Повернення українців з полону, атаки на військові об’єкти РФ та спортивні досягнення: що ще позитивного було цього тижня

Серед тих, кого вдалося обміняти, – військові зі Збройних сил України, Національної гвардії, прикордонної служби — рядові, сержанти, офіцери. Вони захищали Україну на різних напрямках: Донецькому, Луганському, Харківському, Запорізькому, Херсонському, у Маріуполі. Більшість із них були в полоні понад рік, деякі – з 2022 року. Наймолодшому звільненому бранцю виповнилося 26 років, найстаршому — 60.

Визволені захисники будуть доправлені до медичних центрів для проходження всіх необхідних обстежень, подальшого лікування та медичної реабілітації. Вони будуть забезпечені необхідною допомогою, отримають документи та належні грошові виплати.

Згідно із домовленостями в Женеві, Україна та росія обміняли загалом по 500 військовополонених. Великий обмін відбувся у два етапи – 5 та 6 березня.

За словами омбудсмена, багато звільнених перебувають у складному психологічному стані. У деяких зафіксована критично низька вага. Звільнені з полону пройдуть повний медичний огляд, отримають допомогу з фізичної та психологічної реабілітації та всі передбачені державою виплати.

Раніше український параспортсмен Тарас Радь здобув для України першу золоту медаль цих Ігор у парабіатлоні в класі сидячи. Потім ще одну золоту та бронзову медаль Україні зі спринту в класі стоячи принесли парабіатлоністки Олександра Кононова та Людмила Ляшенко.

Також іще три медалі завоювали українські парабіатлоністи у спринтерській гонці серед спортсменів із порушеннями зору. Українці зайняли весь п’єдестал: Олександр Казік здобув золото, Ярослав Решетинський – срібло, а Анатолій Ковалевський – бронзу.

Так Україна зараз посідає перше місце в медальному заліку Паралімпіади, випередивши збірну Китаю, яка також зібрала шість медалей, але з меншою кількістю золота (дві медалі).

Нагадаємо, на Паралімпійських іграх Україну цьогоріч представить рекордний склад атлетів — 35 учасників, з яких 25 виступатимуть і 10 спортсменів-гайдів. Вони змагатимуться у парабіатлоні, паралижних перегонах, парагірськолижному спорті та парасноубордингу.

Безпілотники уразили виробничі цехи АТ “Євпаторійський авіаційний ремонтний завод”, а також місця дислокації військової техніки й особового складу в населеному пункті Пушкіне (поблизу аеродрому “Джанкой”).

За попередньою інформацією, уражено:

• два зенітні ракетно-гарматні комплекси “Панцир-С2”;
• БпЛА “Мохаджер-6” на льотному полі;
• зенітну установку ЗУ-23 на вантажному автомобілі;
• два паливозаправники;
• наземну станцію управління БпЛА “Форпост”

“Систематичні спецоперації СБУ в Криму спрямовані на знищення військової інфраструктури, яку росія використовує для атак на Україну. Ми цілеспрямовано вибиваємо системи ППО, безпілотники та техніку противника, щоб послабити його можливості прикривати свої бази й завдавати ударів по українських містах. Ворог не зможе почуватися в безпеці – особливо на території українського Криму”, – йдеться у повідомленні.

Так, в окупованому Криму під атакою опинились зенітний ракетно-гарматний комплекс “Панцирь-С1” та десантний катер БК-16. Остаточні результати та масштаби збитків уточнюються.

Також Сили оборони били по ворожих пунктах управління БпЛА у Бєлгородській області рф та окупованих територіях Запоріжжя, Донеччини й Криму.

Серед іншого уражено командно-спостережні пункти підрозділів рф у районах Нижнього Рогачика на захопленій частині Запоріжжя й Новопетриківки, Волновахи та Селидового на окупованій Донеччині. Ступінь завданих збитків та інші результати уточнюються.

Серед уражених цілей називають:

• сторожовий корабель проєкту 22460 “Охотник”;
• радіолокаційну станцію зі складу комплексу С-400;
• БпЛА “Форпост”;
• морський буксир проєкту 1496М1;
• корабель проєкту 16640;
• десантний катер 02510 БК-16;
• вертоліт Ка-27.