У Переяславі презентували оригінальну акварель Тараса Шевченка. Власник розповів її історію.
3 квітня у музеї “Заповіту” Тараса Шевченка в Переяславі презентували унікальний оригінал акварелі, яку створив Тарас Шевченко, – “Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві”. Роботу привіз колекціонер Федір Зернецький, який розповів її непросту історію – від випадкового виявлення на аукціоні до підтвердження автентичності. Про це повідомляє Інформатор.
В.о. генерального директора НІЕЗ “Переяслав” Марина Навальна розповіла, як вдалося втілити презентацію картини:
– Ми сконтактували з шевченкознавцем Сергієм Гальченком та безпосередньо з колекціонером, і вони миттєво відгукнулися. Для державних музеїв, особливо в період війни, організувати виставку з фондів іншого держзакладу – це дуже складна паперова історія, потрібні дозволи Міністерства, страхування. А в цьому випадку приватний колекціонер сам турбується про збереження, сам транспортує власним коштом. Від ідеї до реалізації минуло буквально два тижні. Попри те, що акварель перебуває у приватній власності, вона є офіційним національним надбанням і назавжди залишиться в Україні.
Історичний аукціон
Федір Зернецький – колекціонер та власник аукціонного дому “Епоха”, який понад 30 років працює у сфері мистецтва. За цей час він займався не лише живописом, а й книгами та декоративно-прикладним мистецтвом. За освітою він – викладач живопису. Інтерес до мистецтва передався від батька – художника-аквареліста.
За словами колекціонера, акварель “Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві” він побачив у 2018 році на аукціоні Sotheby’s у Лондоні (один із найстаріших та найбільших у світі аукціонних домів, що спеціалізується на продажі предметів мистецтва, антикваріату, ювелірних виробів, вин та елітної нерухомості). У каталозі робота значилася як твір “невідомого майстра”. Втім, одна деталь одразу привернула увагу – характерна поза козака на передньому плані.
– Я збільшив зображення на телефоні й побачив, як у козачка намальовані ніжки, і все зрозумів. Мені більше нічого не потрібно було, щоби бути переконаним, що це картина саме Тараса Шевченка, адже тільки він їх так зображував, – розповів Федір Зернецький.
Зернецький зареєструвався на торги та придбав роботу, фактично інтуїтивно впізнавши почерк художника. Стартова ціна лота становила 4,5 тисячі фунтів стерлінгів. Проте коли почалися ставки, з’явився ще один покупець, який довго змагався за цю картину. Та все ж за 10 тисяч фунтів стерлінгів акварель опинилася у колекції Федора Зернецького. За його словами, це був перший у світі випадок офіційного продажу картини Шевченка з міжнародного аукціону.
Після придбання почалася складна експертиза. Бюро науково-технічної експертизи “Арт-лаб” провело фізичний та хімічний аналіз роботи, зокрема, досліджували: пігменти фарб, папір, чорнила, техніку виконання. Результати підтвердили, що акварель написана у 1840-х роках. Крім того, встановили, що робота виконана на дорогому папері з водяними знаками англійського виробництва, який у 19 столітті використовували лише для фінальних робіт. Ще одна унікальна деталь – оригінальне паспарту, зроблене самим художником. Таких речей майже не збереглося, адже пізніше більшість робіт переоформлювали.
Що зображено на картині
На малюнку – архітектурний ансамбль Михайлівського Золотоверхого монастиря з боку сучасної Михайлівської площі. На другому плані – головний вхід з надбрамною дзвіницею, Михайлівський собор, Трапезна церква та інші споруди монастиря, що утворюють основу композиції.
На першому плані – площа перед монастирем, де вирує життя. Зображені містяни, селяни, діти, старці на паперті, кінна повозка, селянський віз, запряжений волами, священник, що йде вздовж муру.
Історія акварелі
На звороті роботи виявили печатку бібліотеки “Сан-Донато”. Це свідчить, що вона походить з колекції Анатолія Демідова – відомого мецената, який підтримував митців, мав велику колекцію мистецтва та утримував Академію мистецтв. Саме він допоміг отримати молодому Тарасові Шевченку освіту в Академії мистецтв, оплатив археографічну експедицію, яка досліджувала історичні пам’ятки Києва. В її складі Шевченко писав акварельні малюнки з видами міста, щоби зафіксувати вигляд тогочасної архітектури.
На думку Зернецького, на знак вдячності Тарас Григорович найкращі акварелі дарував Демідову. Робив дві версії – одну для експедиції, другу для мецената. Підписувати не міг, бо не був власником роботи. Після смерті Анатолія Демідова папка перейшла до його племінника Павла Павловича, який певний час був генерал-губернатором Києва. Після розпродажу колекції у 19 столітті її сліди губляться.
Як розповів Зернецький, роботу “Михайлівський Золотоверхий монастир у Києві” виставляли на аукціони тричі – у 1967-му, 1998-му та 2018 роках, – і лише останнього разу її змогли помітити та продати. Так після дискусій серед мистецтвознавців провели круглий стіл за участі профільних фахівців. У підсумку акварель визнали оригінальною роботою Шевченка та нововиявленою пам’яткою культури.
Колекціонер також зазначив, що за роки роботи стикався і з підробками творів Тараса Шевченка. Один із таких випадків змусив його глибше зануритися в тему експертизи – від аналізу паперу до техніки виконання. Попри це, головною своєю метою він називає не заробіток, а збереження української культурної спадщини
– Я хочу, щоб такі роботи залишалися в Україні. Щоб їх могли бачити люди, а не тільки колекціонери. Шевченка потрібно не лише вшановувати словами. Його спадщину треба зберігати і підтримувати, – сказав Зернецький.
Наразі акварель уже презентували в кількох містах України. Після Переяслава її планують показати й в інших музейних установах.
В.о. генерального директора НІЕЗ “Переяслав” Марина Навальна
Колекціонер Федір Зернецький
Сергій Гальченко, заступник директора з наукової діяльності Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України
Нагадаємо, що нещодавно фонд НІЕЗ “Переяслав” поповнився іконою 19 століття. Деталі – тут.
Яна Малишко
Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишетесь на канали в Telegram або Viber.
