Чим запам’ятається тиждень, що минає? Найголовніші новини Переяславщини – в одній публікації.
Цього тижня у Переяславі до річниці звільнення Київщини від російських окупантів посмертно відзначили нагородами трьох військових, загиблим на війні Олексію Рибці та Костянтину Палатному відкрили меморіальні дошки на рідній школі, а художник-військовий Сергій Герасименко у мистецькій галереї відкрив унікальну виставку ікон. Також у місті виявили випадок сказу у безпритульного кота та знайшли зниклу Няню із родини собак, яких потруїли на Леваді. Все це та інше Інформатор зібрав у традиційному суботньому дайджесті.
РОСІЯНИ ЗАВДАЛИ МАСОВАНОЇ ПОВІТРЯНОЇ АТАКИ БЕЗПІЛОТНИКАМИ ТА РАКЕТАМИ
5 квітня російські війська атакували територію України 92-ма ударними БпЛА типу “Shahed” та безпілотниками-імітаторами різних типів. На Київщині влучань в об’єкти критичної інфраструктури не допущено. У Броварському районі внаслідок падіння уламків збитої цілі пошкоджена покрівля та вибиті вікна у приватному будинку. Також ліквідували пожежу трав’яного настилу. У Києві внаслідок падіння уламків збитого дрона в Деснянському районі сталося займання. Рятувальники ліквідували пожежу. Ніхто не постраждав.
4 квітня 78-ма ударними БпЛА типу Shahed та безпілотниками-імітаторами різних типів. У Броварському районі внаслідок атаки постраждали дві людини. Чоловіка 1987 р.н. госпіталізували до місцевої лікарні. У нього множинні осколкові поранення рук, ніг та голови. Чоловік 1963 р.н. зазнав саден та подряпин, від госпіталізації відмовився. Унаслідок ворожої атаки в цьому районі пошкоджені СТО, АЗС та 2 адміністративні будівлі підприємств. Ліквідували пожежу автосалону та автомобілів на парковці. Знищено 6 легкових автомобілів та 2 вантажівки. Пошкоджено 12 автомобілів, автобус та 8 вантажівок.
31 березня двома балістичними ракетами “Іскандер-М”, 131-м ударним БпЛА типу Shahed і безпілотниками-імітаторами різних типів. в повітряному просторі Києва та в околицях столиці зафіксували 49 ворожих БпЛА. 11 з них знищили засоби ППО, 30 – покинули повітряний простір, решта – локаційно втрачені. Робота зі знищення ворожих дронів тривала і в інших регіонах за маршрутами слідування. Постраждалих та руйнувань у межах Києва не допустили.
ЖИТЕЛЬЦІ ПЕРЕЯСЛАВА ВІДМОВИЛИ У КОМПЕНСАЦІЇ ЗА ПРОГРАМОЮ “ЄВІДНОВЛЕННЯ”
31 березня на позачерговому засіданні виконкому міськради Переяслава затвердили рішення комісії про відмову в наданні компенсації на відновлення пошкодженого росіянами об’єкта Приходько А.С. Причина – її будинок на міській вулиці Богдана Хмельницького не був пошкоджений.
– За програмою “єВідновлення” до нас надійшла заява, у якій Приходько А.С. запевняє, що її нерухоме майно пошкоджене, відповідно хоче отримати певну компенсацію, – розповіла заступниця міського голови-керуюча справами виконкому міськради Переяслава Тетяна Кондратенко, яка доповідала з цього питання. – Ми направили листи до поліції та ДСНС, чи були пошкодження за цією адресою. Отримали відповідь, що пошкоджень за цією адресою не було, падінь уламків на цій території теж не було. Ми обстежили вказаний об’єкт нерухомого майна, і звісно ж, ніякого пошкодження не було. Приходько А.С. запевняє, що взагалі заяву подавала не вона, і не розуміє, як вона потрапила в “єВідновлення”. Тому мусимо пройти процедуру за постановою, затвердивши рішення комісії про відмову.
Виконкомівці підтримали це рішення одноголосно.
ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ ОЛЕКСІЮ РИБЦІ ТА КОСТЯНТИНУ ПАЛАТНОМУ
3 квітня у Переяславі на подвір’ї місцевої гімназії №2 зібралося чимало людей. Чи не кожен тримав у руках квіти, перев’язані чорною траурною стрічкою. Синім полотном були завішені дві нові меморіальні дошки в честь полеглих захисників, яких на фасаді школи вже сім. Рідні, друзі, колеги та однокласники прийшли вшанувати пам’ять воїнів Олексія Рибку та Костянтина Палатного, які віддали своє життя за Україну. Відтепер пам’ять про захисників-учнів школи навіки закарбована на гранітних плитах навчального закладу.
Солдат Олексій Рибка служив командиром відділення десантно-штурмового взводу десантно-штурмової роти в/ч А1910. Загинув 26 червня 2024 року внаслідок мінометного обстрілу противником біля села Північне на околиці міста Торецьк Бахмутського району Донецької області. Йому було 33 роки. Поховали його у Переяславі 3 липня. Захисника у листопаді минулого року відзначили нагрудним знаком “Золотий хрест” посмертно.
Солдат Костянтин Палатний був стрільцем третього стрілецького відділення стрілецького батальйону в/ч А0536. Загинув 18 вересня 2023 року у віці 44 років біля населеного пункту Опитне, що на Донеччині, під час ворожого артилерійського обстрілу.
Зі словами співчуття до рідних загиблих воїнів звернувся начальник першого відділу Бориспільського РТЦК та СП, підполковник Іван Шкуропацький: “Більше трьох років материнського горя, нестерпного болю, тисячі скалічених родин, але й більше трьох років боротьби українського народу за незалежність, право на існування, майбутнє нашої країни. Та ми платимо надто велику ціну за це. Найкращі сини і доньки України самовіддано та мужньо, стримуючи ворога, платять найдорожчим – життям. Ці пам’ятні дошки – це символ боротьби за майбутнє наших дітей, їхні щирі усмішки під мирним небом”.
Ведуча заходу Влада Черненко підсумувала спогади про захисників зі слів їхніх близьких: “Олексій Рибка – хлопець із великим серцем та ще більшим відчуттям справедливості. Він завжди був душею компанії, справжнім другом, який підтримував у важку хвилину, надихав і ніколи не залишав своїх у біді. Він знав, що йде на війну, з якої може не повернутися. Але, попри це, пішов вперед, бо його покликали честь, обов’язок і любов до України. Костянтин Палатний – спокійний, уважний, щирий. Людина, яка вміла чути та допомагати”.
Відкрили меморіальні дошки найрідніші люди захисників – мати Олексія Рибки Вікторія Гресь та його бабуся Валентина Гурина, мати Костянтина Палатного Галина та його брат Вадим. Матері не стримували сліз та гладили викарбувані обличчя своїх синів на холодних кам’яних плитах.
У ТРЕТЮ РІЧНИЦЮ ЗВІЛЬНЕННЯ КИЇВЩИНИ ПОСМЕРТНО ВІДЗНАЧИЛИ ТРЬОХ ЗАХИСНИКІВ
2 квітня у треті роковини звільнення Київщини від російських окупантів у міській раді Переяслава посмертно відзначили державними нагородами трьох захисників із громади.
Цього дня згадували про полеглих захисників із Переяславської громади, які брали участь в обороні та визволенні Київщини та продовжили захист України у інших місцях. Начальник першого відділу Бориспільського РТЦК та СП, підполковник Іван Шкуропацький вручив державні нагороди рідним загиблих воїнів. Орденом “За мужність” ІІІ ступеня посмертно нагородив:
- Старшого солдата, механіка-водія розрахунку самохідного артилерійського взводу самохідної артилерійської батареї самохідно-артилерійського дивізіону військової частини А0693 Сергія Тарасюка. Загинув 12 липня 2024 року біля населеного пункту Сіверськ Бахмутського району Донецької області. Нагороду вручили матері Тетяні Тарасюк та сину Максиму.
- Солдата, стрільця-снайпера першого механізованого взводу п’ятої стрілецької роти другого механізованого батальйону військової частини А0222 Дмитра Сірика. Загинув 20 квітня 2023 року біля населеного пункту Авдіївка Донецької області. Нагороду вручили батьку Петру Сірику та сину Даниїлу.
Медаллю “Захиснику Вітчизни” посмертно відзначили солдата, стрільця-снайпера механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А4007 Андрія Бражника. Загинув 20 травня 2024 року біля населеного пункту Архангельськ Покровського району Донецької області. Нагороду вручили його матері Любові та батьку Миколі.
НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ ВИСАДИЛИ 20 “ГЕРОЇВ-ДЕРЕВ”
У Студениках (Студениківська ТГ) 1 квітня провели акцію “Дерево Героїв”, висадивши 20 туй на місцевій Алеї слави. Її під час сесії сільської ради та засідання виконкому ініціювала голова Студениківської громади Марія Лях. Прямо тоді присутні задонатили необхідну суму для придбання дерев.
За зібрані кошти закупили 20 дерев туї Смарагд. Висадили по одній біля кожної стели пам’яті загиблого захисника. До висадки долучилися не лише депутатський корпус та члени виконавчого комітету, а й працівники виконавчого апарату, старости сіл та комунальні підприємства Студениківської громади.
Туї стійкі до придорожнього пилу, зазвичай їх не треба стригти, ростуть швидко (за рік на 10-15 сантиметрів), у дорослому віці сягають 4-5 метрів. Туї морозостійкі – переносять морози аж до 30 градусів.
МІСЬКИЙ ГОЛОВА ВЯЧЕСЛАВ САУЛКО У 2024 РОЦІ ЗАРОБИВ МЕНШЕ, НІЖ МАЙЖЕ ВСІ ЙОГО ЗАСТУПНИЦІ
До 1 квітня посадовці подали декларації про доходи та власність за 2024 рік.
НЕРУХОМІСТЬ
Згідно з декларацією, поданою 31 березня, Вячеслав Саулко ще з 2006 року має у власності ветеринарну клініку площею 47,9 кв. метра та житловий будинок у Переяславі (площу не вказано), яким із 1999 року володіє спільно з дружиною Світланою Саулко. Також на дружину офомлені земельна ділянка в Переяславі площею 100 кв. метрів (із 1999 року), будівля громадського будинку – Релігійний Храм Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого у Переяславі (із 2017 року) площею 263,5 кв. метра та земельна ділянка площею 0,15 кв. метра біля цього храму. Порівняно із 2023-м, Вячеслав Саулко позбувся земельної ділянки в Переяславі площею 285 кв. метрів, якою володів із 2006 року.
ТРАНСПОРТ
Вячеслав Саулко, судячи з його актуальної декларації, не має жодного транспортного засобу. Його дружина має лише два причепи: “Сантей 1600” 2014 р.в. та “Купава 813290” 2014 р.в. Двох автомобілів марки VOLKSWAGEN CADDY 2016 р.в., які у попередній декларації були вказані як її власність, тепер уже немає.
ЗАРОБІТОК
На посаді міського голови Вячеслав Саулко заробив у 2024 році 717 тисяч 132 гривні (роком раніше було 771 тисяча 948 гривень), а також отримав 93 тисячі 216 гривень пенсії (у 2023-му – 77 тисяч 374 гривні). Ще Вячеслав Саулко отримав 40 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна від Тетяни Федоришеної.
Світлана Саулко, порівняно з попередніми роками, цього разу не вказали своїх доходів. Скажімо, у 2023-му вона заробила 9 мільйонів 072 тисячі 790 гривень від підприємницької діяльності у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю “СІМЕКС АЛЬЯНС УКРАЇНА”, а також 378 тисяч 427 гривень та 105 тисяч гривень заробітної плати у цьому ж підприємстві. Зазначимо, що Світлана Саулко має 100 відсотків власності у ТОВ “СІМЕКС АЛЬЯНС УКРАЇНА”.
А що там у заступників міського голови?
Майже всі заступниці міського голови на своїх посадах у 2024 році заробили більше, ніж Вячеслав Саулко. Секретарка ради Лідія Оверчук отримала 783 тисячі 870 гривень заробітної плати, 28 тисяч 896 гривень доходу від надання майна в оренду та задекларувала 320 гривень як подарунок у негрошовій формі. Заступниця міського голови-керуюча справами виконкому Тетяна Кондратенко заробила за рік 805 тисяч 120 гривень (це найбільше серед керівного складу міськради Переяслава) та задекларувала 11 тисяч доларів заощаджень готівкою. Заступниця міського голови з гуманітарних питань Оксана Степаненко заробила 773 тисячі 524 гривні, задекларувала подарунок у негрошовій формі на 500 гривень та 300 тисяч гривень заощаджень. І лише заступниця міського голови з фінансово-економічних питань Ольга Огієвич заробила за рік менше, ніж міський голова, – 688 тисяч 152 гривні. Ще вона задекларувала виплату 14 тисяч 429 гривень за програмою “Прихисток” та два подарунки у негрошовій формі на 500 та 320 гривень.
