ЖИТТЯ

“Монумент зі сміття нагадуватиме, що краще нічого не робити, щоб не бути покараним”: деталі суду над міським головою Переяслава

Яким було чергове судове засідання над міським головою Переяслава? Розповідає Інформатор.

12 травня у Переяславському міськрайонному суді відбулося чергове судове засідання щодо міського голови Переяслава Вячеслава Саулка. Міністерство культури України подало до нього цивільний позов на майже 19 мільйонів гривень, а прокуратура вимагала повернути нічний домашній арешт. Інформатор розповідає деталі.

Саулку інкримінують правопорушення за такими статтями:

  • ч. 2 ст. 366-2 ККУ (Умисне внесення суб’єктом декларування завідомо недостовірних відомостей до декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України “Про запобігання корупції”, якщо такі відомості відрізняються від достовірних на суму понад 2500 прожиткових мінімумів для працездатних осіб). Це карається штрафом від 6000 до 8000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 102 тисяч до 136 тисяч гривень) або громадськими роботами на строк від 150 до 240 годин, або обмеженням волі на строк до 2 років, або позбавленням волі на той самий строк, з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років.
  • ч. 5 ст. 298 ККУ (Умисне незаконне знищення, руйнування або пошкодження об’єктів культурної спадщини чи їх частин, вчинені службовою особою з використанням службового становища). Такі дії караються позбавленням волі на строк від 3 до 8 років із позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3 років або без такого.

Що не так із деклараціями?

Під час досудового розслідування слідчі встановили, що Вячеслав Саулко у 2021, 2022 та 2023 роках подав недостовірні відомості у деклараціях посадової особи. Зокрема, у 2021-му:

  • у розділі “Об’єкти нерухомості” декларації не зазначив відомості про релігійний храм Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого площею 263,5 кв. метра, вартістю 7 мільйонів 204 тисячі 220 гривень, набутий його дружиною на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 1.03.2017 р.;
  • у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 481 тисячу 184 гривні 6 копійок власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “ПриватБанк” станом на кінець 2021 року;
  • у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 724 тисячі 280 гривень 84 копійки власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” станом на кінець 2021 року;
  • у розділі “Фінансові зобов’язання” не зазначив відомості про фінансове зобов’язання розміром 600 тисяч гривень перед ТОВ “Сімекс Альянс Україна”, яке виникло внаслідок укладання договору про поворотну фінансову допомогу від 29.03.2021 р.

У 2022-му:

  • у розділі “Об’єкти нерухомості” не зазначив відомості про релігійний храм Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого площею 263,5 кв. метра, вартістю 7 мільйонів 204 тисячі 220 гривень, набутий його дружиною на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 1.03.2017 р.;
  • у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 558 тисяч 599 гривень 23 копійки власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “ПриватБанк” станом на кінець 2022 року;
  • у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 807 тисяч 980 гривень 89 копійок власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” станом на кінець 2022 року;
  • у розділі “Фінансові зобов’язання” не зазначив відомості про фінансове зобов’язання розміром 600 тисяч гривень перед ТОВ “Сімекс Альянс Україна”, яке виникло внаслідок укладання договору про поворотну фінансову допомогу від 29.03.2021 р.

У 2023-му:

  • у розділі “Об’єкти нерухомості” не зазначив відомості про релігійний храм Святого Рівноапостольного князя Володимира Великого площею 263,5 кв. метра, вартістю 7 мільйонів 204 тисячі 220 гривень, набутий його дружиною на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна від 1.03.2017 р.;
  • у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 305 тисяч 779 гривень 90 копійок власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “ПриватБанк” станом на кінець 2023 року;
  • у розділі “Грошові активи” не зазначив відомості про 847 тисяч 591 гривню 44 копійки власних коштів, розміщених на банківських рахунках в AT “КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНК” станом на кінець 2023 року;
  • у розділі “Фінансові зобов’язання” не зазначив відомості про фінансове зобов’язання розміром 600 тисяч гривень перед ТОВ “Сімекс Альянс Україна”, яке виникло внаслідок укладання договору про поворотну фінансову допомогу від 29.03.2021 р.

Що зі “знищенням пам’ятки”?

Прокурор повідомив, що досудове розслідування встановило, що 26 серпня 2025 року близько 10-ї ранку Вячеслав Саулко прибув на земельну ділянку в центральній частині Переяслава – на перетині вулиць Шевченка, Сковороди, Михайла Сікорського та Богдана Хмельницького – загальною площею 2,3902 га. Ця територія входить до меж пам’ятки археології національного значення “Літописне місто Переяслав – столиця Переяславського князівства”, внесеної до державного реєстру як такої, що перебуває під особливою охороною.

Правоохоронці вважають, що посадовець був обізнаний із вимогами законодавства щодо охорони культурної спадщини та знав, що будь-які земляні роботи на таких об’єктах дозволяються лише після отримання спеціального погодження від центрального органу влади у сфері охорони культурної спадщини. Попри це, за версією слідства, відповідний дозвіл отриманий не був.

Слідчі зазначили, що на місці Саулко організував проведення земляних робіт і фактично керував ними особисто. За їхніми даними, виконавців робіт попередньо ввели в оману, запевнивши, що вони є законними. Для копання котловану та зняття верхнього шару ґрунту використали екскаватор, водію якого, як стверджується, міський голова дав усні вказівки розпочати роботи.

