Чим запам’ятається тиждень, що минає? Найголовніші новини Переяславщини – в одній публікації.
Цього тижня в Університеті Григорія Сковороди у Переяславі зібрали понад 50 тисяч гривень на ЗСУ, а в музеї “Заповіту” відкрили виставку картин відомої журналістки Світлани Леонтьєвої. Також стало відомо про смерть відомого краєзнавця Миколи Чиркова, а місцевому музичному гурту “Драбадан” присвоїли звання “народний”. Все це та інше Інформатор зібрав у традиційному суботньому дайджесті.
РОСІЯНИ ЗАВДАЛИ МАСОВАНОЇ ПОВІТРЯНОЇ АТАКИ
6 квітня російські війська здійснили комбінований удар по Україні 23-ма ракетами повітряного, наземного, морського базування та 109-ма ударними БпЛА (безпілотниками-імітаторами інших типів). На Київщині постраждалих серед населення немає. Наслідки атаки фіксують у трьох районах: у Броварському – руйнування у 2 будівлях підприємства з ремонту авто, пошкоджено 7 автомобілів та 2 навантажувачі. Також пошкоджені вікна та фасад автозаправної станції. У Бучанському – незначні пошкодження даху та стіни будинку. У Фастівському – пошкоджено легковий автомобіль.
У Києві лунали вибухи через роботу ППО. Внаслідок ворожої атаки зафіксовано займання у Дарницькому, Солом’янському та Оболонському районах. В Оболонському районі, де сталася пожежа в офісному центрі, відбулося часткове руйнування будівлі. У Дарницькому районі медики госпіталізували двох постраждалих, загалом постраждали троє людей. Також пошкоджені 8 автівок.
10 квітня атакували 145-ма ударними БпЛА типу “Shahed” та безпілотниками-імітаторами різних типів. Що під час атаки на підступах до Києва та в повітряному просторі столиці зафіксували 30 ворожих БпЛА. 16 з них знищили. Решта – втрачені або покинули повітряний простір.
Внаслідок атаки ворожих БпЛА та падіння уламків збитих повітряних цілей в Голосіївському районі сталася пожежа на території складського приміщення. У Дарницькому районі – руйнування приватного будинку, також пошкоджено вікна будинків поруч та авто. Постраждали дві жінки. Їм надали медичну допомогу, без госпіталізації.
12 квітня 88-ма ударними БпЛА типу “Shahed” та безпілотниками-імітаторами різних типів. На Київщині влучань в об’єкти критичної інфраструктури не допущено. Постраждалих серед населення немає. Унаслідок ворожої атаки в Бориспільському районі пошкоджено 9 приватних будинків, господарські споруди та два автомобілі. В будівлях вибиті вікна, посічені фасади та покрівлі. Один з будинків частково зруйнований. У Бучанському районі пошкоджені складські приміщення.
ЖИТЕЛІ ПЕРЕЯСЛАВЩИНИ ОТРИМАЮТЬ КОМПЕНСАЦІЮ ЗА ПРОГРАМОЮ “ЄВІДНОВЛЕННЯ”
11 квітня на позачерговому засіданні виконкому міськради Переяслава затвердили рішення комісії про надання компенсації на відновлення пошкоджених росіянами об’єктів нерухомого майна за чотирма адресами у Мазінках (Переяславська ТГ) після падіння ворожого безпілотника.
Заступниця міського голови-керуюча справами виконавчого комітету Тетяна Кондратенко зазначила, що в селі Мазінки на вулиці Миру після російської атаки у березні є пошкодженні житлові будинки. Тож деякі з власників цих домоволодінь звернулися по допомогу за програмою “єВідновлення” для відшкодування завданих збитків.
Пошкоджень зазнали домоволодіння за чотирма адресами:
- у одному пошкоджено вікно та кут будинку. Згідно з чеклистом, вирахували, що власник Сергій Слюсар має отримати компенсацію 10 тисяч 311 гривень 23 копійки.
