“Всі історії – із життя”: у Переяславі побувала письменниця Марина Павленко, твори якої вивчають у школах

До Переяслава завітала відома українська письменниця Марина Павленко. Про що розповіла?

22 квітня у Переяславській публічній бібліотеці відбулася зустріч із відомою українською письменницею, художницею, педагогинею Мариною Павленко. Вона авторка таких книг для дітей та підлітків, як п’ятикнижжя “Русалонька із 7-В”, “Миколчині історії”, “Райдуга в решеті”. Про це повідомляє Інформатор.

Марина Павленко родом із Умані, що на Черкащині. Народилася у родині педагогів, тому писати почала ще зі шкільних років. Як згадує письменниця, якось тато дістав із горища цілу купу списаних зошитів: “Я писала ще тоді, коли не вміла писати. З одного боку зошита був текст уявними буквами, а з іншого – ілюстрація до написаного. Серед усіх історій і оповідань я знайшла казку, яку написала ще у школі. Дуже мені сподобався сюжет і думка, вирішила її допрацювати. Тому те, що було написано багато років тому, зараз інтерпретовано у сучасну казку”.

Деякі твори письменниці вивчають у школі, зокрема, п’ятикнижжя “Русалонька із 7-В” читають у 5-7 класах, а “Миколчині історії” – для 3-4 класів. Загалом творчість Марини Павленко розрахована на дітей та підлітків, вона пронизана щирістю, дитячою непередбачуваністю, подекуди авантюризмом.

Чимало книг авторка ілюструє сама, але в цій справі їй допомагають її доньки-художниці Ольга та Оксана Музиченки. Скажімо, один із останніх творчих доробків авторки – “Василина і трипільський слід” – проілюстрований саме однією із її доньок. Це – пригодницька повість для підлітків, яка поєднує сучасну історію з елементами давньої культури, зокрема, трипільської цивілізації, що існувала на території України кілька тисячоліть тому.

Присутні поцікавилися, звідки письменниця бере натхнення. Вона відповіла, що не шукає його: “Я радію всьому, що довкола мене, – будь то сонце чи квітка, кактус чи чиясь життєва історія. Ба бальше, навіть якщо мене автомобіль заллє багнюкою з калюжі, то я з цього теж зроблю фрагмент для своєї книги”.

Марина Павленко викладає в Уманському державному педагогічному університеті імені Павла Тичини. Каже, що робота зі студентами приносить багато задоволення, а ще це дуже продуктивно, адже молодь зазвичай має креативні ідеї та свіжі думки: “На лекціях ми часто опрацьовуємо письменників минулих століть, але я завжди повторюю своїм студентам, що творчість не мертва, а наші українські письменники не мученики. Вони були людьми, які вміли жити на повну, навіть бешкетувати, особливо в дитинстві. Леся Українка, наприклад, – чому її змальовують, як замучену хворобою, нікому не потрібну жінку? Насправді вона вийшла заміж за коханого чоловіка і була досить щасливою. Творчість потрібно сприймати позитивніше і дивитися на той чи інший твір з різних кутів бачення”.

На запитання щодо сюжетних ліній, то письменниця відповіла: “Все із життя. Або мого, або ж моїх знайомих. Наприклад, “Русалонька із 7-В” – це історія моєї сусідки, яку я вирішила перенести на папір. Думала спочатку, що це буде одна книга, а потім в голові з’явилося продовження і так аж на п’ять книг, які не прив’язані одна до одної. А натхнення чекати не варто, бо коли воно прийде, то ти його все одно не помітиш”.

Загалом під час зустрічі панувала весела, місцями жартівлива і саркастична атмосфера. Після закінчення усі охочі могли поставити запитання письменниці, сфотографуватися на згадку, придбати книгу з автографом або ж просто подякувати за проведений час.

Нагадаємо, що у Переяславі нещодавно відзначили річницю публікації першого “Кобзаря” та відкриття музею “Заповіту”. Деталі – тут.

Ольга Коломієць

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.