У Переяславі Тетяна Буторіна навчає дітей та дорослих створювати різдвяного дідуха. Що це та для чого?
У Переяславському будинку художньої творчості дітей, юнацтва та молоді керівниця гуртка “Дизайн композицій” Тетяна Буторіна проводить майстер-класи для дорослих та дітей з виготовлення різдвяного дідуха. Вона розповіла Інформатору про значення новорічної прикраси-символу в українських традиціях та як її створювали.
– Це вперше у житті я почала проводити майстер-класи для дорослих. Така ідея виникла, тому що хотілося, аби більше людей дізналися, чим саме є український дідух. Це вже буде четверте заняття, на попередніх ми створили дев’ять різдвяних дідухів. Взагалі за одне заняття повністю створити цю різдвяну прикрасу неможливо, для цього потрібно 2-3. На майстер-клас багато людей також не беру, лише 6-7, адже це робота нелегка, потрібно кожному все показати, допомогти та приділити увагу, – розповіла Тетяна Буторіна.
Додала, що для дітей майстер-класи безкоштовні, вартість для дорослих – 200 гривень, тривалість заняття – півтори години. Наступний проведуть 13 грудня, за детальною інформацією слід звертатися за тел. (093)801-93-69. Із собою нічого приносити не потрібно, майстриня надає всі необхідні матеріали та зернові культури для створення різдвяного дідуха.
– Раніше в Україні новорічні ялинки у домівках не ставили, а був дідух. Для нього влітку зжинали пшеницю та жито, а вже після свята Покрови, коли на полі закінчувалися роботи, господар заносив до хати збіжжя пшениці, жита, вівса, ячменю, вся родина сідала за стіл та зв’язувала у пучечки колоски. І вже потім з них формували різдвяного дідуха. Правильним дідухом вважали, коли він стояв на трьох “ногах”, щоб це був не букет, а саме різдвяний дідух. Прикрашали його бубликами, пряниками, сушеними фруктами, – розповіла майстриня.
Зазначила, що ставити та прикрашати ялинки замість дідухів почали після того, коли у XVIII столітті цар Петро І поїхав у Європу та побачив, що там прикрашають саме ялинки різними сріблястими та кольоровими іграшками, тоді ж і привіз цю традицію до наших країв.
– На відміну від сучасних ялинок, дідуха довго не зберігали. Його робили лише на Святвечір, ставили на покутті біля ікон та вишитих рушників. Вважалося, що дідух – це дух пращурів, і що таким чином на Різдво запрошувалися духи померлих, які разом з родиною святкували Різдво. А вже на Водохреще його виносили з хати, з колосків вибивали зернятка і віддавали худобі, а сам дідух спалювали, аби пращури йшли у той світ, з якого прийшли, та забирали із собою всю негативну енергетику. У нас є ще така поговірка: “Дідух до хати, біда з хати”, – поділилася Тетяна Буторіна.
Також розповіла, що нещодавно разом із своїми вихованцями у БХТДЮМ робила невеличкі букетики-заготовки для майбутнього дідуха, а вже на відкрите заняття з його виготовленню запросили гостей: “Тоді ми зібрали нашого дідуха, прикрасили його іграшками, які діти самостійно до цього створили. І коли він вже був готовий, оголосили лотерею, де головним подарунком був наш дідух. Всі присутні мали змогу задонатити на ЗСУ від 200 гривень і взяти участь у лотереї. Тоді зібрали 2 тисячі 800 гривень та передали волонтерці, голові ГО “Нескорені” Ользі Дригі”.
Нагадаємо, що 6 та 9 грудня на благодійному вчительському ярмарку у третій гімназії Переяслава зібрали понад 28 тисяч гривень на ЗСУ. Деталі – тут.
Яна Малишко
Фото: Facebook-сторінка Тетяни Буторіної
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
