“Десять місяців тиші та надії”: Переяславщина прощається із захисником Анатолієм Петькуном

У Переяславі попрощалися із захисником Анатолієм Петькуном. Він загинув на війні.

19 вересня у Переяславі попрощалися із солдатом ЗСУ Анатолієм Петькуном. Він загинув 3 листопада 2024 року біля населеного пункту Богоявленка Покровського району Донецької області під час виконання бойового завдання. Йому було 56 років. Поховають його у Дем’янцях (Переяславська ТГ). Про це повідомляє Інформатор.

Анатолій Петькун був призваний на військову службу 22 грудня 2023 року Святошинським РТЦК та СП міста Київ. Служив старшим майстром 1 відділення взводу технічного забезпечення 3 БО військової частини А0139.

Майже рік родина захисника прожила у невідомості, але з надією та вірою у серці. Близькі до останнього сподівалися, що ще зможуть побачити та почути голос Анатолія. Та тільки нещодавно за збігом ДНК підтвердилися найстрашніші очікування.

12 вересня дружина Анатолія Тамара Кореняко поділилася таким повідомленням: “Десять місяців тиші та надії на повернення нашого рідного батька, дідуся, чоловіка додому. Вчора в нашу родину прийшло сумне повідомлення і обірвалась надія… Чекаємо повернення нашого героя на щиті. Мій чоловік Петькун Анатолій Петрович і його побратими 3 листопада 2024 року героїчно загинули при виконанні бойового завдання на Донецькому напрямку. Навіки 56 нашому рідному”.

Анатолій разом із родиною жив у Києві, але поховали його на Переяславщині у селі Дем’янці, звідки родом його дружина. Тому маленьке коло рідних та знайомих прийшло провести захисника в останню путь до Свято-Успенського собору в Переяславі, де священники провели відспівування.

У приміщенні собору з одного боку стояли військові та побратими Анатолія, з іншого – рідні. Найбільшою скорботою огортало жінок, які витирали сльози хустинками. Чоловіки ж незворушно тримали у руках свічки та лише дивилися на домовину, вкриту українським прапором.

Священник після молитви промовив: “Анатолій зробив неоціненну жертву, адже людське життя тільки Бог може забрати. Важко добирати слова, щоби виразити біль та співчуття родині. Втрата близької людини – це завжди сльози, відчай та невідомість, усвідомлення, як жити далі з болем, який тривав місяці в очікуванні. Але тепер, коли ми тут бачимо домовину, цей біль не вщух, а ще більше посилився, на жаль, він тепер з нами назавжди. Ми будемо пам’ятати його подвиг любові, бо він так полюбив нас, що віддав за це свою душу”.

У Анатолія залишилася дружина, два сини та онук. Його знайома Тетяна розповіла, що він був гарною людиною, хазяйновитим чоловіком та зразковим сім’янином: “Він був такий позитивчик. Завжди прийде на допомогу, а коли щось допомагав, робив все так, як потрібно, а не на відчепись. А ще такий він сентиментальний”.

Після літургії процесія рушила у Дем’янці на кладовище, де поховали воїна.

Нагадаємо, що 10 вересня у Переяславі попрощалися із захисником Олександром Гришком. Деталі – тут.

Яна Малишко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.