Книга “Мовчазна пацієнтка” – це божевільний і загадковий роман. У чому особливість цієї історії ділиться журналістка Інформатора.
Менш ніж за тиждень я відкрила для себе нового книжкового автора Алекса Майклідіса та новий жанр – психологічний трилер. Головна наживка його роману “Мовчазна пацієнтка” – героїня Алісія Бернсонс, яка без жодного слова, перебуваючи у психіатричній лікарні, змогла розповісти про справжню історію вбивства свого чоловіка. Про враження книги з абсолютно несподіваною розв’язкою поділюся у традиційній рубриці “Інформатор вихідного дня”.
Головна героїня, Алісія Беренсон – успішна художниця, яка, на перший погляд, має ідеальне життя – живе у розкішному будинку в Лондоні з люблячим чоловіком Ґебріелом, який є відомим фотографом. Втім їхня історія кохання закінчується раптово. Одного дня поліція знаходить чоловіка мертвим. В його обличчя поцілило п’ять куль. У кімнаті поруч із його тілом та рушницею сидить Алісія з перерізаними венами. Відтоді жінка не промовляє жодного слова.
Мовчання Алісії перетворює її на загадкову фігуру в суспільстві – всі обговорюють її випадок, вона стає сенсацією в медіа. Однак вона продовжує мовчати, навіть коли її засуджують за вбивство й відправляють у психіатричну лікарню “Гроу”. Єдине, що вона залишає світові – це картина під назвою “Алкеста”, яку вона намалювала через декілька днів після вбивства свого чоловіка.
Алісія мовчала шість років. Жоден психолог чи психотерапевт не зміг створити прогрес у її лікуванні. Тож на таку пацієнтку просто махнули рукою. Фахівці вирішили, що їй вже ніхто і нічого не допоможе. Так було допоки в “Гроу” не влаштувався працювати психотерапевт Тео Фабер. Він чув про Алісію раніше, і, навіть навмисно, саме через неї, приїхав в цю психіатричну лікарню, щоб розкрити загадку її мовчання. Він сприймає цю справу як професійний виклик. Чоловіка не просто цікавить її мовчання – він стає одержимий художницею, адже вірить, що зможе допомогти їй.
Коли Тео почав працювати з Алісією він вирішив дізнаватися про неї більше всіма способами та методами. Адже навколо вбивства її чоловіка та життя самої жінки було багато загадок, які психотерапевт хотів дізнатися, щоб змусити Алісію заговорити. Під час роботи в клініці він поступово розкриває складний внутрішній світ жінки.
Так на колективному зібранні у лікарні фахівці вирішують дати можливість Алісії знову малювати. Прогрес дійсно був, художниця почала проявляти деякі емоції, коли їй дозволили займатися творчістю, але мовчання вона продовжувала зберігати. Проте таке рішення дуже швидко обернулося на помилку, коли її пензель опинився в оці однієї з пацієнток, яка вирішила зіпсувати її картину.
Тео намагається зрозуміти пацієнтку, спілкуючись з її родичами, друзями, колегами та сусідами. Він дізнається про її дитинство, що Алісія виросла в токсичному середовищі з батьком, який одного разу сказав, що хотів би, щоб вона померла замість її матері в автомобільній аварії. Все стає зрозуміліше, коли психотерапевт дізнається більше про останню картину художниці “Алкеста”. Виявилось, що вона пов’язана із головним сенсом грецької трагедії Евріпіда під такою ж назвою. Саме в цьому і була захована головна загадка Алісії, яку вона хотіла донести через своє мистецтво.
Окрема сюжетна лінія розповідає про стосунки Тео та його дружини Кеті. Вона – стала коханням всього його життя, світлим промінням у часи, коли Тео не бачив сенсу існування та жив із тягарем минулого. Зі студентських часів Тео сам ходив до психотерапевтки багато років. Вона змогла йому допомогти прийняти та переосмислити часи його дитинства і юності, коли він жив з холоднокровним батьком, який не вірив у нього та вважав “нічим”.
Тобто автор проводить ніби дві паралельні лінії життя Алісії та Тео. Він описує психологічний стан та внутрішні проблеми обох персонажів, попри те, що один хоче допомогти іншій подолати ці бар’єри. Й Алісія невербально починає по-трохи спілкуватися із психотерапевтом даючи надію, що готова йому довіритися та розповісти, що насправді сталося того дня, коли загинув її чоловік.
Так одного разу Алісія дала свій щоденник Тео, у якому детально описує події перед убивством. У записах вона згадує, що її переслідував невідомий чоловік. Жінка відчувала, що за нею хтось стежить, але Ґебріел не вірив їй, вважаючи це вигадкою. Щоденник різко обривається, коли незнайомець проникає в будинок.
У той же час, після кожного сеансу з Алісією, Тео починає підозрювати, що вона все розуміє, вона насправді не божевільна, жінка знає всі обставини вбивства її чоловіка Ґебріела, у якому обвинувачують саме її, але чому вона мовчить…?
Далі читачу відкривається приголомшлива правда. Чи справді за Алісією хтось стежив, чи це просто вигадка її уяви щоб відволікти увагу? Хто вбив Ґебріела, якщо підозрюваних окрім Алісії немає? чи змогла вона наважитися на вбивство чоловіка, якого кохала понад життя? і найголовніше – чи заговорить вона?
Нагадаємо, що минулого тижні у рубриці “Інформатор вихідного дня” наш редактор розповів про книгу “Таємнича історія Біллі Міллігана”. Матеріал читайте тут.
Яна Малишко
Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.
