У Переяславі побувала письменниця Люко Дашвар. Про що розповідала?
23 березня в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі в рамках проєкту “Відкритий університет” відбулася зустріч з відомою українською письменницею Люко Дашвар (Ірина Чернова). Вона презентувала свою нову книгу “Спадок”, розповіла про героїв своїх романів, їхні унікальні назви та екранізацію. Інформатор розповідає найцікавіше.
Спочатку авторка поділилася, що наклад її книжок становить 900 тисяч примірників, а всі 13 написаних романів і досі виходять у продаж. До повномасштабної війни Люко Дашвар не спілкувалася з читачами, не організовувала зустрічі та творчі вечори через різні обставини. Зізналася, що навіть не збиралася писати книжки, але любила сценаристику. Та одного разу їй все ж порадили написати щось і подати на “Коронацію слова” (міжнародний літературний конкурс романів, п’єс, кіносценаріїв, пісенної лірики та творів для дітей). Так письменниця написала книгу “Село не люди” під псевдонімом Люко Дашвар, який склала із перших літер прізвищ своїх рідних.
З часом відстороненість авторки зникла, адже вона вирішила віддячити за те, що її читають справді багато людей протягом тривалого часу. Почала проводити зустрічі та спілкуватися зі своєю аудиторією.
На зустрічі у Переяславі письменниця розповіла про свій останній виданий роман “Спадок”, який вийшов у 2024 році та був написаний під час повномасштабного вторгнення. Поділилася, що ця книжка для неї є особливою, адже створювалася в обставинах війни. Проте з перших днів 2022-го та протягом пів року авторка зовсім не мала натхнення на роботу, а у її творчості була пауза. А одного разу під час телефонної розмови з приятилем її осяяла думка, що час остаточно прощатися з радянським союзом. Так народилася ідея книги “Спадок” – сімейна історія в жанрі детектив. Як зазначила авторка, ця книга має багато закладених меседжів та викликає чимало запитань у читачів. Цей роман Люко Дашвар почала писати влітку 2022-го та закінчила через рік.
За сюжетом, відомий архітектор Гнат Куроган живе у розкішному маєтку під Києвом. Незабаром він святкує своє 88-річчя, тож до нього приїдуть сини та онука, нібито щоб привітати. Проте гості сподіваються лише на одне: отримати якомога більшу частину спадку старого. Кожен із Гнатових родичів змушений шукати чималі гроші – через пристрасть до алкоголю чи ігроманію, власні амбіції чи лінощі. Та несподівано напередодні святкування одного із синів Гната Курогана знаходять зарізаним у бібліотеці замку.
Одна із особливостей книги – історія реального маєтку, зображеного на обкладинці, у якому, зокрема, жила справжня сім’я українофілів під час окупації Києва більшовиками. Проте його справжнє місце розташування видавці заборонили вказувати. Письменниця розповіла, що виникали проблеми й із мовним питанням у романі, адже половина героїв книги росіяни. А ще – з назвою, де всередині слова “СпАДок” виділене російське слово “ад”, проте пояснення цьому читачі знайдуть у передмові самої книги.
Після цього авторка поспілкувалася з аудиторією, людей зібралося більше сотні. Ставили багато різних запитань. Зокрема, спершу поцікавилися про історичні відсилки у книзі “Рай.Центр”. Люко Дашвар відповіла так:
– Почалося все з Дорошенка та листів Івана Мазепи до коханої. Їхні оригінали надихнули мене ще на багато інших речей. Коли я зрозуміла, що пишу історію про обман та помилку у коханні, мені дуже хотілося провести історичну паралель, яка не була би дуже розповсюдженою.
Також, за словами письменниці, її улюблений власний персонаж – це Люба з цієї ж книги: “По-людськи шкода, що я її вбила, але її доля не могла скластися інакше”.
Читачі запитували про соціальні проблеми та загальну тематику села у книзі “Село не люди”, яку письменниця написала за місяць.
– “Село не люди” для мене – це світло. Я з такою любов’ю написала це. Адже у цій розповіді бачу світло в кінці тунелю. Там є карколомні драматичні події тільки тому, що все змінюється. Але нарікань на цей роман найбільше у людей, які живуть у місті, через шаблонне уявлення про життя у селі. А от люди, які справді народилися чи певний час жили у такому середовищі, навпаки – все у книзі сприймають нормально, – пояснила авторка.
Цікавились і про те, як створюються особливі назви до романів.
– Немає алгоритму, завжди по-різному. У мене, як правило, спочатку виникають персонажі. І вже тоді я їм довіряюсь. Головне – знайти персонажів з їхніми характерами, а потім вони вже покажуть шлях тих вчинків, які притаманні їм, а які – ні. Але з назвами довго мордуюся, думаю, аж поки мені не здається, що ось це в десятку.
На запитання про екранізацію романів Люко Дашвар відповіла, що всі плани обірвала війна. Хоча пропозиції надходять щороку, далі це нікуди не заходить. А ось на книгу “Мати все” права на екранізацію вже продані, проте зйомки не розпочинають через обставини в країні.
Читачі запитували, коли і яким буде новий роман письменниці. Вона сказала, що поставила крапку в його написанні 20 березня 2025 року. Проте зважаючи на контрактні зобов’язання перед видавцями, поки що не може розповідати, про що він буде та яку матиме назву. Авторка припустила, що його появу, ймовірно, варто очікувати через кілька місяців, коли рукопис повноцінно опрацює видавництво.
Зустріч провели в Університеті Григорія Сковороди у Переяславі
Люко Дашвар розповіла про свої романи
Люко Дашвар написала 13 книг
Авторка презентувала свою нову книгу “Спадок”
Також письменниця поспілкувалася із читачами
Нагадаємо, що 25 березня у Переяславі громадський діяч Михайло Ратушний презентував свою книгу “Один із patres patriae”. Деталі – тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
