Університет Григорія Сковороди в Переяславі не втрачає статусу містоутворюючого закладу вищої освіти. Які перспективи?
Університет у Переяславі за весь час свого існування завжди посідав чільне місце у соціально-економічному та культурному житті Київщини. Кілька років тому у сфері освіти з’явилося поняття містоутворюючий заклад вищої освіти (ЗВО). У чому суть цього терміну та які перспективи очікують Університет Григорія Сковороди в Переяславі, Інформатору розповів його ректор Віталій Коцур.
Поняття містоутворюючий заклад вищої освіти почали активно застосовувати кілька років тому. Причиною тому стала запропонована урядом реформа, яка передбачала укрупнення (об’єднання) типових за освітніми програмами вишів. Мета таких радикальних дій полягала не тільки у фінансовій економії, а й у раціональності розподілу освітніх напрямів, мінімізації розпорошення студентів на схожі спеціальності.
– Такі заходи були дуже потрібні, – розповів Віталій Коцур, – але вони актуальні для конкурентоспроможних ЗВО у великих містах. Що ж до Університету Григорія Сковороди в Переяславі, то це не просто заклад вищої освіти, ми маємо для міста велике культурне, соціально-економічне та бюджетонаповнююче значення. Саме тому до нас застосували поняття містоутворюючий і вирішили на державному рівні залишити нас автономними.
Містоутворююче підприємство – поняття, яке радше стосується галузі економіки. Відповідно до чіткого визначення, яке дає уряд, це – підприємство, на якому працює не менше 50% жителів громади з урахуваннях їхніх сімей. Щодо містоутворюючих ЗВО, то це поняття застосовують в ширшому значенні і вносять чимало інших напрямів містоутворення: кількість працівників, наповнюваність бюджету від податків із заробітної плати, участь у культурному, соціальному та спортивному житті міста, і головне, такі ЗВО можуть розташовутися лише у населених пунктах до 100 тисяч населення. Якщо просто, то це заклад вищої освіти, що допомагає творити місто.
– Чому ми маємо повне право носити звання містоутворюючий заклад вищої освіти? В Університеті Григорія Сковороди в Переяславі працює близько 600 працівників – це викладачі, адміністрація, обслуговуючий персонал. Навчаються у нашому закладі, станом на 1 січня 2025 року, 5 тисяч 130 студентів. Для міста з населенням 24-25 тисяч – це не 50%, звісно, але чимало. Якщо брати до уваги сплату до бюджету громади, то в минулому році серед державних установ, ми ввійшли в п’ятірку підприємств з найбільшої сплати ПДФО, а загалом входимо до десятки. Якщо говорити мовою цифр, то у 2023 році до бюджету було сплачено понад 17 мільйонів гривень, у 2024-му – понад 20-ть.
Окрім фінансової складової, не можна оминути увагою й історичне значення університету і освіти загалом на Переяславщині. Вона бере початок ще із заснування Переяславського колегіуму, а це 1738 рік. А ще варто зауважити, що в нашому університеті проводяться чимало загальноміських заходів: концерти, виставки, форуми, круглі столи, зустрічі, спрямовані на міжнародну співпрацю, тощо. Ми маємо спортивну залу, кращу в місті, де проходить низка як обласних, так і всеукраїнських змагань. Велику увагу зараз у своїй роботі приділяємо соціально-психологічному напрямку, а саме роботі з ветеранами та їхніми сім’ями, внутрішньо переміщеними особами, – пояснив Коцур.
Статус містоутворюючого мають шість закладів вищої освіти по всій Україні:
- Національний університет “Острозька академія”
- Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
- Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- Ізмаїльський державний гуманітарний університет
- Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
- Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
– Та наразі, попри умовну недоторканність містоутворюючих університетів, на законодавчому рівні такий статус не присвоєний, а тому маємо тільки право на існування та продовження своєї освітянської справи без приєднання до іншого авторитетнішого ЗВО, – розповів ректор переяславського університету. – Щодо фінансування з держбюджету, то воно, звісно, є, допомога з проєктами розвитку інфраструктури також відчутна. Та все ж чимало задумів доводиться втілювати в життя власними ресурсами. Але, попри ситуацію в Україні, ми з кожним роком розвиваємося, нарощуємо науково-педагогічний потенціал, відкриваємо нові лабораторії, зміцнюємо матеріально-технічну базу, а що головне для студентів і викладачів – налагоджуємо міжнародну співпрацю і працюємо в напрямі академічної мобільності, що дає змогу нашим здобувачам навчатися ще й за кордоном. Тому з кожним роком ми вкотре підтверджуємо свій статус закладу вищої освіти, що відіграє важливу роль у містотворенні.
Студенти УГСП мають можливість навчатися за кордоном за програмою академічної мобільності
В університеті проходить чимало міжнародних та всеукраїнських конференцій
Викладачі УГСП постійно обмінюються досвідом із європейськими закладами вищої освіти у напрямі науково-педагогічної співпраці
Здобувачі освіти УГСП мають змогу долучатися до конференцій в очному та онлайн-форматах
В університеті проходять науково-практичні конференції з різних освітньо-педагогічних напрямів
Навчання в УГСП проходить у змішаному форматі
Студенти здобувають освіту в УГСП переважно в очній формі
Студентське життя в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі
Нагадаємо, що 2 квітня в Переяславі відкрили виставку військових ікон художника Сергія Герасименка. Деталі – тут.
Ольга Коломієць
Фото: пресслужба УГСП
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
