У Переяславі провели зустріч із цехмайстром Київського кобзарського цеху Миколою Товкайлом. Як це було?
30 січня у музеї кобзарства в Переяславі провели зустріч із цехмайстром Київського кобзарського цеху Миколою Товкайлом. Захід відбувся з нагоди визнання нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО “Програми з охорони кобзарсько-лірницької традиції”. Кобзар розповідав про музичні інструменти та співав пісень. Інформатор розповідає, як це було.
На зустріч завітали учні Переяславської гімназії №1 та їхні вчителі. Микола Товкайло розповів дітям про три кобзарські інструменти – кобзу, бандуру та ліру. Зазначив, хоч вони й різнотипові, але однаково слугували для акомпонементу при виконанні дум, історичних пісень, творів релігійного характеру. Кобза та бандура – це українські інструменти, які з’явились ще в 16 столітті. Ліра колісна або реля – загальноєвропейський інструмент, який, за різними теоріями, завезли на нашу територію або в ХІ, або в ХVІІ столітті.
Додав, що кобза та бандура схожі, але відрізняються за формою, кількістю струн та розміром. Ліра – формою схожа на скрипку, але звук видобувається за допомогою коліщатка, який б’є по струнам: “Бандура – арфоподібний інструмент, струни якого не повинні перетискатися. Кобза – це лютнеподібна бандура, на якій мелодія видобувається перетисканням струн на грифі. Ліра – смичково-клавішний інструмент, хоча замість смичка тут коліщатко. Лише українська, польська, білоруська та угорська ліри схожі формою на скрипку. У Франції, Німеччині та інших країнах вона схожа на лютню. Окрім коліщатка, ще є клавіші, центральна струна та дві бокові, які звучать постійно”, – пояснив Микола Товкайло.
Кобзар, вчителі та учні разом заспівали народну пісню, яку відродив український співак Тарас Компаніченко: “Гей, у мене був коняка, був коняка-розбишака, мав я шаблю і рушницю, ще й дівчину-чарівницю…”. Ця сумна пісня описує долю козака після того, як військо скоротили.
“У Європі ми перші з перших. Бережемо свою культуру, пісню та історію. Наше товариство співає давні речі, яким більше ніж 200-300 років. Саме українці придумали такий жанр, який називається дума. У народній думі про Олексія Поповича розповідається про часи, коли наші козаки ходили Чорним морем на Туреччину та Константинополь. Про те, як у морі їх застала буря, і вони почали потопати”, – сказав Микола Товкайло і заспівав думу: “На Чорному морі та на камені білому, там сидів ясний сокіл-білозорець. Він смутно себе має і на Чорне море спильна поглядає…”.
Микола Товкайло детальніше розповів Інформатору про визнання нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО “Програми з охорони кобзарсько-лірницької традиції”: “Ми тепер жартуємо, що в нас з’явився друг Юнесько. У грудні минулого року на черговій сесії, яка відбулась у Парагваї, було прийняте рішення про надання статусу нематеріальної спадщини нашому руху кобзарсько-лірницької традиції. Все це підписано генеральним секретарем ЮНЕСКО. Це визначна подія, бо українську культуру та ідентичність визнали на світовому рівні. Документ зобов’язує національні уряди, зокрема український, зберігати та підтримувати кобзарсько-лірницьку традицію”.
Документ, що засвідчує визнання нематеріальною культурною спадщиною ЮНЕСКО “Програми з охорони кобзарсько-лірницької традиції”
У музеї кобзарства в Переяславі провели зустріч із майстром Київського кобзарського цеху Миколою Товкайлом
На заході говорили про інструменти та співали пісень
Кобзар, вчителі та учні разом заспівали народну пісню, яку відродив український співак Тарас Компаніченко
Микола Товкайло заспівав думу про Олексія Поповича
Микола Товкайло розповів дітям про три кобзарські інструменти – кобзу, бандуру та ліру
Кобзарю Миколі Товкайлу вручили подяку він імені гендиректора НІЕЗ “Переяслав” Олексія Лукашевича та всього колективу музейного комплекса
Ліра формою схожа на скрипку, але звук видобувається за допомогою коліщатка, який б’є по струнам
Бандура – арфоподібний інструмент, струни якого не повинні перетискатися
Наприкінці заходу зробили спільне фото
Нагадаємо, що 29 січня у Переяславі до Дня пам’яті Героїв Крут показали історичну стрічку про боротьбу за незалежність України. Детальніше – тут.
Дарія Сухотенко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
