ЖИТТЯ

Інформатор вихідного дня: “Таємнича історія Біллі Міллігана” цікава як реальна історія, але не як художня книга

У чому переваги та недоліки “Таємничої історії Біллі Міллігана”? Пояснює редактор Інформатора.

Після того, як понад 10 років тому прочитав книгу Деніела Кіза “Квіти для Елджернона”, мені здавалося, що це справді крутий автор, один із моїх улюблених. Але, як виявилося, судити за письменником за однією книгою не варто. Бо згодом його “Притулок пророцтв” узагалі не зміг дочитати, а “Таємничу історію Біллі Міллігана” “мучив” мало не цілий місяць. Про останню й розповім у рубриці “Інформатор вихідного дня”.

Чому “Таємнича історія Біллі Міллігана” так важко мені йшла? Думаю, це через те, що Кіз писав про реальну людину, яка при написанні та виході книги була живою, і йому хотілось максимально точно, мало не документально передати цю історію. Проте подавав він її все ж художньо. Тож і вийшло, що як художній роман це було надто затягнуто, інколи з певними повторами (бо і в житті не без повторів), подекуди нуднувато. А того, що сама історія Міллігана дуже непересічна, було замало.

Біллі Мілліган – один із найвідоміших осіб з діагнозом “множинна особистість” в історії психіатрії. Загалом цих особистостей у нього було 24, серед яких основні – стрижнева особистість Біллі, інтелігент та розумака Артур, захисник Рейджен, оратор Аллен, хитрун Томмі, емпат Девід. Одного дня до будинку Біллі навідалася поліція з обвинуваченнями у згвалтуванні трьох жінок. Зрозуміло, що сам хлопець нічого про це не знав. Бо, як зрештою виявилося, зробила це одна з особистостей. Хто саме та чому Біллі “розсипався” на так багато різних людей, варто довідуватися з книги. Адже, по суті, це одні з небагатьох інтриг, прибережених там.

Також базовою проблематикою роману було те, чи засудять Біллі за злочини, чи відправлять до якісного психіатричного закладу, де зможуть надати якісну допомогу. Загалом у цьому було багато гойдалок, як і зі станом Міллігана. За сприятливих обставин він ставав “ціліснішим”, тобто особистості поглинали і доповнювали одна одну, роблячи, власне, стрижневу повноціннішою та наповненішою. Проте у критичних ситуаціях Біллі знову розсипався і відповідно нищив своє життя.

Наприклад, було цікаво почитати, як Біллі Мілліган будував романтичні стосунки з однією дівчиною. Справді закоханим у неї був лише Томмі, й більшість часу з нею проводив саме він. Проте, коли “на сцену” виходив хтось інший, то зрозуміло, що й до дівчини він ставився зовсім інакше, інколи не надто приязно. А ось сексом із нею займалася взагалі переважно лезбійка Адалана, бо вона вміла перехоплювати керування Біллі насильно, на відміну від інших особистостей.

Так, це дуже дивно, у це важко повірити. Але після безлічі експериментів та дослідів стає зрозуміло, що це реальна історія. Ще дивовижніше, що у неї змогли повірити у 1980 роках, коли це все відбувалося. А для себе із неї я зрозумів, що всі ми можемо бути різними, у кожному дуже багато особистостей. Інколи ми відкриті та добрі, інколи грубі та агресивні, часом налякані та розгублені. Це все й робить нас людьми, такими цікавими та різнобарвними.

Попри те, що сама книга мені не сподобалася, не було байдуже, як склалася подальша доля Біллі Міллігана. Прочитав в інтернеті, що після 10 років лікування у різних закладах у 1991-му його визнали “цілісним” та звільнили. Він відкрив свою справу, збирався зняти короткометражний фільм. А потім оголосив про банкрутство й зник. А наприкінці 2014-го стало відомо, що він помер у будинку для людей похилого віку від раку у 59-річному віці.

За словами його адвоката Брюса Тебіта, “на деяких стінах кімнат його будинку – чудові фрески, інші списано математичними формулами. Це за межею людських можливостей – знати все про Біллі Міллігана”. І справді, деякі особистості обожнювали і вміли прекрасно малювати, хтось був надзвичайно ерудованим, хтось дуже сильним фізично. А були у ньому й прості діти: налякані, щирі, відкриті, травмовані. Біллі був таким багатим, але, на жаль, не зміг зібрати це все в одну людину.

Нагадаємо, що минулого тижня в рубриці “Інформатор вихідного дня” наш журналіст розповів про фільм “Кривавий лідер”. Матеріал читайте тут.

Віталій Усик

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.

Нагору