Переяслав Перейти на сайт

Інформатор вихідного дня: невмотивований колектив, підлабузництво та службові романи – це не тільки про редакцію “Газети”

Серіал “Газета” – це продовження “Офісу”, але порівнювати їх не варто. Чому так, пояснює редактор Інформатора.

4 вересня цього року на Peacock вийшов перший сезон американського комедійного серіалу “Газета”. Він є таким собі продовженням легендарного “Офісу”, який тішив глядачів із 2005 до 2013 року. Тож не дивно, що його постійно порівнюють із так званим оригіналом. Проте, як на мене, “Газета” є достатньо самобутньою і гідна уваги не лише працівників медіа. Чому саме, розповідаю в рубриці “Інформатор вихідного дня”.

Особливість “Офісу”, а тепер вже й “Газети” у тому, що вони зняті неначе документалки. За сюжетом, знімальна група, мовляв, прийшла до редакції й намагається показати роботу журналістів газети “Правди Толедо”. І це все у сучасному часі, коли технології впевнено перемагають друковані видання. Вже сама ідея чудова – врятувати те, що не рятується в принципі. Драма вже є, а з будь-якої драми можна зробити чудову комедію, якщо поглянути на проблему під іншим кутом.

Рятувати “Правду Толедо” у ролі головного редактора приходить Нед Семпсон, успішний продавець у відділі туалетного паперу цього ж конгломерату, до якого входить і газета. Він ідеаліст, тому вірить, що газету, яка жила на рерайтах, все ще можна зробити цікавою та прибутковою. Мотивує команду, журналістами стають навіть ті, хто взагалі не мав стосунку до цієї професії, приносить у “застояну” редакцію свіже повітря і дещо починає рухатися. Звичайно ж, не все вдається добре, точніше, більшість не вдається взагалі, але ж тому це й комедія, яку хочеться дивитися.

Доводилося читати, що “Газета” повністю програє “Офісу” передусім тому, що не така гостра й намагається сподобатись усім і відповідно нікого не образити. Та мене цей момент не напружує. Бо “Газета” й підкорює своєю легкістю та простотою. Над нею точно не будеш без упину сміятися, зате постійно матимеш на душі відчуття спокою та тепла. Навіть так звані антагоністи тут зовсім не бісять, а веселять або ж обурюють як можуть обурити дітлахи (ну чого ви шкоду робите?).

До слова, підбір акторів тут дуже цікавий. Є впізнавані, як Донал Ґлісон (знімався і у “Гаррі Поттері”, і в “Кролику Петрику”, і у “Зоряних війнах”) та Сабріна Імпаччіаторе (“Білий лотос”), а є ті, кого у “Газеті” побачив уперше, зокрема, прекрасна Челсі Фрай. Саме ці троє цілком можуть стати символами “Газети”, як Стів Каррел, Рейн Вілсон та Джон Кразінські стали в “Офісі”. Інші у першому сезоні поки що не проявилися аж настільки добре. Розумію, що за 10 серій по пів години неможливо рівномірно розкрити усіх приблизно десятьох персонажів. Тому сподіватимемось, що у наступних сезонах їхні історії нам все більше показуватимуть, майстерно вплітаючи в сюжет. Тим паче, на другий сезон серіал уже продовжили.

Про сюжетну лінію. Її тут як такої немає. Герої не рухаються із точки А в точку Б. Але в процесі виникають певні випробовування, які потім так чи інакше впливають на загальну картину. Скажімо, в одній із серій нам показали, як власник усього конгломерату деякий час працював на поверсі редакції, бо у його кабінеті, якщо не помиляюся, робили ремонт. Всі працівники редакції до нього підлещувалися, особливо Нед понад усе намагався йому сподобатися. Таким чином ми побачили, що газета цілком залежна від власника.

А ось в іншому епізоді ми бачимо, що побутовими рукавичками, які виготовляє компанія цього ж власника, забило міську каналізацію. Це – велика сенсація, якісні журналісти обов’язково мають написати про таке. Проте, якщо про цей конфуз стане відомо суспільству, продажі компанії впадуть. А не буде грошей у власника, то що буде з газетою? Словом, керівництво заборонило головному редактору публікувати цю статтю і він, як принциповий журналіст, подав у відставку. Було кумедно, коли він максимально пафосно оголошував про це колективу, а колеги відреагували на це флегматично.

Спойлер: ситуацію владнали так – Нед на день повернувся у відділ продажів, збільшив доходи компанії до неймовірних показників і йому дозволили опублікувати ту статтю. А зрештою після неї “Правда Толедо” потрапила до номінацій місцевої медійної премії. Церемонія нагородження, власне, стала останньою серією сезону. Ось так якось ніби й непомітно, а сюжетна лінія протягнулася.

При цьому вона ще й розгалуджується у невеличкі сюжети між окремими персонажами. Багато працівників редакції молоді, між ними виникають романтичні стосунки. Скажімо, цікаво вони розвиваються між Детріком та Ніколь, бо він буквально залежний від неї, а вона хоче свободи. І звичайно ж, коли він відпускає її, то хто найбільше страждає? Ви розумієте. Основна романтична лінія – це стосунки головреда Неда та журналістки Мері. Вони знайшли спільну мову ще із першої серії, а потім у них зав’язалася справжня дружба. Ближче ж до завершення сезону виникає враження, що там щось більше, ніж дружба. Загалом Нед і Мері – це чи не найбільша для мене інтрига на наступний сезон.

Мені сподобалася “Газета”, звичайно ж, передусім тому, що вона про роботу провінційної редакції. Хочеш не хочеш, а якісь схожі на свої робочі моменти помічаєш, і це веселить ще більше. Але при цьому розумію, що такі ж ситуації можуть траплятися і у будь-якій іншій професії. Невмотивований колектив, підлещування до керівництва, службові романи – хіба це тільки про редакції? Тому раджу спробувати цей серіал, навіть якщо журналістика вас абсолютно не цікавить. Не виключено ж, що цікавить будь-яка інша професія.

А порівняти з “Офісом” “Газету” я не можу, бо дивився його достатньо давно й не довго. Певно, чимало людей подивляться “Газету”, навіть не знаючи, що існує “Офіс”. І це нормально. Часи змінюються, аудиторія також. Кожному поколінню своє. У когось був свій “Офіс”, у когось тепер буде своя “Газета”.

Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наша журналістка розповідала про фільм “Пірати Карибського моря: На краю світу”. Матеріал читайте тут.

Віталій Усик

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.