Із майна Лідія Оверчук має житловий будинок у Переяславі площею 96,9 кв. метра, чотири земельні ділянки в Переяславі площею 859, 25112, 30030 та 7442 кв. метрів. Її чоловік Олександр Оверчук має квартиру та гараж в Переяславі площею 40,2 та 21,2 кв. метра відповідно. Також у його власності автомобіль HYUNDAI TUCSON 2007 р.в. та причеп 2015 р.в.
Оксана Степаненко має дві земельні ділянки в Переяславі площею по 1000 кв. метрів, а також два об’єкти незавершеного будівництва в Переяславі – будинки площею по 100 “квадратів”. На її чоловіка Володимира Степаненка оформлені два автомобілі: NISSAN QASHQAI 2011 р.в. та ВАЗ-21154 2007 р.в.
У Ольги Огієвич є житловий будинок у Переяславі площею 125,5 кв. метра та земельна ділянка у Переяславі площею 1000 кв. метрів. Її чоловік Віталій Огієвич має у Переяславі житловий будинок площею 70,7 кв. метра та дві земельні ділянки площею по 1000 кв. метрів. Також у нього є два автомобілі: Opel ASTRA 2007 р.в. та АЗЛК-2141 1990 р.в.
Тетяна Кондратенко не задекларувала жодної власності.
ОЛЕКСАНДР СЛЮСАР У 2024 РОЦІ ЗАРОБИВ ПОНАД 1 МІЛЬЙОН ГРИВЕНЬ – НАЙБІЛЬШЕ СЕРЕД ГОЛІВ ГРОМАД ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ
Що задекларували голови п’яти громад колишнього Переяслав-Хмельницького району – Переяславської, Студениківської, Дівичківської, Циблівської та Ташанської, – у публікації.
Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко, згідно з декларацією, ще з 2006 року має у власності ветеринарну клініку площею 47,9 кв. метра та житловий будинок у Переяславі (площу не вказано), яким із 1999 року володіє спільно з дружиною Світланою Саулко. Також на дружину офомлені земельна ділянка в Переяславі площею 100 кв. метрів (із 1999 року), будівля громадського будинку – Релігійний Храм Святого Рівноапостольного Князя Володимира Великого у Переяславі (із 2017 року) площею 263,5 кв. метра та земельна ділянка площею 0,15 кв. метра біля цього храму. Порівняно із 2023-м, Вячеслав Саулко позбувся земельної ділянки в Переяславі площею 285 кв. метрів, якою володів із 2006 року.
Саулко, судячи з його актуальної декларації, не має жодного транспортного засобу. Його дружина має лише два причепи: “Сантей 1600” 2014 р.в. та “Купава 813290” 2014 р.в. Двох автомобілів марки VOLKSWAGEN CADDY 2016 р.в., які у попередній декларації були вказані як її власність, тепер уже немає.
На посаді міського голови Вячеслав Саулко заробив у 2024 році 717 тисяч 132 гривні (роком раніше було 771 тисяча 948 гривень), а також отримав 93 тисячі 216 гривень пенсії (у 2023-му – 77 тисяч 374 гривні). Ще Вячеслав Саулко отримав 40 тисяч гривень доходу від відчуження рухомого майна від Тетяни Федоришеної.
Світлана Саулко, порівняно з попередніми роками, цього разу не вказали своїх доходів. Скажімо, у 2023-му вона заробила 9 мільйонів 072 тисячі 790 гривень від підприємницької діяльності у сільськогосподарському товаристві з обмеженою відповідальністю “СІМЕКС АЛЬЯНС УКРАЇНА”, а також 378 тисяч 427 гривень та 105 тисяч гривень заробітної плати у цьому ж підприємстві. Зазначимо, що Світлана Саулко має 100 відсотків власності у ТОВ “СІМЕКС АЛЬЯНС УКРАЇНА”.