- у іншому будинку пошкоджені вхідні двері, укоси на площі 6 кв. метрів, стіни на площі 5,78 кв. метра та стеля на площі 2 кв. метри. Компенсацію 29 тисяч 154 гривні 19 копійок має отримати Микола Русін.
- ще в одному будинку пошкоджені двоє вхідних дверей, два вікна, укоси на площі 2,76 кв. метра, штукатурка та стіни на площі 2 кв. метри. Сума компенсації становить 66 тисяч 789 гривень 57 копійок. Її має отримати Олександр Паламарчук.
- також ще в ондому домоволодінні пошкоджені двоє дверей будинку, укоси на площі 10 кв. метрів. 42 тисячі 251 гривню 28 копійок компенсації має отримати Сергій Лещенко.
– Решту пошкоджень ми усунули власними силами. Надали необхідне з матеріального резерву та допомогли людям перекрити дах. Також благодійна американська організація “Джем” доставила та встановлює нові вікна у пошкоджених домоволодіннях, – зазначила Тетяна Кондратенко.
НА ПЕРЕЯСЛАВЩИНІ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНУ ДОШКУ ВОЇНУ МИКОЛІ СТУПАКУ
7 квітня на фасаді Малокаратульської початкової школи (Ташанська ТГ) відкрили меморіальну дошку Миколі Ступаку із цього села. Він загинув на війні рівно рік тому.
Вшанувати пам’ять захисника прийшли родичі, вчителі та учні школи, представники громади, а також жителі села. До присутніх звернулася мати загиблого і подякувала усім за підтримку. Виступила також перша вчителька захисника Віра Мартишко, яка пригадала Миколу як доброго, чуйного учня з великим серцем і щирою усмішкою.
Почесне право зняти жовто-блакитний стяг із меморіальної дошки надали дружині та сину Миколи Ступака. Завершилася церемонія відкриття освяченням дошки та молитвою за упокій душі полеглого захисника та всіх воїнів, яку правив отець Віталій.
Встановлення меморіальної дошки Миколі Ступаку ініціювали працівники старостату і керівництво громади. Кошти передбачили з місцевого бюджету.
Житель села Мала Каратуль (Ташанська ТГ) Микола Ступак, молодший сержант Збройних сил України, служив командиром 3 механізованого відділення 12 механізованої роти 4 механізованого батальйону. Загинув 7 квітня 2024 року внаслідок мінометно-артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Роздолівка, що на Донеччині. Із цього дня вважався зниклим безвісти, зрештою його тіло евакуювали з поля бою. 18 квітня у рідному селі його поховали. Йому було 37 років. У воїна залишилася батьки, дружина, неповнолітні син і донька.
У МІСЦЕВОМУ УНІВЕРСИТЕТІ НА БЛАГОДІЙНОМУ ЯРМАРКУ ЗІБРАЛИ ПОНАД 50 ТИСЯ ГРИВЕНЬ НА ЗСУ
10 квітня в Університеті Григорія Сковороди в Переяславі на благодійному ярмарку домашніх страв та виробів “hand made”, зібрали 51 тисячу 47 гривень для студента вишу Юрія Богдана бійця 43-ї артилерійської бригади з позивним “Мольфар”, який виконує бойові завдання на Курському напрямку.
“Ми зібралися тут з важливою метою – підтримати наших захисників, які боронять нашу землю і свободу. Я хочу висловити щиру подяку всім, хто долучився до цієї ініціативи, а також організаторам, які зробили цей захід можливим. Ваша відданість та підтримка – це неоціненний внесок у спільну справу, і ми повинні продовжувати робити все, щоб допомогти тим, хто зараз потребує нашої допомоги найбільше”, – зазначив проректор з навчально-методичної роботи Володимир Носаченко.
У повідомленні зазначили, що на ярмарку окрім страв і смаколиків, які підготували факультети, та оригінальних виробів “hand made”, які власноруч виготовила керівниця відділу документообігу та діловодства Ірина Гагарина, були й благодійні кульки, які підготували соціально-гуманітарний та волонтерський відділи студентської ради. Кожен, хто зробив донат у розмірі 100 гривень, зміг отримати безліч приємних сюрпризів і призів.
