У Переяславі провели міжнародну конференцію до річниці написання “Заповіту”. Хто долучився?
18 грудня у приміщенні фондів НІЕЗ “Переяслав”, що на вулиці Шевченка, 6, відбулася міжнародна науково-практична конференція “Шевченків “Заповіт” у соціокультурному просторі: історія, сьогодення, майбутнє” до 180-річчя написання поезії “Як умру, то поховайте…”. Про це повідомили на Facebook-сторінці НІЕЗ “Переяслав”, передає Інформатор.
Метою конференції, організованої науковцями музею “Заповіту” Т.Г.Шевченка НІЕЗ “Переяслав”, стало дослідження і популяризація поетичної та художньої спадщини Тараса Шевченка. На зібранні обговорили її актуальність, аналіз творчості митця в контексті сучасної суспільно-культурної ситуації, зокрема, під час російсько-української війни, а також висвітлення його ролі як основоположника української літератури та мови, що сприяє національному самоусвідомленню та боротьбі за свободу і справедливість.
Участь у конференції взяли науковці та дослідники з Києва, Канева, Черкас, Чернігова, Львова, Переяслава. Долучилися і кандидатка історичних наук, заступниця генерального директора з наукової роботи Шевченківського національного заповідника (м. Канів) Світлана Брижицька, доктор політичних наук, кандидат історичних наук, професор, провідний науковий співробітник науково-дослідного відділу нематеріальної культурної спадщини НІЕЗ “Переяслав” Микола Томенко, український політик Іван Заєць.
25 грудня виповнюється 180 років із дня написання Тарасом Шевченком легендарного “Заповіту” в будинку лікаря Андрія Козачковського в Переяславі. Це один із найвідоміших віршів поета, перекладений майже 1500 мовами світу. Перша закордонна збірка перекладів вірша вийшла друком у 1960-х роках у Буенос-Айресі (Аргентина), фінансувала книгу українська діаспора.
Спочатку вірш не мав назви, у рукописному збірнику “Стихотворения Т.Г. Шевченка” І. Лазаревського з власноручними виправленнями поета він позначений як “Завіщаніє”. Вперше опублікований під заголовком “Думка” в збірці “Новые стихотворения Пушкина и Шевченко” (Лейпціг, 1859). Повний текст вперше надрукували у Львові у журналі “Мета” (1863) під назвою “Завіщаніє”, а під редакторською назвою “Заповіт” вперше надрукували лише частину вірша у “Кобзарі”. З того часу назва “Заповіт” стала традиційною, а у виданні, датованому 1867 роком, “Заповіт” скоротили до восьми рядків.
Першими вірш на музику поклали Микола Лисенко та Михайло Вербицький (1868). Зараз професійні музиканти та аматори продовжують використовувати цей текст для музичних композицій. Загалом існує понад 60 авторських інтерпретацій композиторами та аранжувальниками шевченківського “Заповіту”.
Відбулася міжнародна науково-практична конференція “Шевченків “Заповіт” у соціокультурному просторі: історія, сьогодення, майбутнє”
Конференцію провели у приміщенні фондів НІЕЗ “Переяслав”
На зустріч зібралися науковці з різниї куточків країни
Виступив Микола Томенко
Мета конференції – дослідження творчості Тараса Шевченка
Конференцію провели до 180-річчя написання поезії “Як умру, то поховайте…”
Вірш “Як умру, то поховайте…” перекладений майже 1500 мовами світу
Участь у конференції взяли науковці та дослідники з Києва, Канева, Черкас, Чернігова, Львова, Переяслава
Обговорювали спадщину Тараса Шевченка
Першими вірш на музику поклали Микола Лисенко та Михайло Вербицький (1868)
З промовою виступив Іван Заєць
Нагадаємо, що у Переяславі працює хатинка святого Миколая. Більше про неї – тут.
Фото: Єгор Данильчев
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