Майновий стан голови Студениківської громади Марії Лях у 2024 році, порівняно із 2023-м, зовсім не змінився. Вона ще з 2007 року має житловий будинок площею 84,5 кв. метра у Студениках (1 відсоток власності) та чотири земельні ділянки у цьому ж селі площею 2500, 1500, 2497 та 5000 кв. метрів (одну набула у власність у 2007-му, інші – у 2012-му). Має автомобіль Skoda Oktavia A7 2019 р.в., який придбала того ж року, та трактор Т-40М 1986 р.в. У 2024 році вона заробила на посаді сільського голови 641 тисячу 936 гривень (у 2023-му було 517 тисяч 332 гривні). Також отримала 117 тисяч 970 гривень пенсії (роком раніше було 99 тисяч 983 гривні).
Голова Ташанської громади Василь Вовчанівський із 2004 року у Горбанях має земельну ділянку площею 31000 кв. метрів, а його дружина Віра Вовчанівська – площею 47000 кв. метрів. У 2024 році вона стала власницею автомобіля NISSAN ROGUE 2017 р.в. Ним замінила NISSAN X-TRAIL 2013 р.в., яким володіла у 2023 році.
На посаді голови громади Василь Вовчанівський заробив у 2024 році 836 тисяч 893 гривні (у 2023-му було 633 тисячі 494 гривні) та 18 тисяч 833 гривні за надання землі в оренду (роком раніше отримав за це таку ж суму). Віра Вовчанівська у 2024 році заробила на підприємстві “Євросем” 332 тисячі 298 гривень, а ще 28 тисяч 897 гривень отримала від надання в оренду землі.
У голови Циблівської громади Олександра Палагути майновий стан за останній рік не змінився. Ще з 1994 року він має квартиру площею 66,5 кв. метра у Переяславі. Також має чотири земельні ділянки у Стовп’ягах, Вінинцях та Лецьках загальною площею 35157 кв. метри, які набув у власність у 2009, 2012 та 2016 роках. На дружину Валентину Палагуту задекларовані квартира площею 52,3 кв. метра у Переяславі (із 2000 року), земельна ділянка площею 1000 “квадратів” у Стовп’ягах (із 2007-го), земельна ділянка площею 29145 кв. метрів у Лецьках (із 2022-го) та будинок площею 72 кв. метри у Стовп’ягах (із 2022-го). Олександр Палагута має автомобіль Skoda Octavia Tour 2004 р.в., придбаний у 2015 році.
На посаді голови громади у 2024 році Палагута заробив 659 тисяч 307 гривень (у 2023-му було 483 тисячі 248 гривень), від надання майна в оренду сільськогосподарському підприємству “Промінь” – 16 тисяч 212 гривень. Також задекларував додаткове благо, зокрема кешбек, бонуси від Київської обласної ради, у розмірі 3 тисячі 028 гривень та 104 гривні вартості подарунка від Київської обласної ради. Валентина Палагута отримала 46 тисяч 177 гривень зарплати у НІЕЗ “Переяслав” та 52 тисячі 141 гривню зарплати у дочірньому підприємстві “Агрофірма “Іскра”, а ще 16 тисяч 212 гривень – від надання майна в оренду сільськогосподарському підприємству “Промінь”.
У 2023 році голова Дівичківської громади Олександр Слюсар вказав у декларації чотири земельні ділянки загальною площею 21490 кв. метрів у Стовп’ягах, будинок площею 149,3 кв. метра у цьому ж селі та автомобіль MERCEDES-BENS ML 350 2008 р.в., які належали його тодішній дружині Світлані Слюсар. У 2024 році вона вже не зазначена, як суб’єкт декларування у декларації Олександра Слюсара, відповідно у його власності залишилася лише земельна ділянка площею 1000 кв. метрів у Переяславі (із 2019 року).
На посаді голови громади у 2024 році Слюсар заробив 1 мільйон 009 тисяч 333 гривні (у 2023-му було 660 тисяч 316 гривень). Також задекларував 200 тисяч гривень заощаджень готівкою.
У ПЕРЕЯСЛАВІ ВИДАЛЯТЬ ЩЕ 31 АВАРІЙНЕ ДЕРЕВО
На позачерговому засіданні виконкому міськради Переяслава 31 березня затвердили акти обстеження зелених насаджень від 21 березня. Згідно з ними, у Переяславі видалять ще 31 аварійне дерево.
