З російського полону повернулися ще 193 українці: що ще позитивного було цього тижня

Обмін полонними, фінансова допомога та культурні здобутки. Що ще позитивного трапилося за останні сім діб?

24 лютого 2022 року на Україну підступно напала росія, на території нашої країни тривають бойові дії. Однак серед страшних подій є багато перемог нашого народу. Їх просто слід помічати. Інформатор традиційно згадує найпозитивніші новини тижня, що минає.

З РОСІЙСЬКОЇ НЕВОЛІ ПОВЕРНУЛИСЯ ЩЕ 193 УКРАЇНЦІ

З полону повертаються військові зі Збройних сил, Нацгвардії, Державної прикордонної служби, Національної поліції, Державної спеціальної служби транспорту, які захищали Україну на різних напрямках. Серед них є ті, на кого росія завела кримінальні справи, є і поранені.

Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими повідомив, що повернення військових сьогодні – це продовження Великоднього обміну. Особливість нинішнього обміну полягає в тому, що вдалося повернути з полону хлопців 2000-х років народження, а також захисників із пораненнями. Більшість звільнених незаконно утримувались на території Чечні. Проти частини з них були сфабриковані кримінальні справи, що є порушенням Женевських конвенцій.

Окрім солдатів і сержантів, вдалося звільнити декількох офіцерів. Звільнені військовослужбовці захищали країну на Луганському, Донецькому, Харківському, Запорізькому й Курському напрямках.

Наймолодшому захисникові виповнилося 24 роки. У полон він потрапив на Донецькому напрямку у 2023 році. Вік найстаршого визволеного оборонця — 60 років. Двоє військовослужбовців сьогодні святкуватимуть свій день народження вже на рідній землі.

Усі звільнені пройдуть повний медичний огляд, отримають допомогу з фізичної та психологічної реабілітації, а також усі передбачені державою виплати.

БУВ “НАЙВАЖЧИМ” ПАЦІЄНТОМ І ПЕРЕЖИВ 10 ОПЕРАЦІЙ. З ЛІКАРНІ У ЛЬВОВІ ВИПИСАЛИ ВІЙСЬКОВОГО, ЯКИЙ ПОСТРАЖДАВ ПІД ЧАС ТЕРАКТУ В ЛЮТОМУ

Там розповіли, що 36-річний Олександр Фалат – військовослужбовець Національної академії сухопутних військ. На місці теракту, що стався в ніч проти 22 лютого, чоловік опинився випадково. Під час паркування своєї автівки він помітив велику кількість поліціянтів та карет швидкої допомоги, тому вирішив допомогти.

“Я прийшов до будинку, де стався вибух. Першого вибуху не чув. Забіг усередину – бачу багато людей на підлозі, розбиті вікна. Кинувся надавати першу медичну допомогу, і пролунав другий вибух. Далі нічого не пам’ятаю”, – каже Олександр.

У лікарні зазначають, що “швидка” доправила тяжкопораненого чоловіка до Лікарні Святого Пантелеймона. Загалом, як стверджується, тієї ночі до лікарень Першого медичного об’єднання Львова привезли 19 постраждалих. За словами лікаря-хірурга Василя Мороза, під час надходження стан Олександра був критичним. Він розповів, що постраждалого негайно відвезли в операційну, щоб зупинити масивну кровотечу. Водночас лікар каже, що «майже всі ділянки тіла чоловіка були уражені уламками». Військовий провів у відділенні інтенсивної терапії майже півтора місяця, з них 33 дні — у непритомному стані.

“Коли я прокинувся, не відразу зрозумів, що сталося і де я. Минув більш як місяць після теракту. Подивився на своє тіло й усвідомив, що я один із постраждалих”, – каже Олександр.

У лікарні повідомляють, що протягом цього часу пацієнт переніс 10 операцій, проте, щоб відновити функцію ноги, потрібна ще серія реконструктивних втручань.

“Унаслідок осколкових поранень у нього сформувалися значні дефекти м’яких тканин, які ми закривали за допомогою кількох пластичних операцій. Наразі найбільшою проблемою залишається ураження сідничного нерва”, – зазначає завідувач відділення хірургії № 1 Гнат Герич.

За словами лікарів, Олександра відпускають додому, проте вже найближчим часом йому мають виконати ще близько п’яти операцій.

“Відновлення буде тривалим. Попри все пережите, Олександр щасливий, що вижив і може стояти на власних ногах”, – кажуть у лікарні.

