Іван Світличний створив мобільний застосунок про Переяслав: він буде корисним для туристів та може удосконалюватися

У Переяслава з’явився невеликий, але амбітний проєкт – мобільний застосунок Pereiaslav Guide, у якому можна дізнатися більше про визначні місця та історію міста. Його розробник, програміст, засновник ІТ-агенції Sensei Agency Іван Світличний розповів, як спонтанна ідея перетворилася на реальний проєкт і чому важливо популяризувати Переяслав не для рейтингу, а для людей. Які були технічні виклики, про плани на масштабування, а також про свій шлях від фрілансера до керівника власної IT-агенції він говорив у інтерв’ю Інформатору.

“Коли створював застосунок, відкрив для себе місця, про які навіть не знав раніше”

– Як виникла ідея застосунку Pereiaslav Guide?

– Вона “літала” у моїй голові давно. От у нас всі кажуть: “Ми – туристичне місто”. А де мені знайти ці об’єкти, якщо я турист? Коли я створював цей застосунок і досліджував різну інформацію, відкрив для себе такі місця, про які навіть не знав раніше.

Саме втілення виникло спонтанно. Я тестував по роботі деякі речі, і щоб не ганяти всі свої тести “вхолосту”, вирішив: а чому б не зробити і для себе корисні речі, і щоб тести вже втілились у якийсь реальний продукт? Чому саме застосунок, а не сайт? Бо якщо сайт, то це треба запам’ятовувати, яка там URL-адреса, чи проплатили домен, чи працює воно. А застосунок ти встановив, і він у твоїй кишені на смартфоні завжди.

– Чи аналізували схожі застосунки з інших міст/країн?

– Ні, не аналізував, бо це було спонтанно. Три ночі не спав, і воно мені настільки горіло, що я його швидко “на колінках” зробив. Потім причесав і зрозумів, що можна його і використати.

– Чи не було відчуття, що якщо не ви, то ніхто не буде цим займатися?

– Аж так ні. Супергероєм я себе не вважаю, але думаю, що людям та профільним організаціям, які цим займаються, треба активніше популяризувати це все. Основна мета – популяризація Переяслава, а не популярність застосунку.

– Скільки часу зайняла повна розробка застосунку?

– До двох тижнів. Мені команда трішки допомогла з технічними моментами, десь – із пошуком даних. Інколи навіть дружина ходила фотографувала пам’ятники. Єдине, там була затримка, поки Google та Apple нам це все погодили, бо у них є певні вимоги. У підсумку минуло півтора місяця від моменту ідеї до появи в App Store і Google Play.

– З якими труднощами зіткнулися при створенні?

 – Пошук інформації. Дуже багато джерел і вони різняться. Потрібно уніфікувати, виділити серед купи інформації основне.

– Ви співпрацювали з музеями?

– Не співпрацював. Ми брали інформацію з відкритих джерел. У застосунку вказано, що всі матеріали взяті або з офіційних сайтів музеїв, або з відкритих джерел – розробник не має жодних прав на цю інформацію, а просто поширює її винятково в інформаційних цілях. З науковцями або працівниками музеїв не спілкувався, але було б цікаво. Якщо вони будуть зацікавлені у розвитку проєкту, то частину фінансової складової агенція може взяти на себе.

– Це був більше комерційний чи соціальний проєкт?

– Соціально-волонтерський, називайте як завгодно. Застосунок не монетизується.

– Чи звертались ви до міського відділу культури та туризму з ідеєю співпраці?

– Не звертався, але є у планах. Можливо, навіть через пресу офіційно звернутися. Може, через статтю вони дізнаються і ми подивимося на реакцію. Це може бути один із варіантів популяризації Переяслава. Людина приїхала, а ми їй даємо застосунок. Наприклад, у кафе розповсюдили QR-коди із посиланням на завантаження застосунку і кажемо: “Турист, скануй”. І тут тобі всі об’єкти, ти можеш ходити по них за картами. Якщо будуть зацікавлені, то велику частину витрат на QR-коди моя агенція може взяти на себе. Просто від якоїсь організації чи місцевої влади має бути зацікавленість.

Також варто було би перекласти інформацію в застосунку англійською мовою. Можна тут створити і якусь інтерактивну карту. Бо зараз є просто примітивна карта. Можна додати, наприклад, сторінку, де буде вказівник, маршрут якийсь розробити. Людина стоїть отут, а куди їй найперше піти. Нехай і люди підказують, що вони б хотіли бачити. Бо як розробники бачать –  це одне, а якщо до тестування долучиться хоча би сотня людей, і з них 10 висловить якусь конструктивну думку, то далі вже можна буде, спираючись на це, планувати наступний етап.