КП “УК “ВУЖКГ” надали дозвіл на видалення трьох дерев (2 горіхи, 1 клен) на вулиці Івана Мазепи, 17/19. А КП “Переяславське ВУКГ” зобов’язали видалити 28 дерев (26 дубів, 2 осики) на вулиці Терновій.
Начальник відділу капбудівництва та ЖКГ міськради Переяслава Олександр Вітківський запевнив, що ці дерева оглянули комісійно й отримали відповідний дозвіл на видалення їх від Державної екологічної інспекції столичного округу. Виконкомівці без запитань проголосували “за”.
НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ ФАХІВЦІ ВИЯВИЛИ СКАЗ У БЕЗПРИТУЛЬНОГО КОТА ТА ВИЗНАЧИЛИ НАСЕЛЕНІ ПУНКТИ, ЯКІ ОПИНИЛИСЯ У НЕБЕЗПЕЧНІЙ ЗОНІ
1 квітня у Переяславі зафіксували випадок сказу у безпритульного кота. Державна надзвичайна протиепізоотична комісія при виконавчому комітеті Переяславської міської ради визначила місто Переяслав та населені пункти у радіусі 10 кілометрів епізоотичним вогнищем сказу тварин.
Комісія визначила Переяслав та прилеглі до нього угіддя, пасовища, польові та лісові масиви у радіусі 10 кілометрів епізоотичним вогнищем сказу тварин за таким принципом:
- неблагополучний пункт – Переяслав;
- загрозлива зона – мисливські угіддя дочірнього пiдприємства “Переяславське мисливсько-рибальське господарство Київського обласного МРВО Київської обласної ради УТМР”; населені пункти Переяславської громади – села Велика Каратуль, Мар’янiвка, Плескачi, Чирське, Гайшин, Гребля, Дем’янці, Харківці; Ташанської громади – села Мала Каратуль, Воскресенське; Дiвичкiвської громади – села Дівички, Веселе, Кавказ, Стовп’яги, Гречаники.
Фахівці управління безпечності харчових продуктів та ветеринарної медицини, державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства Бориспільського району проводять всі необхідні протиепізоотичні заходи, що передбачені чинною інструкцією про заходи щодо боротьби зі сказом тварин.
У ПЕРЕЯСЛАВІ ЗНАЙШЛИ ЗНИКЛУ НЯНЮ ІЗ РОДИНИ СОБАК, ЯКИХ ОТРУЇЛИ НА ЛЕВАДІ
27 березня у Переяславі в мікрорайоні Спаська Левада хтось отруїв родину із шести собак-дівчаток. Дві з них загинули, ще двох лікували у місцевій ветеринарній клініці “Мухтар”, а одна зникла. Волонтери протягом тривалого часу активно шукали собаку, і лише 3 квітня на Facebook-сторінці громадської організації “У добрі руки” повідомили, що її знайшли та повернули до сестричок.
Волонтерка Яна Зубер написала, що чорну собачку Няню не могли знайти понад тиждень. “Вона наче зникла безслідно – ні живої, ні навіть її тіла. Це було дуже дивно, адже вся їхня сім’я завжди трималася разом”, – зазначила вона.
Проте нещодавно схожу собаку помітили на центральній площі міста: “Вранці наш чат у Viber, де зібралися небайдужі жителі, що допомагають безпритульним тваринам, сколихнуло повідомлення: “Це справді вона!”. Підтвердженням став номер на кліпсі”.
Собаку повернули в її район, до сестричок, які оговталися після отруєння, пролікувавшись у ветклініці “Мухтар”.
“Що не кажіть, але собаки все розуміють. Вони бачили свою мертву маму. Вони відчули біль і втрату так само, як відчули б люди, втративши рідних. Але різниця в тому, що собаки не приховують своїх почуттів, не стримують сліз і страху, не намагаються виглядати сильнішими, ніж є насправді – вони щирі. Ці дні для них були дуже важким, коли їх залишилося троє, вони стали більш тривожними і сумними. Але коли знову побачили свою сестричку, ніби полегшало їхнім серцям. Вони бігли назустріч одна одній, весело виляли хвостиками, обнюхували одна одну і знову наче життя заграло різними барвами. Бо сім’я – це найцінніше, що є в житті. І вони це знають краще за багатьох людей”, – написала Яна Зубер.
