Що було на суді щодо відсторонення від посади міського голови Переяслава Вячеслава Саулка? Деталі з реєстру.
13 лютого у Бориспільському міськрайонному суді відбулося судове засідання щодо відсторонення від посади міського голови Переяслава Вячеслава Саулка на два місяці. Його підозрюють у вчиненні кримінальних правопорушень через ймовірно недостовірні відомості у декларації та руйнування об’єктів культурної спадщини. Про це повідомляє Інформатор, посилаючись на судову ухвалу.
Саулку інкримінують правопорушення за такими статтями:
- ч. 2 ст. 366-2 ККУ (Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України “Про запобігання корупції”, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Це карається штрафом від 6000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 тисяч до 136 тисяч гривень) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
- ч. 5 ст. 298 ККУ (Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин, вчинені службовою особою з використанням службового становища). Такі дії караються позбавленням волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.
Що не так із деклараціями?
Під час досудового розслідування слідчі встановили, що Вячеслав Саулко у 2021, 2022 та 2023 роках подав недостовірні відомості у деклараціях посадової особи. Зокрема, у 2021-му:
- у розділі “Об’єкти нерухомості” декларації не зазначив відомості про релігійний храм Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого площею 263,5 кв. метра, вартістю 7 мільйонів 204 тисячі 220 гривень, набутий його дружиною на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 1.03.2017 р.;
- у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 481 тисячу 184 гривні 6 копійок власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “ПриватБанк” станом на кінець 2021 року;
- у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 724 тисячі 280 гривень 84 копійки власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” станом на кінець 2021 року;
- у розділі “Фінансові зобов’язання” не зазначив відомості про фінансове зобов’язання розміром 600 тисяч гривень перед ТОВ “Сімекс Альянс Україна”, яке виникло внаслідок укладання договору про поворотну фінансову допомогу від 29.03.2021 р.
У 2022-му:
- у розділі “Об’єкти нерухомості” не зазначив відомості про релігійний храм Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого площею 263,5 кв. метра, вартістю 7 мільйонів 204 тисячі 220 гривень, набутий його дружиною на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 1.03.2017 р.;
- у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 558 тисяч 599 гривень 23 копійки власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “ПриватБанк” станом на кінець 2022 року;
- у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 807 тисяч 980 гривень 89 копійок власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” станом на кінець 2022 року;
- у розділі “Фінансові зобов’язання” не зазначив відомості про фінансове зобов’язання розміром 600 тисяч гривень перед ТОВ “Сімекс Альянс Україна”, яке виникло внаслідок укладання договору про поворотну фінансову допомогу від 29.03.2021 р.
У 2023-му:
- у розділі “Об’єкти нерухомості” не зазначив відомості про релігійний храм Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого площею 263,5 кв. метра, вартістю 7 мільйонів 204 тисячі 220 гривень, набутий його дружиною на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 1.03.2017 р.;
- у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 305 тисяч 779 гривень 90 копійок власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “ПриватБанк” станом на кінець 2023 року;
- у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 847 тисяч 591 гривню 44 копійки власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” станом на кінець 2023 року;
- у розділі “Фінансові зобов’язання” не зазначив відомості про фінансове зобов’язання розміром 600 тисяч гривень перед ТОВ “Сімекс Альянс Україна”, яке виникло внаслідок укладання договору про поворотну фінансову допомогу від 29.03.2021 р.
На ці звинувачення Вячеслав Саулко визнав, що при заповненні декларацій поклався на допомогу юридичного відділу, оскільки не мав досвіду декларування та постійно був зайнятий на роботі. Про гроші на рахунках він не згадав. Сказав, що не мав інформації про доходи і майно дружини, а тому зазначав при декларуванні, що вона не надала йому необхідної інформації.
Побудований коштом його родини храм, за його словами, був переданий релігійній громаді, а тому він ніколи не думав, що ця нерухомість підлягає декларуванню. У 2021 році, щоби придбати автомобіль для військових, він оформив фінансову допомогу від ТОВ “Сімекс Альянс Україна”, директором у якій на той час був його син. Оскільки декларування було у 2024 році, він, мовляв, забув вказати цю інформацію.
