Чорний гумор, напруга та круті сюжетні повороти. Чому варто переглянути “Безславні виродки”?
Друзі, знаючи про те, що я люблю німецьку естетику, вже давно радили мені переглянути “Безславні виродки”. І от настав день, коли фільм, який роками миготів у мемах, уривках у соцмережах і жартах, зрештою дочекався і мого перегляду. “Безславні виродки” Квентіна Тарантіно – стрічка, що безумовно тримає в напрузі з перших хвилин і не відпускає до фіналу. Тож я поділюсь з вами своїми враженнями від перегляду в традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.
Почати варто з акторського складу фільму. Зокрема тут знялись Бред Пітт та Крістоф Вальц, чия гра, на мою думку, стала однією з головних причин успіху стрічки. Особливо показовим є саме Вальц. У “Безславних виродках” він зіграв штандартенфюрера СС Ганса Ланду – холодного, інтелектуального, харизматичного й водночас моторошного “мисливця за євреями”. Цікаво, що за кілька років актор отримав “Оскар” і за протилежний за світоглядом образ – антирасиста у фільмі “Джанґо вільний”. Контраст цих ролей чітко підкреслює майстерність актора, якою він мене привабив.
Сюжет “Безславних виродків” розгортається на тлі Другої світової війни і з перших сцен демонструє фірмовий стиль Тарантіно – напружені діалоги, повільне наростання страху та раптові вибухи насильства. Одна з найсильніших сцен фільму – допит французького фермера, до якого навідується Ганс Ланда у пошуках єврейської родини. Гра мовами, психологічний тиск і холодна ввічливість перетворюють звичайну розмову на справжній трилер, і повірте, глядач це відчуває. Саме тут дивом виживає дівчина на ім’я Шошанна – персонаж, чия історія ще дасть про себе знати. Штандартфюрерр дає їй втекти, лише прокричавши у спину “Au Revoir, Shoshanna”. Ця сцена – зразок напруги, діалогу і постановки, які стануть візитівкою усього фільму.
Паралельно глядачеві показують іншу сюжетну лінію – загін американських солдатів єврейського походження на чолі з Алдо Рейном. Вони не беруть полонених і свідомо створюють навколо себе моторошну славу. Скальпи, вирізані свастики на лобах і жорстокі методи – усе це має стати психологічною зброєю проти нацистів. Саме так від тих, хто “вижив” після зустрічі з “Виродками” у Рейху з’являється легенда про загін месників.
Чутки про них ширяться Рейхом. Німці, наслухавшись історій від вцілілих про те, як один із бійців убиває нацистів битою дали йому прізвисько “Жид-Ведмідь”. Вісті про “Жида-Ведмедя” доходять до самого Адольфа Гітлера. Невдовзі нам показують картину, як до Гітлера приводять солдата, який пережив полон “Виродків”. Солдат замовчує, що під страхом смерті видав позицію німецького патруля і тільки тому його залишили живим. А свастику на лобі йому вирізали для того, щоб після війни всі могли впізнати в ньому нациста.
Далі відбувається ще один впізнаваний епізод. Шошанна, яку нам показували раніше стає власницею кінотеатру. Одного дня її приводять у кафе для обговорення питань пов’язаних з безпекою під час показу прем’єри, яка скоро має вийти на екрани і на якій буде присутній сам Адольф Гітлер. Але там вона зустрічає того, хто раніше залишив її в живих. Ланда робить вигляд, що не впізнає дівчину, але замовлені для неї молоко та некошерний струдель з вершками говорять значно більше, ніж слова. Напруга в цій сцені майже фізично відчутна.
Окремо варто згадати епізод у барі, де британські диверсанти намагаються злитися з натовпом німецьких солдатів. Англійське військове командування дізнається про підготовку до показу фільму. Там воно сподівається вбити нацистських лідерів. Лейтенанта Арчі Гікокса відправляють на зустріч з “Виродками”, щоб разом вони виконали операцію “Кіно”. Для цього вони, переодягнувшись німецькими офіцерами, зустрічаються в барі з акторкою Бріджит фон Гаммерсмарк, яка таємно працює на Британію. Саме ця акторка, користуючись своїм авторитетом, може провести диверсантів у кінотеатр, не викликавши підозр.
Алдо план одразу не подобається, бо зустріч відбувається в підвалі, де в разі сутички диверсанти опиняться в невигідній позиції. Але все ж він погоджується, бо іншої нагоди доведеться довго чекати. Вони зустрічаються в барі, де німецькі солдати святкують народження сина в товариша по службі. Присутній там офіцер Гестапо, Гельстром зауважує акцент диверсанта і підозрює, що він не той, за кого себе видає. Кульмінацією, яка пізніше розлетиться нарізками по соцмережам стає те, що диверсант замовляє три кухлі алкоголю, але робить це не німецьким жестом. Починається перестрілка, в якій присутні гинуть.
Ці три епізоди – допит фермера, зустріч із Шошанною та перестрілка в барі – стали головною композицією “Безславних виродків”. Саме через них багато глядачів, зокрема і я, вирішили переглянути фільм повністю. У фіналі стрічки Тарантіно у своїй манері грається з історією, поєднуючи чорний гумор, жорстокість і напруження. Харизма Крістофа Вальца змушує водночас ненавидіти його, як персонажа й захоплюватися акторською грою водночас. Попри те, що це лише роль, образ Ганса Ланди надовго закарбовується в пам’яті як один із найяскравіших антагоністів у сучасному кіно. І незважаючи на те, що це лише роль, при чому не єдина, для мене він назавжди залишиться тим самим харизматичним “мисливцем за євреями”.
Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наша журналістка розповідала про фільм “Вонка”. Детальніше читайте тут.
Єгор Данильчев
Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
