ЖИТТЯ

Чому спиляли “історичну липу” біля фабрики художніх виробів: у Переяславі заговорили про масову вирізку дерев

У Переяславі розгортається скандал через видалення дерев. Юрій Бобровнік звинувачує, Вячеслав Саулко апелює.

Наприкінці 2025-го на вулиці Сковороди в Переяславі (біля будівлі фабрики художніх виробів) спиляли липу, яку ще навесні того ж року комунальники рятували від отруєння. Тоді Інформатор звернувся за коментарем щодо цього до ВУКГ, але відповіді так і не отримав.

Аби дізнатися, коли, хто та чому спиляв дерево, 27 грудня ми зателефонували до начальника Переяславського ВУКГ Віктора Коркача. Він сказав, що перебуває у відпустці та не може надати інформацію щодо цієї ситуації. Тоді ж ми звернулися до озеленювача цеху “Благоустрій” ВУКГ Ніни Чаплигіної, яка раніше безпосередньо брала участь у рятувальній операції липи. Вона сказала, що зможе надати коментар з понеділка (29 грудня). Коментаря ми так і не отримали.

Зазначимо, що рятувати історичну липу закликав сам міський голова Переяслава Вячеслав Саулко. 20 березня, а потім і 22 березня 2025-го він опублікував у Facebook пости із заголовком “Рятуємо історичну липу!”.

“Хтось по-звірячому просвердлив стовбур липи з чотирьох боків і влив у нього якусь отруту. Чи варто навіть гадати, кому вона заважала? Дерево, яке десятиліттями росло біля нещодавно викупленого комплексу колишньої синагоги, комусь раптом стало кісткою в горлі.

На місце події було викликано слідчу групу поліції, яка вже розслідує цей випадок у межах кримінального провадження. Учора фахівці цеху “Благоустрій” ВУКГ, отримавши консультації від екологічної інспекції та інших спеціалістів, провели промивання просвердлених отворів у дереві, щоб видалити отруйні речовини та спробувати врятувати липу”, – написав Саулко.

27 лютого ц.р. депутат Бориспільської районної ради Юрій Бобровнік у Facebook повідомив, що цю липу спиляли, бо вона, мовляв, досягла вікової межі. Для підтвердження цього надав фото акту про видалення зелених насаджень, підписаного шістьма членами комісії із десятьох.

“На фото ви бачите, що з 10 членів комісії з обстеження зеленого насадження, тобто липи, відсутні підписи чотирьох членів. А мав там бути і підпис представника Державної інспекції столичного округу. Їх просто Саулко “забув” запросити. Так от, “історичну липу” спиляли не тому, що її отруїли. А тому що, на думку решти 5 членів комісії, вона стала старою. Під шумок спиляли ще дві берези. Теж визнали старими. Поліція буде це розслідувати”, – написав Бобровнік.

Також Юрій Бобровнік 18 лютого у Facebook повідомляв, що у період із 2021-го до 2026 року виконавчий комітет Переяславської міської ради надав дозволи на видалення орієнтовно 1669 дерев у громаді:

  • У 2021-му – 939 дерев та 15 кущів.
  • У 2022 – 47 дерев, але кількість неповна, оскільки того року в рішенні виконавчого комітету часто не вказувалась кількість дерев, які планувалися видалити, хоча затверджувалися акти на видалення їх.
  • У 2023-му – 274 дерева.
  • У 2024-му – 200 дерев та 1 кущ.
  • У 2025-му – 209 дерев та 2 кущі.

Згодом він повідомив, що звернувся до прокуратури через масову вирізку дерев у Переяславі. У своєму дописі детально описав, як міська влада могла порушувати Закон під час таких робіт.

Вячеслав Саулко на це відреагував 27 лютого: “Відкриття кримінального провадження – це технічна процесуальна дія для перевірки звернення Юрія Бобровніка. Це не є встановленням вини. Міська рада готова надати всі документи слідчим і відкрита до будь-яких перевірок. Мені приховувати нічого. Жодне дерево “поза обліком” не зникало. Видалення здійснювалося на підставі актів обстеження, рішень виконкому, у випадках аварійності, сухостою, ураження хворобами, з міркувань безпеки людей. Частина робіт – це санітарна обрізка, а не “вирубка”. Юрій Бобровнік маніпулятивно змішує ці поняття та свідомо бреше, вводить людей в оману”.

Нагадаємо, екологи вважають, що роботи на річці Альта в Переяславі проводять з порушеннями. Що на це відповів міський голова, дізнавайтесь тут.

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.

Нагору