За останній місяць у Переяславі значно похолодало, але не всі містяни підключені до центрального опалення. Як правильно обігріти свою оселю, щоб не призвести до пожежі або отруєння?
16 жовтня у Переяславській громаді розпочався опалювальний сезон. У мешканців будинків із централізованим опаленням з’явилося тепло. Але є й ті, хто користується альтернативними джерелами опалення, скажімо, грубами, печами, котлами тощо. Через необережне поводження з ними за кілька місяців на Переяславщині трапились випадки отруєння та пожеж. Про небезпечні наслідки, штрафи за дрова і як правильно обігрівати оселю розповідає Інформатор.
ЩО РОБИТИ мешканцям будинків БЕЗ ЦЕНТРАЛізоваНОГО ОПАЛеННЯ?
У сучасних реаліях з постійними обстрілами рф по Україні про альтернативні джерела опалення хвилюються не лише жителі сіл чи містяни, які мають автономію від централізованих мереж. Це питання актуальне для будь-якого українця, до того ж із 18 листопада через повітряні атаки по Україні запровадили стабілізаційні відключення електроенергії.
За даними від фахівців кліматичної техніки, один із варіантів, який найчастіше використовують для приватних будинків – спалювання вугілля, дров або соломи. Для цього потрібно встановити цегляну або металеву піч, твердопаливний котел. Інколи камін помилково вважають за піч, насправді ж, вони підходять лише для декору інтер’єру.
Також часто застосовують газові котли. Принцип роботи простий: газ згоряє в пальнику, нагріває теплоносій (воду чи антифриз) у теплообміннику, а той уже гріє будинок. Серед плюсів – достатня кількість тепла за невеликі витрати газу та дешевизна.
Однак ці варіанти можуть спричинити небезпечні наслідки через необережне поводження або порушення правил користування. До чого це може призвести та досвід жителів Переяславщини розберемо згодом.
ЧИ ШТРАФУВАТИМУТЬ ЗА ДРОВА?
У жовтні 2024-го Верховна рада ухвалила документ, який пропонує внести зміни до Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. Він мав би боротися з “чорними лісорубами” і незаконними пилорамами, які наживаються на краденому лісі. Українці прозвали його “законом про штрафи за дрова”, а навколо цієї теми розгорівся справжній скандал – сотні відео та мемів у соцмережах про те, що бабусі та дідусі стали порушниками.
Центр громадського моніторингу та контролю з’ясував, що зараз за незаконний обіг деревини є штрафи від 17 тисяч до 25,5 тисячі гривень. Новий проєкт підвищує їх до 34-85 тисяч гривень та додає можливість покарання до обмеження волі строком до трьох років. Також за пошкодження дерев і чагарників, що ростуть у парках, скверах та історико-культурних заповідниках, пропонують штрафувати на 85-170 тисяч гривень чи обмежувати волю на 3-5 років.
Суспільство обурилось, адже одна зі статей документа може стосуватися українців, які опалюють житло дровами, запасаючи їх у чималих кількостях – понад 15 куб. метрів дубових дров чи 30 куб. метрів соснових. Основне питання, яким задаються люди, – де взяти ці документи, щоб не “сісти” за “зберігання, перевезення або збут деревини без належних документів”?
Співавтор проєкту, депутат “Слуги Народу” Максим Павлюк писав, що норми нового закону не стосуються населення, яке використовує дрова для обігріву. Можуть притягнути до відповідальності лише тих, хто зберігає дров на понад 30 тисяч гривень.
“Для звичайних домогосподарств, які не займаються переробкою чи продажем деревини у промислових масштабах, цей законопроєкт значення не матиме. Але навіть якщо хтось, розуміючи складність ситуації, невизначеність в енергетиці, заготував на цю зиму більше, ніж 15 “кубів” дубових дров чи 30 куб. м соснових, для них немає причин перейматися”, – пояснив Павлюк. Також він додав, що державні органи, зокрема й поліція, не мають права вимагати документи на наявну деревину, яку придбали до початку дії закону.
Верховна рада ухвалила цей законопроєкт та передала на підпис президенту Володимиру Зеленському. Однак у листопаді радник президента України Дмитро Литвин повідомив, що Зеленський не буде його підписувати. Також додав, що час на ветування закону вже минув.
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНЕ ПІЧНЕ ОПАЛЕННЯ?
Пічне опалення – є найпростішим способом обігріву будинку, тверде паливо закладається в топку і підпалюється. За даними від Державної служби України з надзвичайних ситуацій, порушення правил користування печами є однією із основних причин виникнення пожеж у побуті у холодну пору року. Небезпеку можуть спричинити перегрів, тріщини в цеглі, через легкозаймисті предмети поруч та випадання попелу чи дров із топки.
Не можна розвішувати речі на розігрітій печі, краще сушити не менше, ніж за 1 метр від пічки. Через необережність загоряється одяг та призводить до пожеж. Загрозою для життя є розпалювання печі легкозаймистими речовинами – це може призвести до вибуху. Найчастіше такі випадки трапляються у людей похилого віку, які живуть самотньо і не можуть ретельно оглянути справність пічки чи поремонтувати.