ПОМЕР КРАЄЗНАВЕЦЬ МИКОЛА ЧИРКОВ ІЗ ПЕРЕЯСЛАВА
На 68-му році життя помер краєзнавець, дослідник історії Переяславщини Микола Чирков. Він – уродженець села В’юнище (яке було затоплене через спорудження Канівського водосховища), ветеринарний лікар за освітою та історик за покликанням. Тривалий час працював над вивченням історії рідного села.
Микола Чирков брав активну участь у заходах, спрямованих на розвиток краєзнавства, зокрема був постійним учасником щорічного Всеукраїнського історико-культурологічного форуму “Сікорські читання”, долучався до роботи тематичних круглих столів та інших зібрань. Активно вивчав джерела та спілкувався зі старожилами на предмет виявлення інформації щодо історії рідного села.
Співпрацював з науковцями НІЕЗ “Переяслав”, університету Григорія Сковороди в Переяславі та широким колом місцевих краєзнавців. Завдяки його зусиллям виявили значну кількість фотоматеріалів, а також низку унікальних джерел – клірову книгу Церкви Покрови Пресвятої Богородиці села Гланишів Переяславського повіту, а також щоденник мешканця села В’юнище Федора Михайленка періоду німецької окупації.
У 2021 році в серії “Затоплені села Переяславщини” світ побачила книга “В’юнище та Козинці. Історія сіл Переяславського краю. Статті, спогади, документи”. У виданні обсягом понад 600 сторінок дослідник представив значний обшир матеріалів: документи, спогади, фотоджерела та інші відомості, де закарбовано сторінки історії сіл, що зникли з мапи України через створення Канівського водосховища. Книга стала п’ятим томом та особистим дослідницьким проектом краєзнавця в серії видань, яку створили учасники ГО “Старий Дніпро”, членом якої був упродовж 2015-2025 років.
НА ВУЛИЦІ МИХАЙЛА ГРУШЕВСЬКОГО ЗІТКНУЛИСЯ КІА PICANTO NF DAEWOO LANOS
8 квітня у Переяславі на вулиці Михайла Грушевського сталася ДТП. Автомобіль КІА Picanto зіткнувся з автівкою Daewoo Lanos.
За даними від поліції, водій авто КІА Picanto виконуючи поворот ліворуч не надав перевагу у русі автомобілю Daewoo Lanos, який рухався у зустрічному напрямку, та зіткнувся з ним. Внаслідок ДТП ніхто не постраждав, автомобілі отримали механічні пошкодження.
Правоохоронці склали склали адміністративний протокол за статтею 124 (Порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна).
У ПЕРЕЯСЛАВІ ЧОЛОВІК ЗАГОРІВСЯ У ВЛАСНІЙ ВАНТАЖІВЦІ
8 квітня до ДСНС надійшов виклик від працівників екстреної медичної допомоги. Потрібно було витягти чоловіка з кабіни вантажівки на вулиці Новокиївське шосе у Переяславі. На місце події направили 4 рятувальників 27-ї ДПРЧ.
Відповідно до інформації, яку надав Інформатору начальник сектору моніторингу відділу поліції №1 (м. Переяслав) Бориспільського РУП Сергій Шило, у припаркованому на узбіччі вантажному автомобілі Scania перебував чоловік, за попередніми ознаками, у стані алкогольного сп’яніння. На прохання медиків він відмовлявся вилазити з кабіни транспортного засобу. При цьому він мав явні опіки ніг.
У ході розвідки рятувальники встановили, що у кабіні вантажівки сталося займання особистих речей водія, ймовірно, під час спроби приготувати їсти. Загоряння ліквідували люди до прибуття надзвичайників.
Працівники ДСНС витягти водія з кабіни вантажівки та передали медикам. Водія госпіталізували до Переяславської БЛІЛ, попередньо, з діагнозом опіки обох кінцівок третього ступеня (на площі 25%).