За інформацією слідства, посадовець перебував безпосередньо на ділянці та визначав місце, межі й глибину проведення земляних робіт, фактично одноосібно координуючи процес.

У результаті цих дій, за висновками правоохоронців, було пошкоджено та знищено культурні нашарування різних історичних періодів – зокрема середньовічного та модерного часів. Це, мовляв, призвело до руйнування частини археологічної пам’ятки національного значення, що перебуває під державною охороною. Завдані державі збитки експерти оцінили у 18 мільйонів 931 тисячу 474 гривні 58 копійок.

Що сказав адвокат Саулка?

Вячеслав Саулко не визнав обвинувачень. А його адвокат Володимир Вак скористався правом вступної промови, у якій, зокрема, зауважив, що його підзахисний подав виправлені декларації, де вказав наявність у власності його дружини релігійної споруди та виправив інші неточності, й не знати про це, мовляв, слідчий та прокурор не могли. А підозру йому вручили вже після того, як недоліки в декларації були усунені. Тому адвокат вважає міського голову Переяслава абсолютно не винним за ч. 2 ст. 366-2 Кримінального кодексу. Бо людей виправдовували, навіть коли після підозри вносили зміни, а тут взагалі навпаки.

Обвинувачення ж за ч. 5 ст. 298 ККУ Вак назвав “ще креативнішими”: “Відповідно до матеріалу кримінального провадження, тракторист, який не перебував у підпорядкуванні у Саулка, на тракторі, який не перебував на балансі міської ради, викопав траншею розміром 40 на 3 метри на території Переяслава. І цими діями, з точки зору правоохоронців, Саулко умисно знищив пам’ятку археології національного значення “Літописне місто Переяслав – столиця Переяславського князівства”.

У той же час ні слідчий, ні прокурор не змогли навіть елементарно загуглити, що площа пам’ятки археології “Літописне місто Переяслав – столиця Переяславського князівства” становить не 120 кв. метрів, а 138 гектарів. Це є саме місто Переяслав! Та знищити місто Переяслав, виривши траншею 40 на 3 метри, неможливо. Печеніги, половці, поляки, монголо-татари, фашисти під час війни не могли знищити Переяслав, і тільки Саулку зараз це вдалося. Мені здається, що це не зовсім так, бо в противному випадку ми б розглядали цю справу десь у Борисполі чи Яготині, бо місто Переяслав вже мало би перестати існувати”.

Володимир Вак наголосив, що сторона захисту доведе, що територія, на якій раніше розміщувалось військове містечко, а потім вона покрилася хащами та стала “царством наркоманії”, не може вважатися об’єктом археологічної спадщини. До того ж, за його словами, археологічні об’єкти не можуть бути на землях комунальної власності, як у цьому випадку, а лише на державних землях. Додав, що там планували висаджувати парк, вшановуючи таким чином захисників України, однак тепер там знову все поступово перетворюватиметься на смітник.

“На цьому місці за рік буде монумент зі сміття, який нагадуватиме, що на посаді мера краще нічого не робити для громади, бо буде обов’язково покараний правоохоронними органами”, – резюмував Вак.

Прокуратура клопотала про домашній арешт, а Мінкульт вимагає майже 19 мільйонів

Прокурор заявив, що, згідно із рішенням суду від 2 квітня, Вячеславові Саулку встановили запобіжний захід у вигляді особистого зобов’язання. Він мав з’являтися до суду за вимогою, здати документи для виїзду за кордон, не спілкуватися зі свідками у справі. Термін дії встановили до 2 червня 2026 року.

Проте, за даними прокуратури, станом на 16 квітня, підозрюваний не здав документи для виїзду за кордон до відповідних державних органів. Тож прокурори вимагали на 2 місяці повернути йому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту із 23:00 до 6:00, як було кілька місяців до цього.

Адвокат зазначив, що прокуратура не надала підтверджень, що Вячеслав Саулко взагалі має закордонний паспорт. А сам Саулко на запитання судді відповів, що строк дії його закордонного паспорта закінчився і під час повномасштабної війни він ним не користувався, бо як міський голова має обмеження для виїзду за кордон.

Зрештою суд відмовив у клопотанні прокуратури. Цю ухвалу можна оскаржити протягом 5 днів із моменту її оголошення.

Також суддя повідомила Вячеславові Саулку про те, що Міністерство культури України подало до нього цивільний позов. Вимагає стягнути із міського голови на користь держави, а саме Мінкульту, 18 мільйонів 931 тисячу 474 гривні 58 копійок. Представника Міністерства на судовому засіданні не було.

Саулко не визнав цивільного позову.

Що планують далі?

Вирішили встановити такий порядок дослідження доказів у кримінальних провадженнях:

  1. дослідити письмові матеріали;
  2. допитати свідків, представника постраждалого, обвинуваченого;
  3. перейти до судових дебатів.

Наступне судове засідання за цією справою запланували на 19 серпня цього року.

Нагадаємо, що 13 лютого прокуратура клопотала про відсторонення Вячеслава Саулка від посади міського голови. Деталі того судового засідання – тут.

Віталій Усик

Оперативно читати наші новини ви зможете, якщо підпишитесь на канали в Telegram або Viber.

Нагору