У Переяславі є музей космосу. Він розміщений всередині будівлі церкви. Як це сталося та як реагують священнослужителі?
У Переяславі на території музею народної архітектури та побуту Середньої Наддніпрянщини є унікальний музей космосу. Він єдиний у світі розміщений всередині церкви ХІХ століття та має колекцію речей, пов’язаних із освоєнням космонавтики. Факт його існування та історія дивовижних експонатів облетіла багато куточків світу та не перестає приваблювати не тільки українських, а й іноземних відвідувачів. Інформатор побував у одному з найцікавіших музеїв Переяслава та покаже його зсередини.
Авантюра, яка вдалася
Науковий співробітник музею космосу НІЕЗ “Переяслав” Сергій Вовкодав розповів, що церква Святої Параскеви, у якій розміщений музей космосу, зведена 1891 року. Колись вона стояла у тепер вже затопленому селі В’юнище, що на Переяславщині, та нині є входом у затоку Куряче горло.
Наприкінці 1960-1970-х років виникла ідея перевезти церкву у місцевий музей просто неба, який тоді вже функціонував. Точніше, до тодішнього директора Переяслав-Хмельницького історичного музею (у майбутньому – НІЕЗ “Переяслав”) Михайла Сікорського звернулися люди з проханням перевезти церкву, щоби врятувати її від затоплення. Так у 1971 році її перевезли, а в 1974-му встановили на території музею.
Сергій Вовкодав зазначив, що це третій архітектурний варіант вигляду церкви. Адже її перебудовували наприкінці XVIII століття. Зараз вона має остаточний вигляд перебудови, який зберігся до наших днів.
– Відтоді, як перевезли церкву, виникло питання: що відтворювати у її експозиції? У Михайла Сікорського виникла ідея створити там музей космосу, але, як вона виникла, досі остаточно не зрозуміло. Дехто вважає, що на це його спонукали друзі, які займалися технічними науками, а хтось думає, що це була спонтанна ідея, адже саме тоді була шалена популярність космічної галузі. На теренах Радянського Союзу створювали цілу мережу подібних музеїв, а Сікорський як музейник слідкував за цими тенденціями. Хоча Переяславщина дуже далека від космічної галузі, звідси не походять відомі люди цієї сфери, він все ж захотів це зробити у нашому місті.
Вовкодав поділився, що ідея створення музею космосу у церкві була дуже авантюрною, перспектив було досить мало. Проте Михайло Сікорський завжди сприймав такі виклики позитивно, для нього це була можливість довести зворотнє. Коли церкву встановили, Сікорський почав звертатися до різних установ, які пов’язані з космонавтикою, із проханням допомогти створити такий музей. Проте впевненості у накопиченні великої кількості космічних експонатів все ж не було. Тоді ж вирішили створити музей світопізнання та мирного освоєння космосу. Таким чином хотіли показати, як розвивалися уявлення про космос у різні етапи розвитку людства, а вже потім перейти до космічної галузі.
– Тоді досить активно почали надходити експонати пов’язані з тематикою космонавтики, тож від ідеї світопізнання відмовилися. Експозиційний план в останній момент переробили та створили музей космосу, хоча до 2003 року початкова назва так і залишалася, – зазначив Сергій Вовкодав.
Перші експедиції з накопичення експонатів розпочалися у 1976 році. Співробітниці музею поїхали до Москви (Росія), де їм зголосився допомогти Георгій Береговий, який був начальником Центру підготовки космонавтів імені Юрія Гагаріна та вихідцем із України. І вже до 1978 року найбільш цікаву частину експозиції сформували. У березні 1979 року музей відкрили. Саме відкриття приурочили до 325-ї річниці так званого “возз’єднання” України з Росією. Однак урочистого та масштабного відкриття не було, зробили це досить тихо. Впродовж наступних років продовжували здійснювати різні експедиції і накопичувати експонати.
Сергій Вовкодав також розповів, як реагують священнослужителі на те, що саме у церкві створили музей космосу:
– У 2015 році наш музей відвідували священнослужителі вищого церковного сану. Вони нічого не сказали про те, що музей космосу розташований у церкві. Адже це вже не церква у розумінні приміщення, куди люди приходять до Бога. Це вже пам’ятка, об’єкт культурної спадщини та насамперед музейний об’єкт. Але потрібно розуміти, які мотиви були для створення такої експозиції у церквах у радянський час. Адже в більшості країн Радянського Союзу, зокрема й в Україні, намагалися таким чином боротися проти релігії. Чи було це так у випадку із Сікорським, є сумніви. Думаю, що це все ж стало можливістю для подальшого існування цієї пам’ятки, тобто це її врятувало.