УНІВЕРСИТЕТ ГРИГОРІЯ СКОВОРОДИ ЗБЕРІГАЄ СТАТУС МІСТОУТВОРЮЮЧОГО
Університет у Переяславі за весь час свого існування завжди посідав чільне місце у соціально-економічному та культурному житті Київщини. Кілька років тому у сфері освіти з’явилося поняття містоутворюючий заклад вищої освіти (ЗВО). У чому суть цього терміну та які перспективи очікують Університет Григорія Сковороди в Переяславі розповів його ректор Віталій Коцур.
Поняття містоутворюючий заклад вищої освіти почали активно застосовувати кілька років тому. Причиною тому стала запропонована урядом реформа, яка передбачала укрупнення (об’єднання) типових за освітніми програмами вишів. Мета таких радикальних дій полягала не тільки у фінансовій економії, а й у раціональності розподілу освітніх напрямів, мінімізації розпорошення студентів на схожі спеціальності.
– Такі заходи були дуже потрібні, – розповів Віталій Коцур, – але вони актуальні для конкурентоспроможних ЗВО у великих містах. Що ж до Університету Григорія Сковороди в Переяславі, то це не просто заклад вищої освіти, ми маємо для міста велике культурне, соціально-економічне та бюджетонаповнююче значення. Саме тому до нас застосували поняття містоутворюючий і вирішили на державному рівні залишити нас автономними.
Містоутворююче підприємство – поняття, яке радше стосується галузі економіки. Відповідно до чіткого визначення, яке дає уряд, це – підприємство, на якому працює не менше 50% жителів громади з урахуваннях їхніх сімей. Щодо містоутворюючих ЗВО, то це поняття застосовують в ширшому значенні і вносять чимало інших напрямів містоутворення: кількість працівників, наповнюваність бюджету від податків із заробітної плати, участь у культурному, соціальному та спортивному житті міста, і головне, такі ЗВО можуть розташовутися лише у населених пунктах до 100 тисяч населення. Якщо просто, то це заклад вищої освіти, що допомагає творити місто.
– Чому ми маємо повне право носити звання містоутворюючий заклад вищої освіти? В Університеті Григорія Сковороди в Переяславі працює близько 600 працівників – це викладачі, адміністрація, обслуговуючий персонал. Навчаються у нашому закладі, станом на 1 січня 2025 року, 5 тисяч 130 студентів. Для міста з населенням 24-25 тисяч – це не 50%, звісно, але чимало. Якщо брати до уваги сплату до бюджету громади, то в минулому році серед державних установ, ми ввійшли в п’ятірку підприємств з найбільшої сплати ПДФО, а загалом входимо до десятки. Якщо говорити мовою цифр, то у 2023 році до бюджету було сплачено понад 17 мільйонів гривень, у 2024-му – понад 20-ть.
Окрім фінансової складової, не можна оминути увагою й історичне значення університету і освіти загалом на Переяславщині. Вона бере початок ще із заснування Переяславського колегіуму, а це 1738 рік. А ще варто зауважити, що в нашому університеті проводяться чимало загальноміських заходів: концерти, виставки, форуми, круглі столи, зустрічі, спрямовані на міжнародну співпрацю, тощо. Ми маємо спортивну залу, кращу в місті, де проходить низка як обласних, так і всеукраїнських змагань. Велику увагу зараз у своїй роботі приділяємо соціально-психологічному напрямку, а саме роботі з ветеранами та їхніми сім’ями, внутрішньо переміщеними особами, – пояснив Коцур.
Статус містоутворюючого мають шість закладів вищої освіти по всій Україні:
- Національний університет “Острозька академія”
- Глухівський національний педагогічний університет імені Олександра Довженка
- Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка
- Ізмаїльський державний гуманітарний університет
- Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя
- Університет Григорія Сковороди в Переяславі.
