У перший день з батьком пішли на війну, обоє загинули: у Переяславі відкрили меморіальну дошку Сергію Мелю

У Переяславі на фасаді ліцею Мономаха відкрили меморіальну дошку Сергію Мелю. Він загинув на війні у березні цього року.

24 вересня у Переяславі на фасаді ліцею імені Володимира Мономаха відкрили меморіальну дошку головному сержанту Збройних сил України Сергію Мелю, який є випускником цього навчального закладу. Він загинув на війні у 32 роки. У нього залишилася мати, дружина та маленький син. Про це повідомляє Інформатор.

Накрапав дощ, на шкільному подвір’ї у два ряди вишикувались люди – від сходинок ліцею і до вхідних воріт. Всі вони – близькі, рідні та знайомі захисника Сергія Меля, чию пам’ять цього дня навічно закарбували на стіні навчального закладу.

– Сім’я, у якій народився Сергій, була дуже схожою на ту, яку він створив із коханою Іриною. В обох панували любов, турбота і взаєморозуміння. Щоправда, подружнім життям та радощами батьківства Сергію випало насолодитися недовго, – розпочала ведуча Влада Черненко.

У перший день повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, разом із батьком Сергій Мель пішов на війну. Сергій Іванович та Сергій Сергійович. Двоє людей, з одним ім’ям, з одним прізвищем та однією долею. Обоє захищали країну у складі військової частини А7303 137-го окремого батальйону територіальної оборони Бориспільського району.

4 жовтня 2023 року внаслідок зупинки серця, перебуваючи у населеному пункті Олексієво-Дружківка Краматорського району Донецької області, у вічність відійшов батько – Сергій Мель 1968 р.н. Менш ніж за півтора року, 24 березня 2025 року, потрапивши під ворожий ракетний удар біля населеного пункту Надеждівка Білозерської громади, що на Херсонщині, загинув син – Сергій Мель 1992 р.н.

Саме тут, у ліцеї Мономаха (колишній ЗОШ №7), де навчався Сергій, вчителькою молодших класів зараз працює його дружина Ірина, а їхній син Роман цього року сюди пішов до першого класу. Тепер тато завжди зустрічатиме його поглядом із меморіальної дошки, яку відкрили саме вони, його найрідніші.

Освятив дошку священник Православної церкви України отець Михайло та перед тим звернувся до присутніх: “Коли нас не стане, за кожним залишиться рядочок із цифрами – дата дня нашого народження і дата, коли ми залишимо цей світ. Те, що між ними, часто забувається. Але є люди, які за короткий проміжок свого життя зробили неможливе – віддали своє життя на захист цілого народу. Таким був і Сергій. Ми пишаємось такими захисниками”.

Міський голова Переяслава Вячеслав Саулко сказав таке: “Батько і син. Важко уявити, яке горе прийшло у сім’ю, як це витримати матері, дружині, сину та всім рідним, які їх знали. Я спілкувався із військовими з нашого 137-го батальйону. Вони говорили, що таких гідних та патріотичних людей у них ще не було. Вони завжди були попереду, поруч, там, де потрібна допомога. Але їх не стало”.

Сергій Мель був головним сержантом роти вогневої підтримки, мужнім воїном та справжнім командиром, одним із тих, хто завжди був поруч зі своїми побратимами навіть у найважчих боях. Серед тих, хто стояв з ним пліч-о-пліч, – депутат міськради Переяслава Юрій Анікієв. Він розповів, що до війни із Сергієм вони не були знайомі, але стояли разом на захисті Київщини та за цей час стали як рідні. Також подякував матері Сергія Надії від всіх побратимів, які цього дня не змогли прийти та продовжують боронити країну.

Яким Сергій Мель був у шкільні роки, добре запам’ятала його класний керівник, вчителька української мови та літератури Людмила Видасова: “У моїх спогадах Сергій щирий, чесний, усміхнений, добрий, безвідмовний, товариський, працьовитий, хороший. Хочу наголосити, що він був вихованою, ввічливою і толерантною людиною, справедливим та неконфліктним хлопцем. Такими рисами людина може володіти тоді, коли зростає у такій сім’ї. Дякую його мамі та посмертно батьку за виховання такої людини, яка може вважатися фундаментом української державності, адже на таких людях тримається Україна”.

Також вона пригадала, яким зовні був Сергій і юному віці: “А ще я пам’ятаю його маленьким, трішки старшим, ніж зараз його син Ромчик. Який же він був красивий! Великі глибокі виразні очі були візитівкою його обличчя. Волосся чорне, густе, блискуче, високий, статний, ним милувалися всі дівчата, він був таким красенем. Зараз всі учні школи, які приходять до кабінету на уроки літератури знають, де місце та парта, за якою сидів герой Сергій Мель. І вони знають, що мають бути вдячними таким людям, які віддали своє життя за нашу Україну, майбутнє та незалежність”.

Після цього присутні почали нести квіти до меморіальної дошки, низько вклонялися перед викарбуваним фото, віддаючи шану. Це вже шоста дошка пам’яті захисників, загиблих у російсько-українській війні, на фасаді ліцею Мономаха.

Нагадаємо, що 12 вересня у Переяславі на фасаді третьої гімназії відкрили меморіальну дошку Михайлу Хрумалу. Деталі – тут.

Яна Малишко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.