Для цього пишіть у Telegram або на пошту contact@senseiagency.com. Масштабування може бути безмежним: і переклади різними мовами, і додавати нові локації, афішу, оголошення некомерційного характеру. Якщо комусь буде цікаво, ми можемо створити окремий застосунок комерційного спрямування і додати посилання в цьому додатку.

Можна ще співпрацювати з НІЕЗ “Переяслав”, актуалізувати інформацію. Бо вона ж бралася з відкритих джерел і дуже важко відслідкувати, наприклад, графік роботи, вартість екскурсій у музеях. Можна додати посилання на музеї, на купівлю квитків. Можна безмежно фантазувати на цю тему і втілювати свої ідеї.

“У працівниках важлива кваліфікація, а не освіта”

– Коли ви зацікавились програмуванням?

– Ще зі студентських років. Це був початок 2000-х. Стипендія тоді була, здається, 17 гривень. Потім 45, потім ще більше, але більше 100 гривень я не отримував. Хотілося чогось більшого. Починали на будівництві, цеглу тягали. Згодом я був одним із перших, хто тестував Upwork (ця платформа дозволяє знаходити віддалену роботу в IT, дизайні, маркетингу та інших сферах, дозволяє працювати з іноземними клієнтами – ред.), коли він ще тільки з’явився. Він тоді називався навіть не Upwork, а oDesk. Ми з одногрупником були одними з перших, хто там зареєструвався серед українців. Галузь зацікавила, а потім побачили, що можна на цьому заробляти. Оскільки великої конкуренції тоді не було, так воно поступово і виросло.

– Як зрозуміли, що хочете не просто писати код, а масштабувати це у власну компанію?

– У мене завжди було бажання творчості. А творчість – це і написання коду, і створення продуктів. Будь-яка справа, яка рухається вперед, – це творчість. Лідером бути складніше. Технічна задача очевидна. Наприклад, треба перефарбувати чохол – береш фарби і фарбуєш. А у роботі з людьми треба до кожного знайти підхід. Тут ти працюєш і психологом, і нянькою, і батогом. Тобто в одній людині має бути поєднано кілька ролей для того, щоб твоя команда працювала ефективно.

– Як відбираєте людей до себе в команду та якою якістю має володіти розробник, щоб ви були готові з ним співпрацювати?

– Безперечно, кваліфікація, але не освіта. Ми відходимо від наявності диплома, але не відсутності знань. Можливо, людина взагалі не має профільної освіти, але вона сама навчалася, здобувала досвід. Я не звик розкидуватись людьми. Дуже довго їх вибираю. Коли мені треба людина, до пів року можу вибирати кандидата, передивлятися десятки кандидатур. Потім раз-два поспілкувався з людиною і якось відчуваю, що це моє. Бувало, що брав людину з певним рівнем, ми з нею працювали рік-два, але вона не вчилася і залишалася на тому ж рівні, на якому її взяли. У таких випадках доводиться припиняти співпрацю. Для мене це дуже неприємно, адже звикаєш до людини.

– Зараз у вас бутикова агенція – до 10 працівників. Чи плануєте масштабуватись?

– Ми працюємо не на кількість, а на результат. Є ж величезні команди по 50-100 людей, а питання в тому, яка маржинальність. Масштабування – це ж збільшення і людей, і відповідальності, збільшення роботи, нові відділи. Думаю, поки ні.

– Скільки може тривати ведення одного проєкту?

– Залежно від бізнесу. Якщо потрапляєш на великий бізнес, то поки не зафакапиш або не закриється бізнес. Мета, звісно, – довготривала співпраця, тому і орієнтуєшся на співпрацю з великим бізнесом. Але бувають дуже різні замовники.

– Як повномасштабна війна вплинула на вашу роботу?

– Не дуже вплинула, бо ми працюємо з ринком США. Їм було не зрозуміло, як Україна вийде з цього і як команда вийде з цього, бо відключення світла, паніка у людей. Були навіть проблеми з інтернетом. Але моє завдання як лідера – переконати їх в тому, що якщо і є проблеми, то вони будуть недовго.

– Чи є залежність від платформ на кшталт Upwork ризиком для IT-підприємців? (Залежність від Upwork означає, що більшість клієнтів приходять лише через платформу, рейтинг і репутація існують тільки всередині Upwork, правила гри диктує не підприємець, а платформа. Комісії, алгоритми, блокування – поза контролем підприємців. Тобто сенс питання полягає у тому, що станеться з бізнесом, якщо завтра Upwork припинить існування).

– У нас не йде акцент на одну платформу. І загалом ці платформи вже відживають себе через величезну конкуренцію. Якщо ти рядовий розробник і робиш стандартні речі, просто якісь шаблони чи сайти, то на платформі зараз ніколи не знайдеш собі роботу. Там сидить півтора мільярда індусів і стільки ж китайців – пробитись дуже важко. Це спонукає до альтернативних підходів пошуку замовників. А якщо ти нішевий, як ось ми спеціалізуємося переважно на електронній комерції, тобто робимо кастомні рішення, то в такому випадку на цій платформі робота є.