– Та наразі, попри умовну недоторканність містоутворюючих університетів, на законодавчому рівні такий статус не присвоєний, а тому маємо тільки право на існування та продовження своєї освітянської справи без приєднання до іншого авторитетнішого ЗВО, – розповів ректор переяславського університету. – Щодо фінансування з держбюджету, то воно, звісно, є, допомога з проєктами розвитку інфраструктури також відчутна. Та все ж чимало задумів доводиться втілювати в життя власними ресурсами. Але, попри ситуацію в Україні, ми з кожним роком розвиваємося, нарощуємо науково-педагогічний потенціал, відкриваємо нові лабораторії, зміцнюємо матеріально-технічну базу, а що головне для студентів і викладачів – налагоджуємо міжнародну співпрацю і працюємо в напрямі академічної мобільності, що дає змогу нашим здобувачам навчатися ще й за кордоном. Тому з кожним роком ми вкотре підтверджуємо свій статус закладу вищої освіти, що відіграє важливу роль у містотворенні.
ЗВАННЯ “НАРОДНИЙ” ПРИСВОЇЛИ ВОКАЛЬНО-ІНСТРУМЕНТАЛЬНОМУ АНСАМБЛЮ “ДРАБАДАН” ІЗ ПЕРЕЯСЛАВА
5 квітня у другому корпусі Переяславського центру культури та мистецтв пройшов перегляд аматорських колективів Переяславської, Циблівської, Ташанської та Згурівської територіальних громад на підтвердження/присвоєння звання “народного” (“зразкового”). На ньому звання “народний” присвоїли вокально-інструментальному ансамблю “Драбадан” Переяславського центру культури та мистецтв та ще низці колективів.
Повідомляється, що звання “народний/зразковий” успішно підтвердили:
- Народний аматорський ансамбль української пісні “Мальви” Дем’янецького СБК;
- Народний аматорський ансамбль української пісні “Чорнобривці” Гланишівського СБК;
- Народний аматорський театр КЗ “Переяславський центр культури і мистецтв”;
- Народний аматорський ансамбль української пісні “Дем’янчанка” села Дем’янці Переяславської громади;
- Народний аматорський вокальний ансамбль “Барви” Згурівської громади;
- Народний аматорський фольклорний колектив “Помокляночка” будинку культури села Помоклі Ташанської сільської ради;
- Народний драматичний колектив будинку культури села Пологи-Вергуни Ташанської сільської ради;
- Народний аматорський хор “Дніпрові хвилі” будинок культури села Циблі Циблівської громади;
- Народний танцювальний колектив “Ластівка” будинку культури села Циблі Циблівської громади;
- Народний театральний колектив “Світоч” будинку культури села Світанок Циблівської громади.
У МУЗЕЇ “ЗАПОВІТУ” ВІДКРИЛИ ВИСТАВКУ КАРТИН СВІТЛАНИ ЛЕОНТЬЄВОЇ
11 квітня у переяславському музеї “Заповіту” Тараса Шевченка відкрили виставку художніх робіт відомої журналістки Світлани Леонтьєвої “Вірити. Любити. Жити”. На відкриття завітали близько 30 людей, їм представили 23 картини майстрині. Діятиме вона до 31 травня.
Це вже друга персональна виставка Світлани Леонтьєвої у Переяславі. Першу – “Незлим тихим пензлем” художниця представляла у 2023 році. На презентованій виставці цього разу, картини за тематикою поділили на три розділи: “Краєвиди Києва; “Імпресії душі і пензля; “За мотивами твору Т. Г. Шевченка”. Загалом живописом мисткиня займається близько 10 років, а понад 20 років працює журналісткою та телеведучою.
“Як би важко нині не було, завжди згадую свою бабусю Тетяну Ткаченко із села Ковалин, яка втратила двох малих дітей у голодомор 1932-1933 рр., а старшого сина в 1941 році. Вона пережила всі лихоліття, залишаючись доброю, чуйною, уважною й мудрою. Отже, і я зможу… Тому – вірити, любити, жити. Так я назвала й свою виставку”, – так художниця описує виставку картин, яку відкрила цього разу.
– Те, що Переяслав творчий, знала давно. Це все, завдяки таким виставкам, і людям, які допомагають їх створювати. На жаль, я зараз мало малюю. Раніше завжди випускала календарик, в якому збирала свої роботи створенні за останній рік. Проте останні три роки натхнення немає ніякого. Я не можу писати про війну, намагалася, але не виходить. Можу писати лише світло, бо я Світлана. Тому і на цих всіх роботах зображене світло, – поділилася мисткиня.
