“Думками навиворіт” – дитячий мультфільм з глибоким сенсом. Яскрава картинка, а за нею емоції, які знайомі кожному.
Нещодавно я знову переглянула “Думками навиворіт” та “Думками навиворіт 2“. І хочу порадити зробити вам те саме, але не “для галочки“. А з паузами, щоб встигнути відчути, про що насправді ці історії. Бо це не просто мультфільм про милу дівчинку Райлі, а відверта й водночас ніжна розповідь про кожного з нас – про внутрішню команду емоцій, які сперечаються, помиляються, миряться та, зрештою, вчаться бути разом. А от своїми думками поділюсь у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.
Я добре пам’ятаю, як років у дванадцять дивилася першу частину й відверто дратувалася через Радість. Здавалося, вона занадто голосна, надто впевнена й постійно намагається перекрити всіх інших – і Печаль, і Страх з Відразою, і навіть Гнів. Мені тоді здавалося, що така “позитивність” лише шкодить. Але тепер, дивлячись продовження, я бачу глибший сенс: Радість не героїня і не антагоністка, вона частина виру емоцій, що здавалося б, керують нами. Без Печалі моментами буває пустка, без Страху – небезпечно, без Відрази ми відчуєм відсутність захисту, без Гніву – втрату відчуття справедливості. Кожна емоція важлива, і разом вони утворюють міцний дах для нашого внутрішнього світу.
Перша частина показує, як легко може зруйнуватися “звичний світ”, наприклад, після переломного моменту, який так чи інакше стається з усіма. За сюжетом таким переломним моментом для Райлі стає переїзд в інший штат. Вона втрачає Радість і Печаль, і тоді ніби перестає бути собою. Це нагадує моменти, коли в житті все йде шкереберть, а всередині лише тиша, в якій губиш орієнтири. Pixar показує це у яскравих метафорах: крихкі кульки-спогади, “острівці особистості“, безкраї сховища пам’яті. Але за ними стоїть проста й чесна істина – ми повноцінні лише тоді, коли дозволяємо своїм почуттям існувати поряд.
Друга частина – особлива. Вона моя улюблена. Райлі вже тринадцять, і в голові починається “ремонт“. У неї з’являються нові емоції – Тривожність, Заздрість, Конфуз (Сором), Хандра та Ностальгія. Найбільше мене зачепила саме Тривожність. Колись, я б віднесла її до “негативних“, а тепер розумію, що вона теж піклується про особистий стан Райлі. Звісно, вона інколи занадто, перебільшує загрози й захоплює пульт керування, але у правильному балансі вона може допомагати. Те саме із Заздрістю – у здоровій формі вона показує, чого нам бракує, і допомагає визначити, куди рухатися.
Дуже тонко у другій частині показано, як змінюється “самосвідомість” – наше крихке уявлення про те, хто ми. У підлітковому віці воно тріскається, ламається, але знову складається – вже інше, глибше. Є й важлива сцена з панічною атакою: без перебільшень, без моралей, але з великою повагою до того, хто переживає цей стан. Прийняття, повільне дихання, маленькі кроки назад до себе – це теж навчання жити в гармонії з власними емоціями.
Мені подобається ще одна думка: у кожного ніби є “головна емоція”. У Райлі та її подруг це, звісно ж, Радість, у тата головної героїні – Гнів, у когось це може бути Страх або Відраза. І я зловила себе на тому, що вгадую “хто в кого головний”, дивлячись на знайомих чи просто людей, що проходять повз. Це насправді кумедно, але водночас і цікаво. А от яка емоція переважає у мене… Чесно, мабуть, все по-різному. Є дні, коли головує Радість, а є коли Хандра. І я беру з цього ще один урок – ми всі різні. І це нормально.
Це історії про зміни, про внутрішню рівновагу та прийняття себе. Про те, що майже ніколи не буває “чистої” радості чи суму – майже завжди це суміш емоційних відтінків. І кожен із них має право бути. Бо жити повноцінно та вільно – це, в першу чергу, дозволити собі бути щодня різними. І, мабуть, саме в цьому головний сенс “Думками навиворіт“.
Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наша журналістка розповідала про книгу “Чалий кінь” Агати Крісті. Матеріал читайте тут.
Вікторія Ляшенко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
