“Командири змагалися за нього, а побратими були вражені професійністю”: у Переяславі відкрили меморіальну дошку воїну Третьої штурмової Сергію Кононенку

У Переяславі на фасаді ліцею Мономаха відкрили меморіальну дошку Сергію Кононенку. Він загинув на війні у січні 2025 року.

14 січня у Переяславі на фасаді ліцею імені Володимира Мономаха відкрили меморіальну дошку військовому Третьої окремої штурмової бригади ЗСУ (зараз – Третій армійський корпус) Сергію Кононенку на позивний “Борт”, який був випускником цього навчального закладу. Він загинув на війні у віці 31 року. У нього залишилися мама, тато і донька. Про це повідомляє Інформатор.

Шлях до шкільної алеї вкривав сніг, який цього ранку падав із неба безперервно. Біля вхідних воріт люди зустрічалися та обмінювалися сумними обіймами з мамою загиблого захисника Людмилою.

– Він любив рух, бо знав: стояти на місці – не про свободу. Він любив цей світ на повну потужність. Знав ціну справжньої свободи, яку дарує вітер в обличчя на крутих дорогах. Але коли життя поставило перед ним найважчий вибір, він не натиснув на гальма, а обрав складніший маршрут – захищати нас із вами. Маршрут, який вів туди, де не питають, чи важко, а лише – чи готовий. І він був готовий, – сказала на початку ведуча заходу Влада Черненко.

Сергій Кононенко народився в Переяславі 29 березня 1993 року. Він жив тим, що пов’язане з моторухом. У 11 років власноруч зібрав свій перший трюковий велосипед, а у 13 років – перший мотоцикл. Це захоплення згодом переросло у справу всього життя – створення популярного моторуху в нашому місті. З другом дитинства Євгенієм Калантаєм він заснував скутер-клуб, який згодом трансформувався у Pereyaslav Stunt Club.

Сергій Кононенко вже 26 лютого 2022 року разом із вітчимом стояв під дверима ТЦК. Тоді його не взяли. Але він не сидів осторонь, а почав навчатися. Він купував дрони та літальні апарати та опановував техніку ще в тилу. А у вересні 2024 року все ж став до лав легендарної Третьої окремої штурмової бригади. Сергій, який колись збирав велосипеди та байки, почав збирати “пташок” на фронті. Служив “очима” свого підрозділу, був майстром третього відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів другого штурмового батальйону військової частини А4638.

– Побратими були вражені. Сергій, який не мав військового досвіду чи звань, виявився готовим професіоналом. Командири буквально змагалися за нього. Одні хотіли залишити його в тилу інструктором, щоби він передавав свій унікальний досвід іншим, обіцяли звання та безпеку, але Сергій прийняв власне вольове рішення – залишитися на передовій зі своїм підрозділом у самому пеклі боротьби, – розповіла ведуча.

15 січня 2025 року під час виконання бойового завдання на Харківщині біля селища Зелений Гай “політ” Сергія Кононенка перервався. Ще 25 травня під час мирної акції на підтримку полонених та безвісти зниклих захисників у Переяславі мама воїна Людмила Тонконог стояла на центральній площі з плакатом у руках. Тоді вона розповіла, що її син вважається безвісти зниклим.

– Ми знаємо, що був артилерійський обстріл, і моя дитина загинула. Це я знаю точно, його вже ідентифікували, ми лише чекаємо результатів співпадіння ДНК-тесту, адже тіло повіністю обгоріло, – розповіла тоді Людмила Тонконог.

Тіло її сина впізнали за зламаною ключицею, в якій був гвинт. А про його загибель жінка дізналася майже відразу, за кілька днів. Лише через пів року, у липні, із Сергієм Кононенком змогли попрощатися у рідному місті. Поховали воїна на Ярмарковому кладовищі.

На фасаді рідної школи меморіальну дошку захисника відкрили його найрідніші: мама Людмила, тато Василь та донька Даша. Освятив її настоятель Храму Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого, отець Іван Будняк.

Вшанувати пам’ять військового прийшли й представники влади. Міський голова Вячеслав Саулко сказав: “Вдумайтесь лише: людина віддала своє життя заради нашого. Ми продовжуємо жити, а він пішов у вічність. Сергій, як і його побратими, які воювали там – це безстрашні люди, патріоти. Прошу кожного із вас: підтримуйте одне одного, рідних та близьких, і ніколи не забувайте та не прощайте ворогу”.

Про шкільні роки Сергія Кононенка пригадала його класна керівниця Галина Барабаш: “Такі діти, як він, дали мені зрозуміти, що це мій шлях. Сергій був чемною, слухняною, хорошою дитиною, толерантним, ввічливим та гарним другом, поважав усіх навколо. А ще мені пригадуються його очі, блакитні-блакитні, як чисте небо, з бісиками, запальні. Коли його мама принесла фотографію, де він у формі, його очі були все ж такими блакитними, але вже не ті. Його батьки були завжди поруч, на будь-якому святі були мама і тато. Таке враження, що вони десь глибоко в душі відчували, що мають його вберегти. Але не змогли”.

Сергій Кононенко любив спорт і був дисциплінованим. Свій шлях до спортивних вершин розпочав ще в 10 років, коли вперше переступив поріг місцевої дитячо-юнацької спортивної школи. Протягом багатьох років він жив футболом. Пройшов шлях вихованця ДЮСШ, виконав норматив першого дорослого розряду. Але спорт для Сергія був не просто хобі: отримавши фах педагога, він повернувся до рідної спортшколи вже в іншій ролі – протягом чотирьох років працював тренером-викладачем із шахів.

Його тренер із футболу Вячеслав Заболотній поділився спогадами про свого вихованця: “У п’ятому класі він сам прийшов і записався на тренування. Можливо, у нього не було задатків великого футболіста, але такі риси, як непоступливий характер, командний дух, азарт, спортивна злість, у нього були однозначно. І вже у дорослому житті, коли почалася війна, йому знадобилися ці якості. Він став на захист своєї землі, і зробив це з повною самовіддачею”.

Побратими Сергія, які приїхали з фронту, друзі, близькі та знайомі поклали квіти до меморіальної дошки, низько вклонялися перед викарбуваним фото, віддаючи шану. Це вже шоста дошка пам’яті захисників, загиблих у російсько-українській війні, на фасаді ліцею.

Нагадаємо, що 9 січня у Переяславі попрощалися із воїном Віталієм Романом, який загинув на війні. Деталі – тут.

Яна Малишко

Підтримайте Інформатор на Patreon та отримуйте значно більше ексклюзивного контенту. Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.