У Переяславі поховали захисника Євгена Брижевського: він понад пів року вважався зниклим безвісті

У Переяславі провели в останню путь Євгена Брижевського. Йому було 29 років.

4 лютого у Переяславі попрощались із солдатом Збройних сил України Євгеном Брижевським. Він загинув на війні та понад пів року вважався зниклим безвісти, однак нещодавно його загибель підтвердили. Йому було 29 років. Поховали захисника на Підварському кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.

Євген Брижевський народився 24 травня 1996 року. 8 квітня 2024 року його призвав на службу Бориспільський РТЦК та СП. Служив номером-обслуги мінометного взводу механічного батальйону військової частини А7014. 3 червня під час виконання бойового завдання він зник поблизу населеного пункту Рідкодуб, що на Донеччині та від того часу вважався зниклим безвісті. У нього залишилась дружина і маленька донечка.

3 грудня 2025  року його дружина Олександра писала у Facebook: “Не таким мав бути 2025-й. Це мав бути найщасливіший рік. Але цей рік просто вбив усе живе. Як же тебе не вистачає. Як же сильно я чекаю миті, коли знову почую твій голос. Ти – мій всесвіт. Кохаю більше за життя. 8 місяців очікувань”.

“Останнє фото де я була дійсно щасливою, останнє фото де ми втілили нашу головнішу ціль. В житті нам потрібно було не багато. Ми 11 років йшли до моменту коли наша родина зможе мати продовження нашого кохання. Єдине чого ми прагнули аби наша родина нарешті була разом. Мені життя подарувало просто неймовірну людину, разом ми пережили багато негод, у нас не було проблем моїх або його. Всі проблеми всі моменти радості ми розділяли на двох. Завдяки тому, що в цьому житті ми є одним цілим, ми змогли пройти всі випробування долею.

Тільки заради мого чоловіка я була сильною, я завжди натягувала посмішку та шукала останні сили аби йти далі в моменти, коли все всередині просто кричало від болю. Сьогодні два місяці як я не чую найріднішого голосу, я вже не відчуваю себе живою, просто почала існувати мрією що я прокинуся і побачу знову омріяне смс “Доброго ранку, моя золота”, – писала Олександра Брижевська 3 серпня 2025 року.

Попри ожеледицю на дорогах та сильний мороз провести в останню путь захисника зібралось близько півсотні людей. Серед них – побратими, рідні та небайдужі жителі громади. Спочатку з героєм попрощались біля родинного помешкання, після чого вирушили до Свято-Успенського храму для відспівування. Ховали загиблого у закритій труні.

На прощанні із захисником був присутній і міський голова В’ячеслав Саулко: “Кожен ранок дивлюся на телефон, чи не прийде чергова звістка, що знову когось із нас не стало. Коли я побачив портрет Євгена, ніби світ зупинився. Молоді люди, цвіт нації, жити і жити. Навіки залишилось 29 років. Молода дружина залишилася вдовою, але найгірше – мале дитя, яке ніколи не бачило, не побачить і не зустріне свого тата, не обійме, не поцілує. Не можу уявити як це важко. Нам залишається одне: пам’ятати”, – сказав він.

“Бездиханним тілом перед нами лежить герой, який віддав своє життя за нас з вами. Віддав найдорожче, аби стати живим щитом між тою нечестю, яка прийшла на нашу святу українську землю і аби над нашими головами сходило українське сонце і було мирне небо. Подібно як в муках народжує мати немовля, в таких муках народжується сьогодні нова, велика, славна, держава Україна, яка бореться не лише за свою свободу, а й всього цивілізованого світу, за права і вольність своїх майбутніх поколінь” – сказав один із священнослужителів.

Нагадаємо, що Володимир Александров з Переяслава, який вважався зниклим безвісті, вирвався із російського полону та захопив із собою окупанта. Детальніше про це тут.

Єгор Данильчев

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.