Від ЛУНОХОДа-1 до МАЯТНИКа ФУКО: експонати музею
Частину експонатів до музею космосу передали з Центру підготовки космонавтів із Підмосков’я. При ньому також був і музей космонавтики, деякі предмети з якого також потрапили вже до Переяслава. Найбільш габаритні та цікаві експонати привезли з колишнього московського павільйону космосу на ВДНГ, з виставки досягнень народного господарства, а також із заводу “Звезда”, який спеціалізувався на виготовленні спеціальних скафандрів для космонавтів. Фотолистівки, книги, особисті речі космонавтів передавали із різних установ Росії та України.
Сергій Вовкодав розповів, що деякі експонати у зв’язку із повномасштабним вторгненням вивезли у сховища. У самому ж музеї планували робити ремонт, проте пандемія та війна внесли у ці плани корективи. Необхідне велике фінансування, яке в теперішніх умовах не надають:
– У сховища перевезли велику кількість експонатів, зокрема ті, які вдалося легко спакувати та вивезти. Це велика кількість світлин, одяг космонавтів, годинники, речі, які використовувалися під час експериментів у космосі. Серед найцікавіших – скафандри космонавтів, гідрокомбінезони та багато інших речей.
У музеї всі експонати цікаві та автентичні. Є й такі, що виготовлені лише у кількох екземплярах, серед них – макет роботизованого самохідного апарату “Луноход-1”, яких створили тільки два та які в різні періоди запускали на Місяць. Науковець зазначив, що таким “Луноходом” керували дистанційно із Землі. Він проїхав понад 10,5 кілометра на поверхні Місяця, передав понад 200 панорамних та 1000 звичайних фотознімків, а також брав проби ґрунту.
– Він надзвичайно точно відтворює всі деталі. У 2013 році до нас завітав Олексій Леонов, космонавт, який перший вийшов у відкритий космос. Будучи тут він сказав, що об’їздив всі музеї космонавтики, які існують у світі, але таких макетів бачив тільки два, один із них – у нас.
Серед інших експонатів дуже цікавими для відвідувачів є на перший погляд звичайні парашути. Проте один із них належав першому космонавту планети Юрію Гагаріну.
– Але не тільки Гагарін користувався цим парашутом. У нього був дублер, оскільки у космонавтів так було заведено. За допомогою цього парашута здійснювали тренувальні стрибки.
Також в експозиції є парашут, який належав першому українському космонавту, який здійснив політ у космос, Павлу Поповичу. 1962 року він виконав у космосі українську пісню “Дивлюсь я на небо і думку гадаю: чому я не сокіл, чому не літаю?”. Саме цю пісню у нього попросив виконати Сергій Корольов (український радянський вчений у галузі ракетобудування та космонавтики, конструктор), який її дуже любив.
– Також у музеї представлений макет стартової позиції космодрому Байконур, який існує в одному екземплярі та був створений для міжнародної виставки, яка відбувалася у 1986 році в Австралії. Його прийнято називати “Гагарінський старт”, тобто це копія позиції, де відбувалися перші польоти людини. Тоді це було дуже важливо для Радянського Союзу в контексті пропаганди своєї “крутості”. Його цінність в тому, що він з максимальною точністю відтворює стартову позицію. Тут демонструється підвезення ракети до пускової установки, її встановлення та перші моменти старту. Також встановлена акустика та динаміки, через які озвучували всі фрази та коментарі, які притаманні початку запуску ракети, – пояснив Сергій Вовкодав.
Цікавим екземпляром є і маятник Фуко, який виготовили спеціалісти Інституту механіки імені Степана Тимошенка Національної академії наук СРСР.
– Це той пристрій, який доводить, що Земля обертається. Якщо за ним довго спостерігати, то він рухається відносно поверхні, але насправді відносно маятника та площини рухаємося ми.
Зараз музей космосу працює у п’ятницю, суботу та неділю.
Нагадаємо, що 5 грудня у переяславському музеї “Заповіту” відкрили виставку художниці Тамари Гордової. Деталі – тут.
Яна Малишко
Відео: Дмитро Кусай
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