ХУДОЖНИК-ВІЙСЬКОВИЙ СЕРГІЙ ГЕРАСИМЕНКО ВІДКРИВ У ПЕРЕЯСЛАВІ ВИСТАВКУ ОСОБЛИВИХ ІКОН
2 квітня у мистецькій галереї Переяславського центру культури та мистецтв з нагоди третьої річниці визволення від російських загарбників Київщини відкрили виставку військових ікон під назвою “Третя весна” художника-монументаліста, іконописця Сергія Герасименка із Києва.
У мистецькій галереї ЦКМ чи не вперше за останній час на відкриття виставки зібралося так багато людей. Близько сотні поціновувачів мистецтва прийшли на виставку, яка захоплює своєю “святою” красою та водночас нагадує про страшні реалії сьогодення – війну, подих якої відчувається у кожній картині зі своєю унікальною історією. У створенні символічної військової експозиції допомогли волонтерки із Переяслава та Гланишева (Переяславська ТГ), які вже понад три роки плетуть маскувальні сітки. Для виставки вони зробили сітки, якими прикрасили стіни, на яких розмістили картини.
Сергій Герасименко – військовий з позивним “Художник”. Це слово чоловік не просто так носить на своєму шевроні, адже він не тільки воїн, а й видатний український митець-іконописець. З першого дня повномасштабної війни став до лав ТрО Києва. Зі сльозами на очах розповів, що тривалий час від початку війни не міг творити, проте після загибелі побратима, свого кума, написав дві роботи у його пам’ять. На самій же виставці представив картини і довоєнного періоду.
– Потім у мене було психологічне розвантаження і я почав малювати. Класичні ікони намагаюся осучаснити з дотриманням канонів, але щоб був власний почерк. Є роботи й зовсім нові, наприклад, створені цього року. Також є картини, які зроблені на знайдених у лісі Мощуна уламках ракет, а є й написані на ротації у Чернігівській області, – сказав Герасименко.
Художник пише унікальні військові ікони. Їхня особливість – у знаковості образів православних святих, а деякі з них нагадують наче вікові археологічні знахідки, бо створені на різних предметах війни (уламках снарядів, ракет, дошках від ящиків боєприпасів, піддонах, на яких привозили допомогу). Саме ці знаряддя смерті автор трансформував на мистецькі об’єкти та дещо осучаснив.
Через свої роботи художник у святих символах відображає непохитність українського духу у жорстокій боротьбі з російським агресором. Створені вони у різній кольоровій гамі – як контраст життя та смерті.
Також Сергій Герасименко представив свою посестру Інесу, з якою служить з перших днів війни.
– У мене троє онуків, всі виїжджали, але у мене не було сумнівів, що залишусь, бо потрібно було захищати Київ. Так і звернулася до військкомату. Але у мене якось не було часу дізнатися, що зі мною воює геніальний художник. На війні я не помічала цього, а вже потім колись заглянула до нього в комірку, а він драїв там ці дошки. Звідки він там брав це натхнення, не знаю. Але те, що він геніальний митець, побачила тільки на виставках, – розповіла військова.
Також Інеса поділилася, що сама із Ірпеня. У перші дні повномасштабного вторгнення та окупації міста від загибелі її врятував певний збіг обставин. Тоді її подруга попросила приглянути за своїм котиком у Києві, жінка туди поїхала. І саме у той час в квартиру Інеси влучила ракета.
– Колись із Сергієм ми сиділи о другій ночі у Костянтинівці на Донеччині. Він був надворі на чергуванні, але я попросила його зайти у будівлю, і в цей час в те місце прилетіла ракета С-300. Там утворилася воронка діаметром 20 метрів і 10 метрів у глибину. Я не знаю, як ми залишилися живими, адже росіяни цілили по всьому, де були наші військові, і я була впевнена, що до нас точно прилетить. Але, мабуть, саме тому, що Сергій іконописець, нас все-таки щось врятувало. Його роботи показують нам, що все ж світло переможе пітьму. Потрібно вірити у Бога, людяність та робити все, щоб наша перемога була за нами, – додала посестра Сергія Герасимена.
АРТИСТИ “СЛАВІЇ” ІЗ ЦКМ ПОКАЗАЛИ УРИВКИ З ВИСТАВ ТА МОНОП’ЄС
31 березня у другому корпусі Переяславського центру культури і мистецтв відбувся творчий вечір народного театру “Славія” під керівництвом Людмили Леляк. Його присвятили Міжнародному дню театру, який щорічно відзначають 27 березня.