Чи знищував Саулко історичну пам’ятку?
Також досудове розслідування встановило, що 26 серпня 2025 року близько 10-ї ранку Вячеслав Саулко прибув на земельну ділянку в центральній частині Переяслава – на перетині вулиць Шевченка, Сковороди, Михайла Сікорського та Богдана Хмельницького. Ця територія входить до меж пам’ятки археології національного значення “Літописне місто Переяслав – столиця Переяславського князівства”, внесеної до державного реєстру як такої, що перебуває під особливою охороною.
Правоохоронці вважають, що посадовець був обізнаний із вимогами законодавства щодо охорони культурної спадщини та знав, що будь-які земляні роботи на таких об’єктах дозволяються лише після отримання спеціального погодження від центрального органу влади у сфері охорони культурної спадщини. Попри це, за версією слідства, відповідний дозвіл отриманий не був.
Слідчі зазначили, що на місці Саулко організував проведення земляних робіт і фактично керував ними особисто. За їхніми даними, виконавців робіт попередньо ввели в оману, запевнивши, що вони є законними. Для копання котловану та зняття верхнього шару ґрунту використали екскаватор, водію якого, як стверджується, міський голова дав усні вказівки розпочати роботи.
За інформацією слідства, посадовець перебував безпосередньо на ділянці та визначав місце, межі й глибину проведення земляних робіт, фактично одноосібно координуючи процес.
У результаті цих дій, за висновками правоохоронців, було пошкоджено та знищено культурні нашарування різних історичних періодів – зокрема середньовічного та модерного часів. Це, мовляв, призвело до руйнування частини археологічної пам’ятки національного значення, що перебуває під державною охороною. Завдані державі збитки експерти оцінили у 18 мільйонів 931 тисячу 474 гривні 58 копійок.
Орган досудового розслідування наголошував, що є підстави вважати, що підозрюваний може незаконно впливати на свідків у вказаному кримінальному провадженні, користуючись службовим становищем, а також, мовляв, може продовжити свою злочинну діяльність, пов’язану з проведенням земляних робіт та знищення об’єкта археологічної спадщини на згаданій земельній ділянці.
Вячеслав Саулко не погодився з висунутою йому підозрою в умисному знищенні об’єкта археологічної спадщини. Звернув увагу, що територія, про яку йдеться у підозрі, за радянських часів належала військовій частині. Коли його обрали міським головою, військової частини вже не існувало, будівлі були в занедбаному стані, земельна ділянка захаращена сміттям, стала “притулком для наркоманів”, а навколо – навчальні заклади. Були скарги і звернення, щоб очистити цю територію.
Згодом земельна ділянка перейшла у власність громади та була передана в управління КП “ВУКГ”, яке, згідно із рішенням міської ради, мало привести її у порядок. Поступово із залученням громадськості ділянку звільнили від залишків будівель та бур’янів. За його сприяння відбудували історичну капличку.
Саулко сказав, що підтримав ідею влаштування парку імені Івана Мазепи на тому місті. Розробили проєкт. Але на земельній ділянці залишилися рештки комунікації військового містечка, тож він дав розпорядження їх прибрати. Запевнив, що консультувався із співробітниками НІЕЗ “Переяслав”, а також погоджував, що усі роботи будуть проводиться з дотриманням обережності: у разі виявлення у землі залишків історичних будівель, роботи будуть припинені. Відповідні вказівки дали й трактористові, який мав копати траншею для подальшого демонтажу труб. Коли Саулку повідомили, що під час робіт виявили людські кістки, він відразу приїхав на місце та дав розпорядження припинити роботи до з’ясування обставин. І з того часу жодних земляних робіт на ділянці не проводили.
Адвокат Вячеслава Саулка попросив врахувати, що його підзахисний, працюючи на посаді міського голови, в умовах воєнного стану вирішує важливі питання, пов’язані з обороноздатністю міста, що його діяльність неодноразово відзначалася подяками та нагородами, зокрема від вищих посадових осіб держави.
