Час налаштовуватись на зимовий настрій. Для цього раджу подивитися щиру стрічку “Пригоди S Миколая”.
Можливо, трохи зарано, але вже через декілька тижнів День Святого Миколая! В Українському кінематографі є добра стрічка на тему цього зимового свята – “Пригоди S Миколая” (2018). Щира комедія розповідає про історію другокласника Артема та його сестри Поліни у карпатському селі напередодні Дня, якого з нетерпінням чекають всі діти. Додам вам святкового настрою у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.
Карпатські пейзажі, засніжені дороги, теплі інтер’єри дерев’яних будинків, легкий гумор і святкові дрібнички – усе це створює настрій справжньої зимової казки, яку візуально гарно передали творці. Тож двоє дітей – Артем та Поліна готуються до зимових свят у карпатському селі. Усе йде звично, поки вони не зустрічають справжнього Миколая. Точніше, його сучасну версію в яскравому костюмі й гаджетами. Думаю, що авторам дуже хотілося переосмислити традиційний образ персонажа та зробити його ближчим до сучасної дитини, яка звикла до смартфонів та інтерактивності.
Однак у казковій ліній завжди є добро і зло. Коли діти при певних обставинах залишаються вдома без батьків, десь паралельно троє бандитів, головою яких був на призвисько “Кабан”, грабували будинок. Та коли приїхала поліція, двоє зрадили Кабана і втекли з награбованим. А ще тим часом, над Карпатами летів Святий Миколай. Він раптом почув плач дитини. Це був Артем, який зі сльозами просив у Миколая злагоди у їхній сім’ї. Проте Миколай у лісі загубився, і тому спричинив аварію для поліцейської машини, в якій везли Кабана. Він втік, прив’язавши Миколая до дерева.
Проблема лише в одному: що “Кабан” вкрав у Миколая чарівний мішок із подарунками. І не просто мішок, а ключовий елемент його сили. Через це він не зможе вчасно порадувати дітей по всьому світу – і саме Артем із сестрою стають тими, хто погоджується допомогти йому повернути вкрадене.
До кульмінації пригоди набирають обертів – дітям доведеться самостійно перехитрити бандитів, врятувати мішок і допомогти Миколаю встигнути до ночі чудес. Саме ця частина рухає всю динаміку фільму вперед, створює напругу та робить пригоди по-справжньому цікавими, а не просто серією святкових епізодів.
Окрема тема, і те, що мені сподобалося, як у стрічці показано сімейні стосунки. Батьки дітей сперечаються, не завжди можуть знайти спільну мову. У них є свої образи, свої страхи, своя втома. Вони майже не помічають, як діти переживають власну драму, як хочуть відчути цю магію свята, яку батьки давно розгубили. І саме появa Миколая стає для сім’ї точкою переосмислення. Хоча фільм позиціонується як дитячий, він обережно говорить про важливість взаєморозуміння між батьками й дітьми, про щирість, про те, що свято – це не подарунки й не сяючі гірлянди, а можливість побути разом.
Акторська гра теж заслуговує уваги. Діти у стрічці виглядають природно, особливо мені сподобалося, що вони не говорять надто “постановочно” та не бісили загалом. Їхні реакції виглядають досить щирими, поведінка органічна, і це додає фільму тієї дитячої безпосередності. Хоча інші актори, зокрема й відома Маша Єфросиніна, по майстерності, м’яко кажучи, не дотягують.
Загалом я б сказала, що “Пригоди S Миколая” – це той фільм, який не варто аналізувати надто серйозно. Він створений, щоб відчути щось радісне, нагадати дітям і дорослим про магію свята, щоб хоча б на годину повернути нас у стан, коли ми здатні щиро вірити у чудеса. Це добрий, емоційно теплий український фільм, який залишає по собі світлий післясмак.
Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наш редактор розповів про книгу “Останній лист від твого коханого”. Матеріал читайте тут.
Яна Малишко
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.