“Підтримка допомагає їм знаходити сили жити далі, чекати та не втрачати віру”: як у Переяславі долучаються до акції “Підтримай матір захисника”

До Дня матері у Переяславі підтримали матерів захисників у межах всеукраїнської ініціативи. Що це за акція?

На початку квітня ГО “Жінки Роду” започаткувала всеукраїнський флешмоб до Дня матері “Підтримай матір захисника”, який стартував саме у Переяславі. Його мета – привернути увагу до матерів українських захисників, підтримати їх теплими зустрічами, словами вдячності та людською увагою. Як до ініціативи долучаються у нашому місті, розповідає Інформатор.

Представниця ГО “Жінки роду” Ірина Таранова розповіла, що матері, чиї сини зникли безвісти або перебувають у полоні, щодня переживають стан невизначеності, який виснажує морально і психологічно. Для них надзвичайно важливо відчувати, що пошуки тривають, що боротьба за їхніх дітей не припиняється, що суспільство пам’ятає і не залишає їх наодинці з цією трагедією. Водночас особливої уваги потребують матері, які вже втратили своїх синів.

“Сьогодні надзвичайно важливо об’єднати зусилля, щоб підтримати цих жінок. Адже саме підтримка суспільства допомагає їм знаходити сили жити далі, чекати, не втрачати віру. Кожне добре  слово, кожен прояв уваги – це ствердження, що вони не самі та їх біль бачать, чують, розуміють”, – зазначила Ірина Таранова.

Суть акції полягає у простих, але символічних діях – зустрічах із матерями захисників, словах підтримки, щирих розмовах та символічних подарунках, як прояв уваги, а головне у людській увазі та вдячності.

“Їхній біль неможливо виміряти словами, але ми можемо і повинні огорнути їх теплом, вдячністю та повагою. Вони мають відчувати, що подвиг їхніх синів не забутий, що їхня жертва є частиною нашої спільної історії, нашої свободи, нашого майбутнього”, – додала представниця ГО.

Першими до ініціативи долучилося об’єднання родин зниклих безвісти, полонених і загиблих захисників Переяславщини. Ця акція вже стала частиною постійної підтримки жінок у нашому місті. До неї також стали долучатися місцеві заклади освіти, учні шкіл і дитячих садочків, установи, організації, органи місцевого самоврядування та жителі громади. Доєднуються й військові та ветерани, які приїжджають, щоб особисто підтримати матерів своїх побратимів.

До Дня матері представники об’єднання відвідали родини військових, поспілкувалися з матерями, подарували квіти та висловили їм слова підтримки, вдячності й поваги за виховання синів, які стали на захист країни.

8 травня разом із ветераном Андрієм Зінченком представники завітали до Зої Пархомчук – мами безвісти зниклого захисника Івана Кобзева.

Іван став на захист рідної землі, обравши шлях мужності й відваги. Та, на жаль, вже тривалий час він вважається безвісти зниклим. Кожен день для Зої Василівни – це очікування: звістки, дзвінка, будь-якого слова, яке подарує надію.

7 травня привітали пані Надію маму безвісти зниклого захисника Валентина Потупи.

“Пані Надія – це приклад незламної материнської сили, віри та любові, яка не згасає навіть у найважчі часи. Щосуботи вона приходить на акції підтримки родин зниклих безвісти та полонених захисників Переяславщини. У її руках – портрет сина, у її серці – надія, яка не дозволяє зупинитися чи опустити руки. Вона стоїть серед інших матерів, об’єднаних спільним болем і спільною вірою в повернення своїх найдорожчих”, – написала представниця об’єднання Марина Хандошко.

7 травня відвідали із привітаннями Людмилу Миколаївну – маму двох синів, які сьогодні боронять Україну. Її сини, Олександр та Роман, перебувають у зоні бойових дій, захищаючи державу. Проте жінка переживає особистий біль – її зять уже понад рік вважається безвісти зниклим, однак вона продовжує жити з надією та чеканням.

