Це не просто історія про подружню кризу – це психологічна гра, яка змушує сумніватися в усьому. І навіть після титрів думки про героїв і їхні вчинки не відпускають. Тож про що фільм “Загублена” та до чого тут медіа?
Переглядаючи фільм “Загублена”, я постійно ловила себе на думці: “Хто тут справжній психопат – вона чи він?”. Я не можу сказати, що це було звичайне кіно, яке просто додивляєшся і забуваєш. Ні. Після цього фільму в голові залишається якийсь осад, змішаний із захопленням і деяким навіть шоком. Здавалося б, спочатку все зрозуміло – чоловік і жінка, подружжя, яке переживає кризу. Але вже через пів години фільм починає так закручувати, що ти ловиш себе на думці: “А я взагалі знаю, хто тут жертва, а хто – злодій?”. Через правильно підібрані слова текстом можна передати емоції, думки, переживання. Та цей фільм, як і більшість психологічних трилерів, на мою думку, передати важко. Ліпше подивитися. А у випадку з цією стрічкою – прочитати однойменну книгу по якій його знято. Тому про думки та враження спробую розповісти у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.
Мені сподобалося, що режисер Девід Фінчер (супер талановитий, радше відомий вам за фільмом “Бійцівський клуб”) не дає глядачеві розслабитись. Кожна сцена, кожна дрібниця у цьому фільмі має значення. І навіть коли здається, що все стає зрозумілим, через хвилину все перевертається догори дриґом. Напруження тримається до самого фіналу.
Особливо мене вразила Розамунд Пайк у ролі головної героїні Емі. Вона грає настільки холодно, з кожною розрахованою мімікою чи жестом та водночас витончено, що просто мурашки по шкірі. Її героїня – це ідеальна дружина лише на перший погляд. А потім ти розумієш, що перед тобою справжній психологічний монстр. І найстрашніше навіть не те, що вона здатна на злочин, а те, як вона все продумала. Її розум – це зброя, яка сильніша за будь-яку фізичну силу.
Бен Аффлек у ролі чоловіка, Ніка, викликає суперечливі почуття. То здається, що він невинний, то починаєш сумніватися. І це, мабуть, головна сила фільму – він змушує сумніватися в усьому. У людях, у медіа, у правді, яку нам подають. Тут немає “чорного” і “білого” – усе сіре і заплутане.
Особливо мене зачепило, як у фільмі показано силу маніпуляції та роль медіа. Коли історія Емі потрапляє в новини, суспільство одразу вирішує, хто винен, а хто ні. Важко повірити, але саме так працює сучасний світ – одне фото, один заголовок, і вже всі знають “правду”. І навіть поліція і сім’я не завжди можуть вплинути на те, як формуються ці думки. У фільмі це показано майстерно – ти бачиш, як легко перекрутити реальність за допомогою телебачення, як людська довіра і судження піддаються маніпуляції.
Фільм також змушує задуматися про те, що насправді відбувається в стосунках людей. Як легко створити красиву картинку “ідеального подружжя”, “ідеального життя” і як часто за цим стоїть щось зовсім інше: розчарування, образи, фальш. У “Загубленій” це показано максимально чесно й болісно. Ти розумієш, що любов може перетворитись на пастку, якщо в ній зникає щирість.
Мені ще дуже сподобався стиль зйомки. Він холодний, навіть трохи “стерильний”. Але саме тому фільм виглядає настільки психологічно гострим. Усе продумано – від світла до кольорів. Ця “холодність” підсилює відчуття брехні й відчуженості між героями.
Після перегляду я ще довго думала про те, наскільки крихкою може бути довіра між людьми. Як одне слово або вчинок можуть зруйнувати те, що будувалося роками. І водночас, як легко можна створити ілюзію в яку всі повірять. Емі створила ідеальний сценарій, де навіть поліція не одразу змогла зрозуміти, що до чого. І, можливо, наймоторошніше в тому, що її логіка здається бездоганною.
Дві години тридцять хвилин справді минули швидко. Коли фільм закінчився, я сиділа кілька хвилин у повній тиші. Не тому, що не знала, що сказати, а тому що просто “переварювала” все побачене. Цей фільм не дає простих відповідей. Він ставить запитання – неприємні, складні, але чесні. І саме це мені в ньому найбільше сподобалося.
Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наша журналістка розповіла про фільм “Хижа у лісі”. Матеріал читайте тут.
Вікторія Ляшенко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