Один з випадків пожежі через необережне поводження із металевою пічкою стався у жовтні у селі Гребля на Переяславшині. Тоді вогонь з металевої печі перекинувся на весь приватний житловий будинок. Пожежа частково знищила будівлю та речі домашнього вжитку, пошкодила цегляні стіни та покрівлю. У власника 1976 р.н. виявили опік голови другого ступеня.
Також велику небезпеку становлять димові труби, тож стіни, через які прокладено такі канали, повинні бути заштукатурені й побілені. 14 листопада у приватному будинку у Гайшині (Переяславська ТГ) загорілася дерев’яна стіна біля груби, яку вогонь частково знищив. Ніхто не постраждав.
20 листопада ми звернулись до провідного фахівця організації заходів цивільного захисту Бориспільського РУ (Переяслав) ГУ ДСНС у Київській області Дениса Порохні, щоб дізнатися кількість подібних пожеж за останні роки. Загалом у Бориспільському районі цього року сталося 1068 пожеж, що майже на чверть перевищує показники за 2023 рік – 679 випадків. Лише цього року згоріло понад 114 будинків, ще 192 мають пошкодження. Постраждали 20 дорослих та три дитини, а загинуло п’ятеро дорослих. Загальна кількість прямих збитків від пожеж цього року становить 60 мільйонів 436 тисяч 780 гривень.
ЧИМ НЕБЕЗПЕЧНЕ ГАЗОВЕ ОПАЛЕННЯ?
Багато українців використовують газ для обігріву своїх осель. Добре, якщо це газові котли чи інші спеціалізовані механізми. Однак коли електричні обігрівачі не працюють, а батареї не дають достатнього тепла, деякі й досі гріються від включених конфорок на газовій плиті чи духовці. Такий спосіб за тривалий час використання та без належної вентиляції може стати летальним для людини.
Технічний директор АТ “Закарпатгаз” Сергій Козар у інтерв’ю онлайн-журналу “Yarosh” розповів про небезпеку такого методу: “Якщо гріти оселю газовою плитою, можна отруїтися – навіть до летальних наслідків. Для згоряння 1 кубометру газу потрібно спалити приблизно 10 кубометрів повітря. Якщо ви опалюєте приміщення плитою, то теплоносіями у цьому разі є продукти згоряння, які залишаються в приміщенні. А ці продукти – вуглекислий газ і чадний газ. Обидва вони є отруйними для людини, особливо чадний газ”.
У приміщенні, що опалюється таким чином, немає належної вентиляції, адже інакше тепло не буде зберігатися. Тому це може призвети до отруєння і навіть смертельних наслідків. Інколи також використовують туристичні газові балони та плитки, але це небезпечно, бо вони можуть вибухнути.
Наприкінці минулого місяця у селі Світанок (Циблівська ТГ) у приватному домоволодінні подружжя отруїлося чадним газом. Чоловіка 1956 р.н. госпіталізували до лікарні, жінка 1958 р.н. загинула.
Як правильно КОРИСТУВАтися АЛЬТЕНАТИВНИМИ ДЖЕРЕЛАМИ ОпаЛЕННЯ?
– З настанням похолодання багато людей користуються печами, калориферами, електричними опалювальними приладами. Через порушення правил пожежної безпеки при експлуатації їх часто виникають пожежі, люди гинуть, втрачають своє житло і майно. Найчастіше це трапляється із людьми похилого віку, які живуть самотньо, – пояснює Денис Порохня.
Працівники ДСНС нагадали заходи безпеки при використанні печей.
Забороняється:
- розпалювати легкозаймистими та горючими рідинами;
- залишати печі, у яких горить вогонь, без нагляду;
- доручати дітям розпалювати та наглядати за вогнем;
- розташовувати меблі, шафи та інше обладнання біля печей (відстань має становити не менше 0,7 м, а від топкових отворів – не менше 1,25 м);
- топити дровами, довжина яких перевищує розміри топника;
- сушити та зберігати на поверхні нагрівання горючі предмети;
- використовувати для обігріву несправні та не відремонтовані опалювальні печі;
- категорично забороняється закривати піддувало опалювальної печі;
- влаштовувати як димову трубу металеві та азбестові труби;
- виносити та викидати гаряче вугілля ближче 15 метрів від будівель.
Основні запобіжні заходи і правила пожежної безпеки при експлуатації електричних та нагрівальних приладів, що використовують у побуті, такі:
- нагрівальні прилади можна встановлювати тільки на негорючі підставки;
- забороняється залишати прилади, що включені, без нагляду;
- забороняється включати в одну розетку одночасно кілька приладів;
- необхідно спостерігати за щільністю контактів у місцях приєднання дротів приладів до вилки, клем між собою тощо;
- забороняється користуватися саморобними нагрівальними приладами.
– Якщо пожежі уникнути не вдалося, негайно повідомте про це аварійно-рятувальну службу за номером 101. При цьому вкажіть точну адресу об’єкта, місце виникнення пожежі, наявність людей, а також повідомте своє прізвище та номер телефону, з якого надійшло повідомлення. За можливості евакуюйте людей, гасіть пожежу водою, піском та іншими підручними засобами. Дотримуйтесь правил пожежної безпеки, бережіть своє життя та майно, – закликав Денис Порохня.
Нагадаємо, що 20 листопада на Переяславщині біля подвір’я приватного будинку загорівся автомобіль. Деталі – тут.
Дарія Сухотенко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