На його думку, повідомлення про підозру викликає багато запитань щодо її обґрунтованості, зокрема, вважає сумнівними висновки експерта, за результатами проведення судової історико-археологічної експертизи щодо встановленого розміру шкоди. Вважає, що висновок є необґрунтованим у тому, що земля, яка була вибрана під час робіт, є археологічним культурним шаром 11-18 століття та може бути оцінена у понад 18 мільйонів гривень, оскільки жодних об’єктів археологічних знахідок фактично виявлено не було, а виявлені у землі залишки кладки не досліджувалися на предмет встановлення їхньої давності.
Також попросив врахувати, що на земельну ділянку наклали арешт, а тому проведення будь-яких робіт на ній неможливе, та що із серпня 2025 року такі роботи на земельній ділянці не проводилися. Звернув увагу, що немає жодних даних, які би свідчили про те, що його підзахисний використовував службове становище для перешкоджання досудовому розслідуванню, зокрема впливав на свідків чи приховував докази.
Що вирішив суд?
Розглядаючи клопотання про відсторонення від посади, слідчий суддя керувався нормами Кримінального процесуального кодексу, які зобов’язують оцінювати правові підстави для такого рішення, достатність доказів можливого правопорушення та можливі наслідки відсторонення для інших осіб.
Як випливає з матеріалів справи, відомості про можливе кримінальне правопорушення, пов’язане з поданням недостовірних даних у деклараціях, внесли до Єдиного реєстру досудових розслідувань у грудні 2024 року. При цьому суд звернув увагу на висновки Національного агентства з питань запобігання корупції – під час перевірки Вячеслав Саулко надавав запитувані документи та пояснення. Це свідчило про його обізнаність щодо перевірки та водночас не перешкоджало слідчим проводити процесуальні дії та збирати докази.
У поданому клопотанні, а також у доданих матеріалах суд не знайшов підтверджень того, що підозрюваний використовував службове становище для приховування доказів, перешкоджання розслідуванню чи впливу на свідків. Аргументи слідства і прокуратури щодо можливого незаконного тиску на свідків або ризику продовження протиправної діяльності суд визнав припущеннями, які не підкріплені належними доказами.
Окремо суд оцінив твердження сторони обвинувачення про можливість продовження земляних робіт на археологічній пам’ятці. З матеріалів провадження встановлено, що ці роботи проводилися задля демонтажу труб, які залишилися на території колишнього “військового містечка” на комунальній земельній ділянці. Виконавця робіт проінструктував представник заповідника щодо необхідності негайно припинити роботи у разі виявлення будь-яких капітальних об’єктів чи археологічних ознак.
Згідно з матеріалами справи, після отримання інформації про призупинення робіт міський голова погодився із цим рішенням. Це, на думку суду, не свідчить про намір продовжувати або заохочувати земляні роботи в разі можливого виявлення археологічної цінності.
Слідство також допитало свідків, серед яких працівники заповідника та ВУКГ. Матеріали провадження не містять даних про спроби тиску на них, погроз або інших дій, спрямованих на вплив. Так само немає фактів, які б свідчили про умисне знищення археологічної спадщини або ігнорування вимог щодо припинення робіт після їхньої зупинки.
З огляду на це суд дійшов висновку, що перебування Вячеслава Саулка на посаді міського голови Переяслава не створює доведених ризиків перешкоджання слідству чи продовження протиправної діяльності. Відповідно, підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді відсторонення від посади не встановили.
Слідчий суддя також взяв до уваги, що відсторонення від посади міського голови може негативно вплинути на безперервність роботи органу місцевого самоврядування та на організацію діяльності територіальної оборони міста. У зв’язку з викладеним суд дійшов висновку, що клопотання про відсторонення задоволенню не підлягає.
Нагадаємо, що натомість Вячеславу Саулку призначили нічний домашній арешт. Деталі – тут.
Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.