Кількість пожеж у Бориспільському районі зросла у майже 3 рази. Більшість викликів надходить про пожежі в екосистемах. Які заходи рятувальники проводять задля попередження виникнення загорянь?
Щовесни в Україні загострюється проблема випалювання сухої рослинності. Попри законодавчу заборону та кримінальну відповідальність, люди вперто продовжують підпалювати поля, луги та луки, чим завдають неабиякої шкоди власному здоров’ю та довкіллю. “Лише за три місяці 2025 року, відповідно до статистики, на Бориспільщині сталося 435 пожеж, що у майже 3 рази більше, ніж минулого року, коли сталося 173 загоряння за цей же період. Із цьогорічних пожеж 124 були на Переяславщині. Трав’яний настил горів 99 разів”, – навів статистику Інформатору провідний інспектор відділу організації профілактичної роботи Бориспільського районного управління ГУ ДСНС України в Київській області Андрій Андрущенко.
“У зв’язку зі збільшенням випадків підпалу сухої рослинності інспектори ДСНС посилили профілактичну роботу з населенням щодо заборони самовільного спалювання трав’яного настилу. Під час рейдів пояснюємо жителям Переяславської та навколишніх громад про екологічну шкоду та матеріальні збитки, до яких може призвести випалювання сухостою. І, звісно, доводимо до відома громадян про адміністративну та кримінальну відповідальність у разі навмисного підпалу в екосистемах”, – зазначив Андрій Андрущенко.
Для попередження пожеж працівники ДСНС ведуть постійні інформаційно-роз’яснювальні роботи з населенням, а для виявлення правопорушників у своїй роботій вже кілька років застосовують безпілотні літальні апарати. Використовують їх не лише для швидкого виявлення загоряння та оперативного реагування на ситуацію, а й для контролю вогню під час пожежі.
“Обстежуючи територію, ми обов’язково робимо фото- та відеофіксацію. Таким чином виявляємо правопорушників та контролюємо ситуацію із загоряннями на Переяславщині. Коли виявляємо правопорушника, відразу на місці складаємо адмінпротокол, де обов’язково вказуємо відомості про особу, відповідно до паспортних даних, посилаємося на статтю адмінкодексу, а також зазначаємо суму штрафу, визначену законодавством. Керуємося у свої роботі статтею 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка передбачає від 3060 до 6120 гривень штрафу за випалювання рослинності в населеному пункті”, – наголосив Андрущенко.
У статті 77-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення (Самовільне випалювання рослинності або її залишків) йдеться, що випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок зі степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя на землях сільськогосподарського призначення, у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дотримання порядку, встановленого центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, передбачає накладення штрафу на громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060-6120 гривень) і на посадових осіб – від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300-21420 гривень). Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, передбачають накладення штрафу на громадян від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120-12240 гривень) і на посадових осіб – від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420-30600 гривень).
За словами Андрія Андрущенка, процедура стягнення штрафу після отримання правопорушником адмінпротоколу дуже проста: “Ми виписуємо адміністративний протокол про правопорушення у двох екземплярах – для особи, яка вчинила злочин, і для формування безпосередньо справи про вчинення протизаконних дій. Правопорушник повинен протягом 15 днів сплатити штраф. У разі несвоєчасної сплати, справа передається у виконавчу службу, і тоді вже їхні працівники займаються примусовим стягненням боргу”.
Якщо ж на людину склали адмінпротокол про те, що вона здійснила правопорушення, яке підпадає під статтю 77-1, але вона не вбачає у скоєному своєї вини, то має можливість його оскаржити, звернувшись із заявою до вищого керівного органу з відповідною заявою – у Головне Управління ДСНС Київської області або ж до суду про скасування адміністративного протоколу.
Тож перед тим, як палити трав’яний настил або ж рослинні рештки, варто подумати не лише про шкоду для екології, а й про збиток для власного гаманця. Бо якщо трав’яний настил на полі чи лузі визначений як об’єкт природно-заповідного фонду, то сплатити доведеться за це правопорушення значно більше: для фізичних осіб від 6 тисяч 120 до 12 тисяч 240 гривень, для посадовців – 21 тисяча 420 – 30 тисяч 600 гривень.
Тому улюблена фраза “Палив, палю і буду палити” може коштувати дорого: фінансовими чи то майновими втратами і навіть призвести до летальних наслідків.
Нагадаємо, що масштабна пожежа між Мазінками та Поділлям 23 березня охопила близько 60 гектарів території. Деталі – тут.
Ольга Коломієць
Фото надав Андрій Андрущенко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
