Культовий фільм “Форрест Гамп” – це розповідь про те, що лише той, хто залишається собою врешті-решт зможе пройти шлях до кінця. Його варто подивитись через актуальність у будь-яку епоху.
Легендарний фільм “Форрест Гамп” (1994) я вперше побачила років чотири тому, та нещодавно знову вирішила переглянути, адже його сенси, змушують кожного разу переосмислювати погляди на деякі речі або, навіть життя. Випустили його у США, а зрежесирував Роберт Земекіс. Поділюся у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня” про зміст та наповнення цього чудового кіно.
Фільм після свого виходу моментально став культовим. Фактично – це ілюстрація того, як історичний процес проходить через життя окремої людини. В даному випадку це насичений подіями період – 1950-80 років.
Форрест Гамп Форрест з дитинства був дивним, дурнуватим, але слухняним і добрим. Таким він і виріс: чуйним і благородним. Він стає учасником більшості ключових подій, як політичних, так і культурних – поява рок-н-ролу, війна у В’єтнамі, завершення “холодної війни” з Китаєм, “Вотергейтська справа”, антивоєнні мітинги в США, поява СНІДу та ще багато чого. Його життя сповнене знайомствами з ключовими людьми епохи – Елвіс Преслі, Джон Кеннеді, Ліндон Джонсон, Річард Ніксон, Джон Леннон, Еббі Хофман.
Однак, фільм водночас показує звичайний життєвий шлях багатьох американців – школа, булінг, коледж, любительський спорт, армійська служба, перша власна справа, релігійні відносини, перше кохання, втрата близьких. Фільм наповнений величезною кількістю посилань, які часто можуть бути зрозумілі лише в американській культурі та історії.
“Форрест Гамп” – це ще й фільм про людей, про взаємолюдські стосунки, дружбу та кохання, пошуки себе і відчай. Про “хеппі енд”, який буває не завжди й не зразу. Проте через відсталість в розвитку, головний позбавлений різних внутрішніх конфліктів. Протягом всієї стрічки він керується простими й водночас універсальними правилами життя: “Дав обіцянку – стримай її”, “Твою кохану ображають – захисти її”. Найцінніше для Форреста – близькі люди, яким він зберігає вірність протягом всього фільму. Варто зауважити, що Форрест зовсім не схильний до впливу матеріальних цінностей і готовий допомогти тим, хто дійсно потребує фінансової допомоги.
Одним з ключових моментів фільму є, коли Дженні (жінка, в яку закоханий головний герой) говорить Форрестові, що він не знає, що таке кохання, хоча якщо задуматися, то виявиться, що все зовсім навпаки: він проносить своє кохання до Дженні через весь фільм, жодного разу не засумнівавшись в цьому, і всіляко проявляючи свої почуття (листи, які він пише їй з фронту, назвав на її честь риболовецький баркас, дарує власну Медаль Пошани, тощо).
Абсолютною протилежністю Форресту є, як не дивно, є саме Дженні. У фільмі вона є уособленням внутрішньої суперечності, що криється всередині кожної людини. Її вічний пошук самої себе і сенсу життя призводить до всіх тих перепитій, які можна спостерігати у фільмі, але врешті-решт вона знаходить щастя і спокій саме з Форрестом. Щоправда, уже занадто пізно – у Дженні виявили СНІД і її дні пораховано. Саме в цьому й полягає одна з важливих істин фільму – так очікуваний кожним з нас “хеппі енд” в житті буває не зразу і не завжди так, як нам хочеться.
Це фільм, який вчить нас, що лише той, хто лишається собою врешті-решт зможе пройти шлях до кінця. Фільм, який вчить нас тому, що перемогу отримує не найрозумніший чи найсильніший, а той, хто вірить в те, що робить. Саме тому, ця стрічка притягує навіть через четверть століття.
Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наша журналістка розповіла про книгу “Доторк темряви”. Матеріал читайте тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
