У Переяславі виступила провідна бандуристка України Віта-Вікторія Задорожна. Яким був концерт та що розповіла про себе музикантка?
5 лютого у Переяславській музичній школі ім. Павла Сениці відбувся сольний концерт докторки мистецтва, провідної сучасної академічної бандуристки України інструментального профілю Віти-Вікторії Задорожної. Музикантка зіграла низку композицій на бандурі та трішки розповіла про себе та свої проєкти. Про це повідомляє Інформатор.
Старша викладачка кафедри бандури Національної музичної академії України ім. Петра Чайковського Віта-Вікторія Задорожна (30 років) на концерті вперше виконала другий інструментальний цикл соло “Зошит подорожей” Людмили Коханської, п’єсу “Сан-Лоран”, композицію із циклу “Літо” та “Гірське джерело” з третьої частини “Другого зошиту подорожей”.
Віта-Вікторія Задорожна розповіла, що це її другий сольний гастрольний тур по всій Україні. Торік був перший, що включав інструментальну програму для бандури. “Цей мистецький проєкт, з яким я подорожую, зародився в часи навчання у творчій аспірантурі спільно з моїми керівниками. Цьогоріч я виконую другий інструментальний цикл для бандури соло “Зошит подорожей” Людмили Коханської, однієї з моїх керівників”.
Музикантка зазначила, що проєкт спрямований на підтримку культурно-мистецького фронту України та розвиток мистецької освіти, а саме початкової ланки, до якої входять мистецькі школи та середньої мистецької освіти, що включають музичні фахові коледжі країни. Також місією таких турів є залучення потенційних абітурієнтів до вишу, в якому викладає бандуристка.
Віта-Вікторія розповіла, що минулого року з гастрольним туром відвідала всі міста України та побувала в кожному мистецькому закладі. У цьому ж році Переяслав вже 16 місто. Також був тур Німеччиною, де у низці міст музикантка на офіційне запрошення провела свої концерти. Додала, що цьогоріч вже встигла подорожувати з гастрольним туром із Національною гвардією України, де разом з оркестром відвідала селища та територіальні громади Київської області.
– Грати на бандурі – це мій свідомий вибір. Коли я навчалася у третьому класі, до нас завітала моя перша вчителька, яка поєднала мене з бандурою. Спочатку викладачка через призму музики закохала в себе, а потім ця любов пронизувалася і в інструмент. У восьмому класі, коля я закінчила звичайну музичну школу, зрозуміла, що не зможу без цього, а буду далі розвиватися. Тоді в 9 класі вступила у Полтавський фаховий коледж мистецтв.
Було дуже цікаво, але хотілося швидких результатів, проте вони приходять тільки з часом. Коли у мене щось не виходило, я хотіла з’ясувати причину, чому так, що зробити для того, аби воно вийшло. А коли вступила до училища, зрозуміла, що хочу бути педагогом. Вже у консерваторії це була і педагогічна, і виконавська нива. Легко вчити когось, як потрібно правильно зробити, але вийти і показати це не кожен може. Професія для людини – це спосіб вдосконалення, хтось, наприклад, вдосконалює себе і свою душу через музичний інструмент, – поділилася Віта-Вікторія.
Музикантка зазначила, що бандура, на якій вона грає, є досить важким інструментом – 7 кілограмів: “Те, що колись було для тебе тяжким, з часом стає легким. Але це складний інструмент в опануванні, адже ми не тільки виконавці, а ще й повністю маємо забезпечити його звучання, а це в свою чергу правильне його налаштування. Те, що ви бачили сьогодні, – це наслідок систематичної щоденної багаторічної праці. Гра на бандурі – це як м’яз, який потрібно завжди тримати в тонусі. Наша професія – це не тільки інструмент, не тільки навички, а й психологія. Потрібно себе правильно налаштовувати, гідно триматися, не дозволяти в собі сумніватися”.
Також Віта-Вікторія згадала й історію музичного інструменту, на якому грає: “Бандура – це наш український національний музичний інструмент, аналогів якому немає у жодній країні світу. Бандуру називають душею українського народу. Своїм корінням вона сягає ХVI століття, на ній грали наші гетьмани та філософи. Інструмент виготовлений нашими українцями, складається з деревини, сосни або ялини, які ростуть на нашій українській землі. Воно в свою чергу ввібрало нашу землю, наше повітря та воду”.
Віта-Вікторія також є очільницею “Благодійного фонду “Провідних діячів культури та мистецтв України”. Як розповіла мисткиня, його місія полягає у підтримці українських музикантів: “Коли зазвичай закінчується навчання, то тільки одиниці йдуть працювати у професію, адже місць на всіх в оркестрі або ж театрі немає, та й філармонія всіх не може взяти. Тому цей фонд створений для підтримки талановитих, здібних та працьовитих, які в своїй професії отримали потужний пік розвитку свого таланту, але не влаштовані професійно в закладі чи на сцені. Тому в нас є об’єднання, з яким ми робимо спільні проєкти по Україні”.
Також артистка розповіла про своє незвичайне ім’я: “Я дуже люблю своє ім’я і вдячна батькам за нього, воно для мене особливе, це мій дивіз по життю, Віта – життя, Вікторія – перемога. Мене тато виховав так, що не професія створює людину, а людина створює професію. Немає готового місця, людина його створює сама своєю працею, наполегливістю та вірою. Те, що у тебе в серці, – воно буде, тільки йому потрібно йти назустріч, а цей шлях буває тернистий та довгий”.
Нагадаємо, що у Переяславі відкрили виставку Анастасії Асп “Співчуття”. Більше про неї – тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
