У Переяславі попрощались із солдатом ЗСУ Олександром Савчуком: у нього залишились син та донька

У Переяславі попрощалися із Олександром Савчуком. Він загинув на війні.

14 квітня у Переяславі попрощались із солдатом ЗСУ Олександром Савчуком. Він загинув 4 квітня внаслідок ворожої атаки баражуючим боєприпасом (FPV) поблизу населеного пункту Верхня Терса Пологівського району Запорізької області. Йому був 31 рік. Поховали захисника на Борисівському кладовищі. Про це повідомляє Інформатор.

Світлий вівторок у нашому місті був зовсім не світлим. Зазвичай у народі цей день присвячують відвідуванню близьких і молитвам. Сьогодні ж провести в останню путь близького друга, товариша та побратима у Воскресенському храмі зібралось близько сотні людей. Серед них – друзі, колеги, побратими та рідні. Під час відспівування та молитов за упокій душі воїна дорослі чоловіки не могли стримати сліз, а рідні протягом всієї церемонії сиділи біля труни загиблого, користуючись можливістю востаннє доторкнутись до бездиханного тіла Олександра.

Олександр Савчук народився 1 листопада 1994 року. Служив водієм-електриком 3 екіпажу безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 батальйону безпілотних авіаційних комплексів в/ч А4742 у 411 ОБ БпАК Яструби. У війську мав позивний “Арта”.

Після смерті у нього залишилось 2 дітей: Соломія і Максим, а також дружина Вероніка. Колишні колеги та побратими згадують його як добру та щиру людину. Також відзначають, що він швидко здобував нові навички та цікавився автомобілями.

“Мій всесвіт, мій рідний синочок. Благаю, заради Чистого четверга, хай це буде неправдою. Всесвіт, благаю, поверніть мою кровиночку. Я прошу, Боже, хай це буде велика помилка, поверни нам надію, гордість, радість нашу. Моя любов, моє все, що в мене є. Чистий Четвер, дай нам надію, благаю, Всевишній, почуй нас. Мій рідний синочок, як нам без тебе жити. Як нам важко з дружиною і дітками без тебе. Моя найдорожча втіха і радість”, – писала мама загиблого Олександра у Facebook.

“Немає більшої любові, говорить нам Євангеліє, як душу покласти за друзів своїх. Бо людина, яка жертвує собою, захищаючи власну Батьківщину, свою маму, своїх близьких, рідних, стає нетлінною. Вона ніколи не буде відчувати страждання у вічності, бо йде шляхом Христа. Треба погорювати, пережити, поплакати. Така людська природа, вона позбавляється всього напруження, яке є всередині і проживає цей біль втрати. Але християнство дає нам найбільше вчення про те, що смерті немає. Є тимчасова розлука”, – сказав військовий капелан 411 ОБ БпАК.

Від імені бригади та військової частини він також подякував за службу, відвагу, мужність та щирість. Капелан згадав, що поки їхав разом з побратимами на прощання із Запорізької області, вони пригадували, яким був Олександр, який не так довго послужив у війську.

“У Бога немає мертвих, у Бога є тільки живі. Честь маємо і дякуємо тобі за твій подвиг. Смерті немає. Христос воскрес”, – підсумував побратим.

Після завершення поминальної церемонії траурний кортеж вирушив через центральну площу міста до Борисівського кладовища.

Нагадаємо, що у Переяславській громаді 123 дитини загиблих і зниклих безвісти захисників отримали великодні подарунки. Деталі – тут.

Єгор Данильчев

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.