У концертній залі зібралося чимало поціновувачів театрального мистецтва, а також тих, хто прийшов підтримати акторів. Захід мав назву “Театральний калейдоскоп” і не дарма, адже протягом півтори години глядачі змогли відчути різний спектр емоцій – від сліз до сміху. У програмі були уривки з комічних п’єс та монологи з трагічних поем. Часовий спектр вистав починався із 19 століття й до сьогодення – від уривків із поем Тараса Шевченка до п’єс Івана Тендикова.
На початку акторський склад задав досить песимістичного настрою, запропонувавши глядачам моноп’єсу на поему Тараса Шевченка “Якби мені, мамо, намисто”, яку зіграла Інна Приймак. Дівчина змогла передати настрій головної героїні твору: розпач, безвихідь, стан божевілля – від істерики до сміху. Як то кажуть, “аж мурахи по тілу”.
Декламували ще одну моноп’єсу на твір Шевченка – “Утоплена”, яку зіграла керівниця студії Людмила Леляк. Це був неперевершено відтворений монолог, який закінчився вигуками “Браво” із зали і гучними оплесками. Грали й уривок із п’єси “Наталка Полтавка” Івана Котляревського. Завершив цю постановку чудовий оперний спів молодої актриси, яка зіграла Наталку, Ольги Шевчук.
Роздзинкою вечора став уривок з вистави Григорія Нікітюка “Сватання в калошах”. Це – гумористична історія про дівчину вже не молодого віку, яку батьки дуже хотіли видати заміж, але не за будь-кого, а тільки за гідного. Сюжет цієї п’єси дуже нагадує два кінофільми – “За двома зайцями” і “Сватання на Гончарівці”. Щодо гри акторів театру “Славія”, то вона нікого не лишила байдужим. Сміх головної героїні Варвари, яку зіграла Тетяна Чайка, був настільки заразливим, що не усміхався тільки лінивий.
Жителька міста, ексочільниця культури Переяславського району Тетяна Палатна поділилася своїми враженнями від заходу: “Концерт минув на одному диханні. Актори справилися із своїм надзавданням. Дуже сподобалася моноп’єса “Утоплена”, яку зіграла Людмила Леляк. Це було настільки органічно і професіно, що я була вражена. А вистава про калоші чого тільки варта! Як Таня Чайка зіграла головну героїню! Мені, як колишній працівниці культури, дуже приємно, що театр працює, розвивається і примножуються його традиції”.
АВТОІНСТРУКТОРКА АНГЕЛІНА БОЙЧУРА ІЗ ПЕРЕЯСЛАВА РОЗПОВІЛА ПРО СВОЮ РОБОТУ
Ангеліна Бойчура із Переяслава два роки працює автоінструкторкою. Полишила професію виховательки та присвятила себе автомобілям, дорогам та людям. Своїх учнів навчає ставати впевненішими на дорозі та допомагає складати іспити з першої спроби. Про різницю у навчанні чоловіків та жінок, індивідуальний підхід, підготовку до екзаменів та поради для новачків розповіла в інтерв’ю.
ОЛЕНА САМОЛЮК СТАЛА ЧЕМПІОНКОЮ УКРАЇНИ U16 З МЕТАННЯ ДИСКА
28-29 березня на території навчально-тренувальної бази в Конча-Заспі (Київ) відбувся чемпіонат України з легкоатлетичних метань серед юнаків та дівчат 2008-2009 р.н., 2010-2011 р.н. та молодших. Участь взяли близько 230 спортсменів із 18 регіонів України. Змагалися у метанні молота, диска та списа.
Спортсмени з Переяслава показали високі результати. Олена Самолюк здобула перше місце серед дівчат U16 у метанні 1-кілограмового диска. Вона встановила свій особистий рекорд – 36,2 метра. Серед дівчат цього ж віку встановила власний рекорд в метанні диска і Олександра Михняк, проте вона посіла 11 місце.
Серед юнаків у віковій категорії U15 у метанні диска 1,5 кг Костянтин Дахновський посів 9 місце, а Ілля Кизуб – 12-те.
Нагадаємо, що минулого разу в підсумках тижня ми розповідали про отруєння собак, футбольну втрату та порятунок липи. Читайте матеріал за посиланням.
Підготувала Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