Світлана Леонтьєва поділилася, що коли організовувала свою першу виставку, та побачила у композиції свої картини, то зрозуміла, що вона урбаністка (Урбанізм – тематика в мистецтві XX ст., що зображує життя великих міст). Адже значна частина її робіт – це атмосфера та життя міста. У презентованій композиції цього разу, більшість картин це зображеня київських пейзажів, а саме Подільського району, де проживає художниця.
Також художниця розповіла про одну із своїх картин під назвою “Херсонські соняхи”: “У Херсоні я жила, виховала свого сина, адже звідти мій перший чоловік. Я знаю місто, у мене там багато друзів. І коли написала цю картину та виставила у Facebook, всі херсонці написали, щоб я назвала її “Херсонські соняхи”, так і сталося. Хоча насправді, в душі, це наші соняхи, адже постійно, коли їжджу з Києва у Ковалин, бачу поля із соняхами, які повертають голови за сонцем”.
Декілька робіт мисткиня написала спеціально для виставки “Вірити. Любити. Жити”. За декілька тижнів до відкриття Світлана створила дві тематичні картини на шевченківську тематику “Мені тринадцятий минало” та “Мені так любо, любо стало”.
– Ці картини дещо пов’язані із моїм рідним Ковалином. Адже там колись були млини, які також є на картинах. Я це точно пам’ятаю, ще як була дитинною, що на горбах, там де зараз школа, стояли млини. Взагалі це хороший тон, коли художник спеціально для певної виставки створює нові роботи. І з поваги до Шевченка та Переяслава, того, що я люблю, вирішила написати ці сільські пейзажі, – розповіла Світлана Леонтьєва.
СПОРТИВНІ НОВИНИ
5 та 6 квітня у Луцьку відбувся командний чемпіонат України з кросу серед дорослих, молоді, юніорів та юнаків та другий етап всеукраїнських змагань з кросу. Участь взяли вихованки Переяславської ДЮСШ Анна Коноваленко та Марія Мостова.
Дівчата змагалися у віковій категорії U12 на дистанції 500 метрів.
Анна Коноваленко посіла третє місце з результатом 2 хв. 6 сек., а Марія Мостова прибігла шостою за 2 хв. 23 сек.
5 квітня у Бучі, що на Київщині, відбувся відкритий турнір з таеквондо ІТФ “ARARAT OPEN CUP-2025”. У ньому вихованці переяславський спортивного клубу “Акула” вибороли 35 медалей: 16 золотих, 12 срібних та 7 бронзових.
Абсолютними чемпіонками турніру стали Дарина Колодій, Христина Шацька, Мілана Черняк та Наталія Корж. Чемпіонами у спарингу стали Крістіна Двораківська, Аліна Ясинська, Дарія Конюшок, Дмитро Власенко, Вікторія Кривошей, Макар Підуст, Кирило Нестеренко та Аліса Скряга.
Срібні призери турніру у розділі туль – Дарія Конюшок, Ліза Дідовець, Катерина Тихонова, Кирило Нестеренко, Ілля Щеголь: у розділі спаринг – Анастасія Триголос, Артем Степаненко, Мілана Михайлишин, Катерина Тихонова, Тимофій Зінченко, Ілля Щеголь, Ян Зражевський.
Бронзові призери турніру у розділі туль – Вікторія Кривошей, Артем Степаненко, Ян Зражевський; у розділі спаринг – Дарʼя Вакуленко, Данило Аврамич, Євген Суботін, Артем Собецький.
Збірна Київської області здобула друге загальнокомандне місце.
5 квітня у Баришівці відбувся турнір з настільного тенісу серед чоловіків та жінок, приурочений 3-й річниці звільнення Баришівщини від російських окупантів.
Вихованець Переяславської ДЮСШ Вадим Нижник став абсолютним чемпіоном.
Нагадаємо, що минулого разу в підсумках тижня ми розповідали про сказ, нагороди, меморіальні дошки та декларації. Читайте матеріал за посиланням.
Підготувала Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше екслюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
