У Переяславі відкрили виставку художника Романа Мотузка, присвячену Тарасові Шевченку

У Переяславі відкрили виставку “Погляд” художника Романа Мотузка. Що там можна побачити?

9 березня у музеї “Заповіту” Тараса Шевченка в Переяславі з нагоди 212-річчя від дня народження Кобзаря відкрили виставку Романа Мотузка “Погляд”. Вона є шевченкіаною, оскільки роботи присвячені 180-річчю написання вірша “Заповіт” у Переяславі. Складається із 32 робіт. На відкриття зібралось близько 40 людей: друзі, колеги та просто охочі познайомитись з творчим доробком митця. Експонуватиметься виставка близько двох місяців. Про це повідомляє Інформатор.

Роман Мотузок (53 роки) є викладачем Університету Григорія Сковороди в Переяславі (викладає рисунок, композицію) та членом Національної спілки художників України. Закінчив Харківське художнє училище (живописно-педагогічне відділення) та Харківський державний педагогічний університет (художньо-графічний факультет). Працює в галузі станкового живопису та графіки. Його роботи експонувалися на регіональних художніх виставках (Конотоп, Чугуїв, Переяслав), на всеукраїнських виставках у Києві, Харкові, Львові, Ужгороді, Житомирі, Полтаві, Сумах, Івано-Франківську, Тернополі, а також на міжнародних виставках у місті Новий Орлеан в США та місті Прага (Чехія).

У представлених на виставці “Погляд” роботах – краєвиди Переяслава, які бачив Тарас Шевченко, коли приїздив до міста. Станково-тематичні картини “Далекі горизонти…”, “Незакінчена мелодія”, “Острови”, “On the Turning Away” відображають життєвий шлях, внутрішні хвилювання та творчі пошуки видатного поета і художника. Шевченкіана Мотузка – це серія мистецьких творів, що глибоко осмислюють постать генія.

Роман Мотузок розповів, як у дитинстві бабуся і дідусь зачитували йому рядки Шевченка і як він мріяв про шевченківські хати, які бачив у селі. Його завжди тягнуло до українського колориту: вітряків, млинів, хат. Переїхавши з Києва до Переяслава, був вражений музеєм та містом, що стало для нього “мрією життя”. Роботи ж, присвячені Шевченку, були для нього відповідальними та непростими. Він зіткнувся з переосмисленням творчості та сприйняття самого Шевченка, оскільки хотів передати внутрішній стан поета.

Автор прагнув зрозуміти Шевченка як людину, його внутрішні переживання, як він жив, любив, спілкувався, постійно навчався та боровся. Поділився роздумами про нерозділене кохання. За його словами, Шевченко не знайшов свого кохання, і це є ключем до розуміння його життя. Він припускає, що якби Шевченко знайшов свою “другу половинку”, його життя склалося б інакше. Ця думка відображена в роботі “Незавершені мелодії”, де тополі символізують жіночий образ.

“НІЕЗ “Переяслав” і, зокрема, музей “Заповіту” мріяли про цю виставку. Принаймні, я вже майже два роки працюю в НІЕЗ “Переяслав” і постійно чула: “Ми виставимо роботи Романа Миколайовича”. Тож у того, хто мріє про щось, мрії завжди збуваються”, – сказала в.о генерального директора заповідника Марина Навальна. Від НІЕЗ “Переяслав” вона подарувала митцю блокнот та збірку “Воюючий Шевченко”.

Ректор Університету Григорія Сковороди в Переяславі Віталій Коцур сказав таке: “Ми повинні шукати наснагу в творчості Шевченка. І дуже приємно, що зараз як Сковорода, так само і Шевченко осучаснюються. З одного боку для нас це трішки дивно, бо коли ти бачиш Шевченка в сучасних молодіжних мемах чи на футболках, хтось би сказав: “Ну що ви знущаєтесь з того Шевченка?”. З іншого боку це дає популяризацію дітям та підліткам, які цим цікавляться. А пройде певний період і вони все одно зануряться, відкриють, почитають і для них він матиме більш глибинний зміст, ніж просто якась картинка. Але заохочувати, зацікавлювати таким шляхом, я вважаю, потрібно”.

“Роман Миколайович є, не побоюся цього сказати, брендом нашого міста на рівні із Ганною Самутіною, адже його знають далеко за межами міста. Для діток у Борисівці він щомісяця проводить майстер-класи. Свою творчість передає молодому поколінню”, – сказала головний спеціаліст відділу культури та туризму Переяславської міськради Вікторія Гуріна.

Директорка Переяславської художньої школи імені Петра Холодного Ірина Кузьмицька зазначила, що кожен, від пересічного громадянина до знавця мистецтва, має “свого Шевченка”. Романа Мотузка вона сприймає як пейзажиста, відзначаючи, що Шевченко також був пейзажистом. У його графіці вона бачить розкішну природу України із завжди сумним мотивом та маленькими постатями людей на тлі величі природи. У роботах відзначила багату колористику та професійну майстерність, яка постійно зростає.

Нагадаємо, що 9 березня у Переяславі з нагоди 212-річниці вшанували Тараса Шевченка. Деталі – тут.

Єгор Данильчев

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.