснення буде вже на наступних кількох сторінках після того самого дикого вчинку Северина. І, як на мене, потрібно бути якимось суперуважним генієм, щоб розкрити цю мотивацію раніше, ніж це зробить автор. А можливо, я просто недооцінюю інших читачів.

Останні ж абзаци книги я перечитав кілька разів, щоб достеменно переконатися, що зрозумів фінал правильно. Якщо чесно, й зараз дещо сумніваюся, що завершилося все саме так, як я зрозумів. Не виключено, що там просто слід сприйняти всі слова буквально. Загалом вам треба прочитати цей текст, принаймні щоб зробити для себе висновок, чим же він закінчився.

Якщо я вже згадав слово “текст”, то про нього ще трішки й поговоримо. Бо часто доводиться читати чудові за сюжетом книги, але написані погано. Настільки погано, що вже і в саму історію перестаєш вірити. Скажімо, в одній із недавніх прочитаних книг двоє молодих чоловіків обговорювали між собою жінок, але робили це такою високоінтелектуальною мовою, що бачив я 70-річного автора, а не цих двох персонажів. У Сем’янківа, попри те, що він передусім, здавалось би, лікар та блогер, такої проблеми взагалі не було. Його мова легка, діалоги максимально прості та ненав’язливі (буває ж, коли через діалог автор намагається переказувати сюжет, – це не той випадок). А про медицину автор розказує так легко, як могла б лише людина, яка повністю обізнана у своїй спеціалізації. Тобто коли ти наскільки добре розбираєшся у чомусь складному, що можеш без проблем пояснити це просто тому, хто взагалі не в темі.

Думаю, цей роман мають прочитати всі медики, щоб або поплюватися, що насправді у лікарнях все не так, або офігіти, наскільки ж все вийшло правдивим. Взагалі люблю читати про професії, виникає відчуття, що сам частково працюєш у тій чи іншій сфері. І про журналістику намагаюся побільше читати художнього, хоча й так живу в ній. З лікарями більшості все ж доводиться частіше стикатися, аніж із журналістами, тому “Танці з кістками” мають бути цікавими більшій кількості людей, ніж ті ж “Імперфекціоністи”, про яких писав не так давно.

Не сподобатися “Танці на кістках” вам можуть тим же, чим комусь іншому сподобатися. Ще раз – цей роман про лікарню, про незаконні справи, погані вчинки, вбивства, кров та кишки. Інколи те, що описує автор, відверто жахає. І для мене це повністю окей. Для когось іншого може бути занадто. У будь-якому разі, що б ми вам не радили у цій рубриці, останнє слово залишиться вже за вашими особистими вподобаннями.

Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наша журналістка розповіла про серіал “Моя улюблена страшко”. Матеріал читайте тут.

Віталій Усик

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.