ЄС ОСТАТОЧНО ЗАТВЕРДИВ ПАКЕТ ПІДТРИМКИ ДЛЯ УКРАЇНИ НА 90 МЛРД ЄВРО ТА 20-Й ПАКЕТ САНКЦІЙ ПРОТИ РФ

У розмові з журналістами Зеленський повідомляв, що розблокування кредиту від Європейського Союзу на 90 мільярдів євро є пріоритетом для України, а перший транш Київ розраховує отримати до кінця травня – початку червня.

Ці кошти спрямують на виробництво зброї, закупівлю необхідної зброї в партнерів, яку в Україні ще не виробляють, а також на підготовку енергетики та критичної інфраструктури до наступної зими. Окрім розблокування позики на 90 мільярдів євро, ЄС 23 квітня також затвердив 20-й пакет санкцій проти росії.

“Стратегія ЄС щодо досягнення справедливого та тривалого миру в Україні ґрунтується на двох основних напрямах: зміцнення України та посилення тиску на росію. Сьогодні ми досягли прогресу в обох напрямах”, – написав Кошта.

Ухваленню обох рішень раніше перешкоджали Угорщина та Словаччина, зокрема вимагаючи від України поновлення транзиту нафти трубопроводом “Дружба”. Залив нафтопроводу відбувся вже вранці 22 квітня, а постачання відбудеться наступного дня, як повідомили в Мінекономіки Словаччини.

КІНОСТУДІЯ ІМЕНІ ДОВЖЕНКА ВВІЙШЛА ДО ПЕРЕЛІКУ СКАРБІВ ЄВРОПЕЙСЬКОЇ КІНОКУЛЬТУРИ

Там вказують, що до Скарбів європейської кінокультури відносять “місця символічного характеру та історичної цінності” для європейського кіно, які потрібно “підтримувати й захищати для майбутніх поколінь”. Так, у Європейській кіноакадемії назвали кіностудію імені Довженка “однією з найстаріших в Україні та найважливіших у Східній Європі”.

“Тут створили понад тисячу фільмів, серед яких – шедеври світового кінематографа, що відіграли ключову роль у становленні українського кіно як самостійного виду мистецтва”, – йдеться у повідомленні кіноакадемії.

До переліку Скарбів європейської кінокультури також увійшли ще дев’ять кінотеатрів, студій та знімальних локацій у країнах Європи, зокрема Kino International у Берліні (Німеччина), Splendid Palace у Ризі (Латвія), Vemork Power Station у Рюкані (Норвегія), Bio Skandia у Стокгольмі (Швеція) та інші.

“Скарби європейської кінокультури” – частина діяльності Європейської кіноакадемії зі збереження спадщини кінематографа, яка розпочалася 2022 року. Департамент європейської кіноспадщини в межах ініціативи заносить у список «скарбів» ті місця, які мають особливе історичне й символічне значення для кінематографа та потребують збереження для майбутніх поколінь.

ФІЛЬМ ПРО УКРАЇНЦІВ В ОКУПАЦІЇ ВІДІБРАЛИ ДО КАННСЬКОГО КІНОФЕСТИВАЛЮ

Стрічку покажуть у секції “Спеціальні сеанси”. Фільм “Весна” є спільною роботою України, Литви та Франції. Над його створенням працюють близько 80 фахівців. Події фільму розгортаються на тимчасово окупованій території України, де російські сили забороняють поховання страчених українських цивільних. Головний герой, 35-річний священник Андрій, змушений зберігати тіла вбитих перед їхнім відправленням до братських могил. Але він чинить таємний опір: ідентифікує загиблих, повертає їх родинам і забезпечує гідне поховання.

Каннський кінофестиваль відбудеться з 12 по 23 травня.

Минулого року за головний приз 78-го Каннського кінофестивалю – “Золоту пальмову гілку” – змагалися 22 стрічки, відібрані з 2909 фільмів зі 156 країн. Перемогу здобула стрічка “Це був лише нещасний випадок” іранського режисера Джафара Панагі.

У день відкриття показали три стрічки, пов’язані з Україною, – “Зеленський”, “Наша війна” та “2000 метрів до Андріївки”.

Нагадаємо, що минулого тижня у цій рубриці ми розповідали про повернення дітей з окупації, фінансову та військову допомога і рекорди на фронті. Детальніше про це тут.

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.