– Як новачкам заходити на ринок, якщо не через платформи?

– Через власні сайти. Навіть якщо тебе ніхто не знатиме, це буде простіше, ніж через платформу. У наймі, якщо тебе беруть на вакансію, ти гарантовано отримуєш роботу. Якщо хочеш свою компанію розвивати, то це вже питання не технічне. Щоб розвивати свою справу, треба досвід. Можна до безкінечності сперечатись, що хтось у 15 чи 18 років став власником. Так, є ніші, блогери, наприклад, які цікаво залітають, але їх одиниці. Треба досвід, стек, тобто перелік послуг, які ти надаєш досконало. Якщо в тебе немає гарного стеку, просто йди в найм і виконуй роботу, яку дадуть.

– Років 10 тому говорили, що на програміста немає сенсу навчатися, адже ринок переповнений. Чи справдились ці прогнози?

– Немає сенсу ставати таким як всі. Якщо ти можеш виконувати ту роботу, яку ще можуть так само виконувати 10 тисяч людей, тебе не виберуть. Хіба що це буде якесь диво, просто рулетку покрутять і на тебе випаде. А якщо ти можеш запропонувати щось цікаве, якесь оригінальне рішення, якщо можеш забезпечити якість і комфортну співпрацю з бізнесом, люди будуть тобі довіряти, тоді в тебе є шанс. Будь-яка робота складна, якщо ти її виконуєш якісно.

– Із чого почати навчання, якщо ти “повний нуль” у темі?

– Курси, відеоуроки. Безліч інформації у мережі, але її дуже важко зараз профільтрувати. 20 років тому це були книги. Тоді ще інтернету не було. Пам’ятаю, як у 2004 році з’явився провідний інтернет, де за 10 доларів давали 750 мегабайт на місяць. Тож ми тоді шукали книги і це була об’єктивна інформація.

Також важлива практика – пробуйте. Більшість людей на чому “відвалюється”? Вони щось там почитали і пішли далі. Тобто не перенесли теоретичні знання в практичну площину. А в ІТ дуже легко перевірити свої знання. Ти щось вивчив, відразу зробив те, що у тому відеоуроці показали, і дивишся результат. Якщо ти розумний, якщо в тебе є якась ідея, дисципліна, тоді воно буде приносити результат.

“Свобода – це можливість використати свій досвід для поліпшення життя”

– Що для вас свобода зараз?

– Можливість використати досвід, який здобував протягом 20 років, для поліпшення свого життя зараз. Поліпшення – це і фінансова свобода, і графік роботи, щоби не працювати 24/7, як це було умовно 10 років тому, і коли в тебе є люди, які тебе підтримують, команду маю на увазі.

– Що вас мотивує в роботі?

– По-різному. Я ставлю собі цілі на місяць. А так ми плануємо зазвичай на рік – план “А” і план “Б”, якщо перший не спрацює. Якби ситуація в Україні була іншою, то можна було би планувати на довший період.

– Що вас найбільше лякає зараз як підприємця?

– Невизначеність. Де ми будемо як країна далі? Чи зможемо ми тут працювати, чи зможемо ми тут заробляти? Бо це пов’язані речі. Коли у населення є гроші – є гроші у підприємця, коли в населення немає грошей – підприємцю немає кому продати свої послуги.

– Чи є особиста межа, після досягнення якої ви скажете: “Все, можна зупинитися”?

– А що тоді робити? На пенсії віскі пити? То залежить від людини. Я своє життя бачу ледь не до останнього подиху в постійній зайнятості.

– Як не вигораєте за 20 років однакової роботи?

– Вона не одна і та сама. Напрямок різний, клієнти різні. Періодично оновлюється команда, з’являються нові технології. Зараз такий світ, що кожен день треба щось пізнавати нове, бо все дуже швидко змінюється. Візьмемо ШІ. Ти йому зараз можеш дати команду і він за тебе зробить половину нескладної, але рутинної роботи. Світ прогресує шаленими темпами, тому ми зобов’язані вчитися, щоби бути на плаву.

– Якщо із вашого життя забрати код, то ким би ви були?

– Садівником. Для душі у мене вдома величезна колекція рослин, переважно декоративних.

Відгуки та побажання щодо роботи застосунку Pereiaslav Guide надсилайте у Telegram або на електронну пошту contact@senseiagency.com.

Нагадаємо, що раніше Інформатор записав велике інтерв’ю із народним депутатом України Олександром Федієнком. Про перспективи Переяслава, роботу в парламенті та ймовірні вибори читайте тут.

Єгор Данильчев

Фото: Віталій Усик та надані Іваном Світличним

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.