Людмила Миколаївна родом із Запорізької області та після початку повномасштабного вторгнення була змушена залишити дім. Попри випробування, вона зберігає віру в перемогу та підтримує своїх синів.

Напередодні Дня матері їй передали щирі слова підтримки та вдячності, як матері, що є надійним тилом для своїх дітей.

7 травня представники об’єднання привітали Ольгу Макарову – маму безвісти зниклого захисника Ігоря Макарова.

“Її історія – це історія сили, віри та безмежної материнської любові, яка не згасає навіть у найважчі моменти. Квіти, щирі обійми та слова підтримки стали маленьким знаком великої вдячності за виховання мужнього Захисника. Але найціннішим було живе спілкування, це можливість просто побути поруч, вислухати і розділити емоції”, – зазначила Марина Хандошко.

6 травня привітали Вероніку Миколаївну – бабусю полеглого героя, нацгвардійця Костянтина Коваленка. Зустріч була сповнена щирих слів підтримки, тепла та вдячності за подвиг захисника.

Костянтин Коваленко служив у лавах Національної гвардії України, гідно виконуючи свій військовий обов’язок. Він був серед тих, хто тримав оборону в найважчі моменти та залишався вірним присязі до кінця.

13 лютого 2026 року поблизу населеного пункту Білицьке Покровського району Донецької області життя захисника обірвалося внаслідок підриву на міні. Йому назавжди залишилося 27 років.

6 травня завітали до Валентини Давидюк – представниці об’єднання родин зниклих безвісти та полонених захисників Переяславщини. Вона – мама безвісти зниклого воїна Владислава Давидюка.

“Пані Валентина – жінка зі світлою душею і добрим серцем. Вона не лише несе в собі біль очікування, а й знаходить у собі сили підтримувати інших. Її знають як людину з “золотими руками” – на кожному ярмарку вона готує неймовірні смаколики, вкладаючи в них тепло своєї душі та любов, яка відчувається у кожному шматочку. Попри власний біль, Валентина активно долучається до громадських ініціатив. Разом з іншими матерями вона взяла участь у всеукраїнському заході “Рушник Надії”, – розповіли в об’єднанні.

7 травня слова вдячності та підтримки лунали для мами зниклого безвісти зниклого захисника Рози Павлютенкової, яка є представницею об’єднання родин зниклих безвісти та полонених захисників Переяславщини. Її привітав ветеран Віталій Дереча, висловивши щиру повагу, підтримку та вдячність за силу материнського серця.

7 травня завітали до Алли Корнієнко. Її історія матері, яка виховала двох синів-захисників України, і водночас історія болю, втрати та незламності.

Молодший син пані Алли, Євген Корнієнко, народився 9 серпня 1993 року. Він став на захист Батьківщини та проходив службу стрільцем-помічником гранатометника 1-го штурмового спеціалізованого відділення 1-го штурмового спеціалізованого взводу 2-ї штурмової спеціалізованої роти “Шквал” військової частини А7400.

7 січня 2025 року поблизу населеного пункту Бердін Курської області життя воїна обірвалося. Понад рік він вважався зниклим безвісти – це був період болісного очікування та надії для родини. Йому було 31 рік.

Для матері ця втрата стала важким ударом, однак поруч із нею залишається старший син, який нині служить у Збройних силах України. Він продовжує справу брата та є для матері опорою і підтримкою.

3 травня теплі слова підтримки пролунали для пані Оксани – мами зниклого безвісти захисника Максима Крицького.

Привітав її ветеран Віталій Дереча, який багато років товаришує з Максимом. У об’єднанні зазначили, що це ще раз доводить: побратимство – назавжди, а підтримка родин наших захисників – спільна справа кожного з нас.

Пані Оксана є активною учасницею об’єднання родин зниклих безвісти, полонених та загиблих захисників Переяславщини. Її сила, небайдужість і віра – приклад для багатьох.

Нагадаємо, що 9 травня у Переяславі напередодні Дня матері провели символічний концерт та акцію на підтримку полонених та зниклих безвісти захисників. Детальніше – тут.

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.